Екс-прем'єр Вальдемар Павляк: "Польща продає їжі більше, ніж РФ — зброї"

— З 1 січня почне роботу зона вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Втративши ринки РФ, куди ви продавали продукцію промвиробництва, Україна шукає альтернативні ринки збуту. Україні варто розвивати промисловість чи зосередитися на АПК?

— Зараз у Польщі та у ЄС тривають дискусії щодо реіндустріалізації. Польща краще (ніж інші країни ЄС. — Авт.) пережила кризу (2008-2009 років), оскільки ми поважаємо роль промисловості в нашій економіці. У промисловості у нас стабільні робочі місця. Думаю, потрібно дотримуватися балансу, виходячи із специфіки тієї чи іншої країни. У Польщі безліч інвестиційних проектів у сфері промисловості (наприклад, у машинобудуванні. — Авт.) реалізовувалися в спеціальних економічних зонах (СЕЗ. — Авт.). З іншого боку ми цінуємо роль сільського господарства, зокрема харчової та переробної промисловості. Сьогодні Польща експортує харчових продуктів більше, ніж РФ — зброї. Наші великі партнери — Німеччина, Чехія, Словаччина, Угорщина. І в рамках цих відносин якраз ми й обмінюємося промисловою продукцією. Скажімо, між Польщею та Чехією — кластер автомобільної промисловості (окремий регіон, де інвесторам надають безкоштовні послуги з аналізу ринку, написання бізнес-плану, оформлення документів для відкриття бізнесу, пільгового оподаткування. — Авт.).

— Який кластер ви бачите між Польщею та Україною?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

— Я знаю, що в Західній Україні є підприємство автомобільної промисловості (збирають Skoda. — Авт.). Можливо, це якраз і є нагодою для посилення співпраці. Між Польщею і Україною також потужна співпраця у сфері енергетики, інформаційних технологій, у виробництві комп'ютерного забезпечення, які дають продукцію з високою доданою вартістю.

— Ви чудово говорите, але в нас немає чіткого плану розвитку економіки. На що робити ставку?

— Україна знаходиться між ЄС і РФ, між Польщею і Туреччиною. І в Україні ми можемо виробляти найсучаснішу продукцію для європейського ринку. У Польщі позитивний досвід роботи ВЕЗ: туди вкладають гроші як іноземні, так і "домашні" інвестори. ВЕЗ можна створювати в регіонах з високим рівнем безробіття і виробничих потужностей. Також до перспективних сфер належить сільське господарство, комп'ютерні програми: українські спеціалісти з програмного забезпечення висококваліфіковані. Головне — знайти вірну стратегію. Наведу приклад компаній Nokia і Samsung. Десять років тому практично кожен користувався мобілками Nokia. Коли з'явилися смартфони, Nokia зробила помилку: вона почала співпрацювати з Microsoft, і тепер ми бачимо мобільний телефон Microsoft. У той же час Samsung використовував відкрите джерело — систему Android для своїх смартфонів. І сьогодні Samsung посів перше місце з виробництва мобільних телефонів і смартфонів. Оскільки оперативна система Android — безкоштовна, а Microsoft — платна. І це приклад того, наскільки своєчасна поява правильної ідеї може все змінити.

— Де в Україні взяти гроші на модернізацію та інвестиції? У бюджеті їх немає, а іноземні інвестори не хочуть вкладати.

— Якщо ми говоримо про інвестиції, тут дві ключові складові. Перша — інвестиції українських компаній. Останнім часом відносно багато капіталу ви експортуєте в іноземні компанії. Тобто ви повинні повернути свого інвестора назад в Україну. А для іноземних — створити прозорі чесні умови вкладення грошей. У цьому допоможе створення ВЕЗ, де для інвестора буде, наприклад, легша база оподаткування.

— В Україні колись були ВЕЗ. Але для підприємців і влади це стало ще одним вікном корупції.

— Якщо у вас є машина і проблема з однією запчастиною, ви ж не будете знищувати всю машину? Ви, напевно, відремонтуєте несправний елемент. Якщо ми говоримо про корупцію, з одного боку, потрібно її пригнічувати, а з іншого — ВЕЗ прибирає можливість для корупції. Наприклад, прозоре управління в системі оподаткування, роботи урядового сервісу, дозвільних систем — прибере корупцію. В Україні держструктури надмірно контролюють бізнес, потрібно отримувати багато дозвільної документації, і чим більше ти робиш, тим більше платиш. До того ж багато часу і сил потрібно витратити на сплату всіх податків.

— Ви поділяєте думку багатьох європейських експертів про те, що іноземні інвестиції не йдуть в Україну не через війну, а через високий рівень корупції?

— Я вже говорив, що виходом з цієї ситуації буде створення ВЕЗ, де ризик корупції мінімальний. З іншого боку, дерегуляція і скорочення адміністративного тиску на бізнес (скорочення кількості ліцензій та дозвільної документації на ведення бізнесу) допоможуть поліпшити інвестиційний клімат.

Якщо взяти Швейцарію, там люди люблять платити податки. В Україні ж це не модно (сміється. — Авт.). У Швейцарії влада захищає людей і підприємців, і за цей хороший сервіс люди платять. В Україні проблема не у війні, а в довірі між урядом і бізнесом, бізнесом і працівниками.

— Зараз Україна переживає першу фазу адміністративно-територіальної реформи. Польща пройшла цей шлях 20 років тому. Що порадите Україні?

— У Польщі свого часу ми визначили, що питання освіти (початкова школа) — це компетенція місцевої влади. Безпека — тема загальнонаціонального рівня. В Україні, я вважаю, дуже багато сіл і селищ. Їх потрібно об'єднувати в громади, оскільки бюджет не витримує навантаження на утримання всіх адміністративних будівель, шкіл і лікарень. Польща вже пройшла шлях об'єднання гмін, гмін — у повяти, а повятів — у воєводства.