"Дволикий Герус": спецрепортаж-розслідування про приховані від загалу сторінки життя політика

4 травня 2020, 22:26

Телеканал "Україна" розповів про те, звідки на політичному олімпі з’явився головний парламентський енергетик

На телеканалі "Україна" вийшов фільм-росзлідування "Дволикий Герус".

Реклама

Вивчивши сторони життя відомого політика, що були приховані від загалу, журналіст Ярослав Сизоненко розповів про роль Андрія Геруса у розвалі української енергетики. Скандальний політик став відомим широкому загалу як той, хто дозволив імпорт російської електроенергії в Україну. Тим самим він зупинив вітчизняну генерацію електрики та спричинив мільярдні збитки в українській енергетичній галузі. Звідки з’явився головний парламентський енергетик Андрій Герус? Як він потрапив на таку відповідальну і визначну для цілої країни посаду у владі? Та що він приховує від загалу? Про це – у спецрепортажі "Слідами".

Андрія Геруса винесла на поверхню хвиля інформаційних повідомлень.

І він став антигероєм та лідером антирейтингів громадських опитувань.

Реклама

Хто ж такий Андрій Герус і завдяки чому опинився на перших шпальтах та у топових прайм-таймах центральних телеканалів?

"Вивчивши сторони життя відомого політика, що були приховані від загалу, я, журналіст Ярослав Сизоненко розповім вам про роль Андрія Геруса у розвалі української енергетики, про таємний родинний бізнес Андрія Геруса з офшорним корінням та про те, як переплелися в Андрії Герусі політик і бізнесмен у доленосних для нашої країни подіях", – говорить журналіст Ярослав Сизоненко.

У центрі уваги Андрій Герус опинився не лише завдяки посаді "головного" у парламенті в енергетиці.

Увагу до власної персони на посаді він посилював як міг. За рекордний місяць головування у новоствореному комітеті Герус встиг відзначитися "ручним" керуванням "потрібними" голосуваннями.

"Всі рішення мають прийматися так, як він сказав. Нам перед комітетом присилали повідомлення про те, як по якому рішенню на комітеті голосувати", – розповідає народна депутатка, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКХ Анна Скороход.

"Герус мене залякував, шантажував в залі парламенту", – заявив народний депутат Михайло Волинець, який свідчив у суді по справі Олега Ляшка.

Реклама

Попри те, що важливі засідання для преси закривав, політик все ж зумів гучно та під камери – пересваритися із колегами.

"Все іде з голосу, все іде з порушенням процедури", – каже народний депутат, заступник голови комітету вр із питань енергетики та ЖКШ Олексій Кучеренко.

"Так, щоб ті депутати, які не входять до монобільшості не могли бачити всіє тієї глибини правок, які вносяться до діючих законів і ламають ринок електроенергії в Україні", – каже Михайло Волинець.

Та аж ніяк не зухвала поведінка і нехтування думкою колег вивели прізвище Геруса у топ-запитів українцями в Google.

Політик став героєм заголовків та антигероєм обговорень через протягнуту позаочі колег поправку.

"Обличчя Андрія Геруса, як політика, як людини, розкрилося тоді, коли нам, як депутатам, вдалося виявити, що він вночі, таємно від нас всіх, депутатів, вніс поправку №8 до Закону про ринок", – каже голова Національної профспілки шахтарів України Михайло Волинець.

"Зненацька, в ніч перед розглядом, пан Герус вніс поправку", – згадує народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Без обговорення, без думки інших членів комітетів", – додає народний депутат Михайло Бондар.

До української історії та навіть вікіпедії політик увійшов як той, хто відкрив російський імпорт електроенергії, чим зупинив усі види вітчизняної генерації електрики та загнав у збитки, що рахуються мільярдами гривень.

"Втрати від поставок електричної енергії з Росії сягнули декілька мільярдів гривень, і для української енергетичної галузі", – пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"Імпортовано майже чотири мільярди кіловат на годину електроенергії. Десь, приблизно, в районі двох мільйонів тон вугілля, те що не було спалено", – розповідає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Заплачені сім мільярдів за російську електрику позбавили роботи українських енергетиків, зокрема, шахтарів, і поставили їх на межу виживання.

"30 тисяч людей, з членами сімей, це приблизно 100 тисяч людей, сам Павлоград – 130 тисяч людей, який від цього живе, Тернівка поруч, Першотравенськ поруч, і всі – зупиняються", – пояснює лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.

Реклама

Та кожного із українців поставили перед загрозою нових, уже призабутих, віялових відключень світла.

"Ми дійсно можемо бути от у такій великій енергетичній ямі, з якої вибиратися буде дуже важко", – пояснєю голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Мотив згубної ініціативи нардепа із запуску російської електрики завжди один і той самий, лунав спершу тихо у парламентських коридорах, а згодом – і гучно в телеефірах.

"Народна депутатка, колишня із "Слуги народу", зробила заяву, що Герус отримав 400 тис. дол. хабаря за те, що провів зміни до закону, які відкрили Україну для російської електрики", – заявив лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.

"Він 100% не працює на народ України – це факт. І тут постає питання – на кого він працює", – заявила Анна Скороход.

Геруса звинуватили у зловживанні владою та державній зраді. Відкритим провадженням СБУ та НАБУ він не надто стурбований.

"Як відкрили, так і закрили, все нормально", – говорив народний депутат, голова комітету Верховної Ради з енергетики та ЖКГ Андрій Герус.

Закрити ж імпорт із Росії, навіть і після всіх фатальних наслідків, він так і не спромігся. Хоча й обіцяв на цілу країну.

"Нам не потрібен ніякий імпорт. Ми хочемо все купляти в українських підприємств", – говорив Андрій Герус в одному з інтерв’ю.

Зрештою ж, у ситуацію вимушено втрутився спершу міністр енергетики Оржель, а потім – і сам президент!

"І скажіть мені, будь ласка, про який імпорт чужої електроенергії та вугілля може йти мова, коли наші шахтарі не захищені державою Україною. Це тисячі шахтарів і це їх родини", – заявив президент України Володимир Зеленський.

Хто ж такий Андрій Герус і як він потрапив на таку відповідальну і визначну для цілої країни посаду у владі?

Андрій Герус, що колись назвивав себе "не політиком", багато років політиком намагався стати. Ще до того, як у виборчу кампанію 2019 року Андрій Михайлович "засвітився" у штабах чи не всіх основних фаворитів перегонів, від року до року його можна було побачити в іще більшій кількості політсил.

"В нього була прямо нав’язлива ідея стати народним депутатом, і він все робив для того щоб це відбулося", – розповідає експерт із питань енергетики Олександр Трохимець.

А 2017 року Геруса навіть запропонували обрати президентом України.

Але ж "одвічний кандидат" – не професія! То ким же був Андрій Герус у своєму "допарламентському" житті?
"В 2007-2014 роках, також у 2015-2016 роках Герус був у інвестиційній компанії "Конкорд Кепітал". Компанія належить Ігорю Мазепі, який є бізнес-партнером Коломойського. От, можливо, і є відповідь – чиї інтереси, про що ми говоримо?", – йшлося в ефірі однієї з телекомпаній України.

"Я працював у "Галнафтогазі", а потім я працював у Києві в компанії "Конкорд-капітал", – говорив сам Андрій Герус в ефірі іншої програми

Діловий квартал Києва. Це такий собі український Уолл-стріт. В інвестиційних компаніях, що тут сконцентрувалися, укладають найбільші угоди, вирішують долю мільйонів доларів, відповідно, і заробляють тут найбільше. Саме тут обростав діловими зв’язками та фінансовими навичками нинішній "енергетичний" нардеп Андрій Герус. І саме звідси проторював собі шлях у владу. Чом би й ні? До урядового кварталу тут – рукою сягнути.

І таку прибуткову роботу 2014 року Герус проміняв на крісло у владі. Як часто буває – допомогли. Як стверджували ЗМІ, співпраця тодішнього голови Адміністрації Президента Бориса Ложкіна із шефом Геруса по "Конкорд кепітал" – Ігорем Мазепою. Хоча сам Герус це заперечує.

"Та яке Бориса Ложкіна?! У Ложкіна не було квот і Ложкін НКРЄКП не управляв, він взагалі не мав ніякого впливу на НКРЄКП, це все такі казки. І по-друге, яка різниця за чиєю квотою я там був?".

Але куди більш несподіваним було те, що вчорашній інвест-менеджер та посадовець раптом залишив владний кабінет.

"9 місяців я там протримався і більше я там працювати не став і не зміг", – пояснював Андрій Герус, що був членом Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики (27 серпня 2014 – 27 червня 2015).

Зате "став" звичайним активістом та "зміг" створити громадську організацію. Експерт Герус просто не сходив з телеекранів. Коментував будь-що і будь-де на енергетичну тематику.

"Кар’єру експерта Андрій Герус розпочав ось у цій звичайній багатоповерхівці. Неподалік студмістечка Київського Національного університету він зареєстрував "Асоціацію споживачів енергетики та комунальних послуг", – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.

Але пересічні споживачі не могли не помітити, що діяльність організації Геруса їх аж ніяк не стосувалася. Уся робота "Асоціації" зводилася до атак – в судах, соцмережах і телеефірах – на формулу ціноутворення вугілля "Роттердам+". Вона впливає на вищі тарифи лише для промислових споживачів електрики.

"А отже – доречніше було б назвати цю громадську організацію – "Асоціацією захисту від високих тарифів заводів". Приміром, феросплавних", – каже Ярослав Сизоненко.

При цьому політик і не соромився прямо назвати власника заводів – найбільших споживачів електрики.

"Ви згадали олігарха Коломойського, дійсно є такий чоловік, його заводи споживають близько 4% електроенергії в Україні", – пояснював народний депутат Андрій Герус під час програми "Свобода слова Савіка Шустера" 25 жовтня 2019 року.

"Один його феросплавний завод використовує більше електроенергії, аніж Тернопільська і Івано-Франківська області разом", – пояснювала під час цього ж ефіру народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.

"Ну, пан Герус, зрозуміло, в чиїх інтересах діє, він і не приховував це, у нього завжди була ця тема болюча", – каже політолог Тарас Загородній.

"Що таке Герус? і взагалі, що там знаходиться, хто такий Герус? Це лобіст, це звичайний лобіст, так само як багато інших. В нас все це називається громадським активізмом, колись це було, а ще називалося – експертне середовище", – говорить політолог Михайло Чаплига.

Проти "Ротердам+" Герус намагався навіть судитися! Щоправда, безуспішно.

"Була подана скарга до Європейського суду з прав людини з приводу цієї ситуації з "Роттердам+", – заявляв Андрій Герус.

І, навіть коли формула вже не діяла, Герус не полишав самовідданих атак на такий невигідний Коломойському "Ротердам".

"2018 год пройшов у нас під знаком "Роттердам+". Герус присвятив "Роттердаму" 159 постів, згадував його кожні 2-3 дні", – йшлося в дописі у соцмережі адвокатки Ірини Одинець, 26 грудня 2018.

"Протягом двох років з допомогою своїх телеканалів, ЛОМів, сайтів та інших і нструментів людям монотонно вживляли в мізки, що "Роттердам+" – це злочин", – пояснює у соцмережі адвокатка Ірина Одинець 26 грудня 2018.

"Ну розтрубили, розтрубили, а сьогодні подивились – найнижча ціна по "Ротердаму+". Сама найнижча!" – заявив екс-голова Луганської ОДА Геннадій Москаль.

"Ось сам цей провал, оця балаканина Геруса по Ротердаму просто показує, що дилетантська людина, бо дійсно вже за цей час можна ж було все довести, так?", – каже народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.

"Досудовим розслідуванням не встановлено ознак необґрунтованості застосування такого інструменту", – із офіційної відповіді НАБУ на запит Інформаційного бюлетеня ICC Ukraine.

"Це означає, що це все і далі буде лишатися винятково в в пропагандистській сфері", – каже політолог Валентин Гладких.

50 відтінків Геруса. Що змусило голову парламентського комітету говорити непарламентською мовою?

Хоча Андрій Герус усе професійне життя і був близьким до великого бізнесу, власного офіційно не мав ніколи. В інвестиційній компанії Concorde Capital він опікувався справами інших підприємців, а створена ним "Асоціація…" – зареєстрована в Мін’юсті як неприбуткова, хоча й досі збирає донати і платить зарплати.

Та й нині підприємництво для нього – табу: забороняє статус нардепа.

"Нині Андрій Герус ось тут, на третьому поверсі, займає кабінет голови комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ. Утім, ще задовго до входження у владу напряму до "парламентської кухні" він потрапив опосередковано. Ось сюди, до ресторану готелю "Національний", постачали продукцію з родинного підприємства Герусів. Нею і годували народних обранців, які тут поселялися. Цим бізнесмен Андрій – тоді ще від влади далекий – вихвалявся в соцмережах", – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.

"Є у мене теща і тесть. Декілька років тому збудували у Київській області невеликий завод – роблять м’ясні і ковбасні вироби (смачні)" – повідомляв Андрій Герус.

А, отже, успішні бізнесмени – родичі нинішнього нардепа, а не він сам. Що часто буває в українських реаліях. А йдеться про завод неподалік Києва, що виріс тут 2013 року.

"Недавно вони виграли тендер на поставку у готель Національний – це там, де живуть депутати", – із допису в соцмережі Андрія Геруса, 15 квітня 2016.

Тут Андрій Герус скромно змовчав, що до списку власників м’ясо-ковбасного бізнесу входять не лише тесть із тещою, але і його дружина, Наталя Герус. Але, при цьому, її заробітків від цього підприємництва він ще жодного разу не декларував! Ані словом не згадав також іншого співвласника бізнесу – швейцарську компанію, яка влилася в родинну справу саме в час, коли Андрій Герус влився в родину Клюків.

"Скажіть, будь ласка, яким чином вашій дружині вдалося залучити до власного підприємства швейцарських інвесторів?", – запитує журналіст у Андрія Геруса.

"Запитайте в дружини", – відповідає той.

"Ну, просто ви були на той момент фахівцем з інвестицій", – уточнює журналіст.

"Так", – погоджується Андрій Герус.

Але от невеличка нестиковка: на сайті компанії – жодного слова про інвестиції в Україну чи будь-яку іншу країну. Заявлений спектр послуг – геть інший:

"Ми швейцарська консалтингова компанія".

"Одна із послуг – це "поселення" в Швейцарії, тобто "створюємо , управляємо філіалам дочірніх компаній для іноземних компаній Швейцарії", – пояснює спеціаліст із навчання та розвитку аналітичної системи "youcontrol" Максим Боровик.

Усі запити до швейцарської компанії із міжнародною діяльністю, аби прояснити закономірні питання усно чи письмово, лишилися нею проігнорованими, телефоном спілкуватися там теж відмовляються.

"Тож я попросив свою колегу довідатися у самій Швейцарії про успішну співпрацю із родинною компанією Андрія Геруса. Особисто у його тезки – Андреаса Німака, який записаний на сайті генеральним директором", – розповідає журналіст Ярослав Сизоненко.

Але "швейцарське інтерв’ю" завершилося, щойно журналісти представилися поважному інвестору, ще до першого запитання.

"Тут ніхто вам допомогти не може, тому, будь-ласка, їдьте звідси негайно! Інакше за 10 хвилин я викличу поліцію", – відповіли журналістам.

Збіг це чи закономірність – але після цієї невдалої бесіди швейцарська компанія раптом вийшла із переліку бенефіціарів "Солом’янського МПЗ".

"А після моїх запитань про ці збіги Андрій Герус раптом запросив мене одного, без оператора, до власного кабінету", – розповідає Ярослав Сизоненко.

І за зачиненими дверима та без камери – висловів нардеп уже не добирав…

"Вам не стидно такою х…йньой займатись, вибачте? Вам не стидно чим ви займаєтесь? Це журналістика? Цьою х…рньою займатися?!" – каже Андрій Герус.

"Така різка реакція українського народного обранця і підозріла – швейцарського інвестора – змусили мене з більшою пильністю придивитися до успішного міжнародного бізнес-проекту. І поринути у нетрі українсько-швейцарських бізнес-відносин. Що вилилося у ціле міжнародне розслідування. Але – все по черзі", – каже Ярослав Сизоненко.

Історія родинного бізнесу дружини Андрія Геруса бере початок у 2008 році.

"Вони цим бізнесом давно займалися. До мене", – пояснює Андрій Герус.

Батьки Наталі Герус, подружжя підприємців, Олександр та Ірина Клюки, засновують в Києві м’ясопереробний комбінат "Солом’янський МПЗ". Але на заваді його успішному старту одразу ж стає наймасштабніша в історії світова фінансова криза.

4 гривні, 7, 8, 9 і навіть 10 за долар – і таке по всій країні, у кожному обміннику! Лише впродовж одного грудневого дня 2008 року! Від таких коливань під час світової кризи здригалася українська економіка й увесь бізнес. Їх лихоманило і наступного року, а наслідки "відкашлювали" навіть і в 2011-му.

Разом із усім бізнесом по всьому світу – завмирає 2008 року і бізнес-проект подружжя Клюків, який щойно встиг народитися. Кілька років – жодних помітних зрушень і перспектив розвитку.

Справа не йшла майже до кінця 2011 року. А тоді послідовно сталося кілька речей –донька Наталя вийшла заміж за інвест-менеджера Андрія Геруса, стала співвласницею родинного підприємства, а з нею до складу акціонерів увійшла і швейцарська компанія "EDG Consulting Ltd".

"Є батьки, діти, щось оформили на себе, щось на їхню дочку. Ну в чому питання?", – запитував Андрій Герус.

"2011 рік. Український бізнес продовжує втрачати під тягарем наслідків кризи 2008 року, а 73% у хроніці економічних злочинів – це рейдерство. Тобто – три чверті правопорушень. Для підприємців упевненість у завтрашньому дні і в тому, що їхню успішну справу не "відіжмуть" – недозволена розкіш. Саме в цей час, після союзу сердець Андрія та Наталі, і як наслідок – кооперації швейцарсько-українських бізнесів – на світ з’являється продукція виробництва компанії Андрій Геруса", – розповідає Ярослав Сизоненко.

На тлі тотального виходу збіднілих іноземних інвесторів із нашої країни, яка і до кризи не могла похвалитися особливо сприятливим інвест-кліматом, швейцарці "EDG Consulting Ltd" не просто приходять в Україну, в "Солом’янський МПЗ". Вони дають реальні гроші – майже вісім мільйонів гривень, що за курсом 2011 становило трохи більше мільйона доларів.

"Я завжди займався залученням інвестицій в Україну, потрібно, щоб були інвестиції з Швейцарії, потрібно, щоб були інвестиції з Європи", – пояснював народний депутат Андрій Герус.

На отриманий мільйон доларів від 2011 по 2013 рік "Солом’янський МПЗ" будує виробничий комплекс під Києвом. Продукція виробництва Клюків-Герусів розходиться загальноукраїнськими торговельними мережами, виграє в тендерах апарату Верховної Ради.

"Тендер вони виграли, коли "Національний" перейшов на систему закупівель ProZorro", – із допису в соцмережі Андрія Геруса, 15 квітня 2016

Дійсно – "виграли", і дійсно – завдяки "ProZorro" почали годувати нардепів ковбасами.

І, якими саме – Герус відрекламував у коментарях до свого допису.

"Бренди Ле Філе і Добра" – йшлося в дописі.

І саме тут, саме на цьому моменті давайте зупинимося.

"Я розповім вам іншу історію – адже історія Андрія Геруса про успішний м’ясний бізнес вже у цьому короткому фейсбук-дописі починає тріщати і лізти по швах неправдою", – говорить журналіст Ярослав Сизоненко.

"Ну, насправді, там трошки не так було", – пояснював Андрій Герус в ефірі одного з телеканалів.

Геніальна брехня завжди замішана на правдивих фактах, тому має переконливіший вигляд. А тепер, як кажуть наперсточники, "починайте слідкувати за руками". Ось вам розбіжності.

Згаданий Герусом тендер виграв не "Солом’янський МПЗ" Клюків-Герусів, а ТОВ "Натурпродукт" – це видно з відкритих реєстрів "PROZORRO".

І саме це підприємство "Натурпродукти" виробляє прорекламовані Герусом ковбаси брендів "Ле філе" і "Добра".

Але жодного офіційно-юридичного відношення до "Натурпродукту" династія Клюків-Герусів не має. Хоча при цьому тестя Геруса називає "співвласником" ТОВ "Натурпродукти" сайт університету, в якому той очолює раду роботодавців. У стислій вузівській замітці чотири абзаци тексту та майже три десятки фотознімків ілюструють, як Олександр Клюк, а саме так звати тестя Андрія Геруса, возив університетську делегацію до вже згаданого заводу під Києвом.

"Клюк Олександр Дмитрович провів екскурсію по новому та сучасному підприємству, а при обговорені проблем щодо навчання студентів, їх теоретичною і практичною підготовкою була досягнута домовленість про проходження практичного навчання магістрів", – йдеться в тексті.

"Так, це саме той завод, про будівництво якого на замовлення "Солом’янського МПЗ" я вже розповідав. І він також – належить ТОВ "Натурпродукти". Як і ковбаси Клюків-Герусів "Ле філе", "Добра", як і виграні ними тендери. Отже, знов-таки, Герусам і Клюкам офіційно не належить. Але водити туди екскурсії та називатиcя його співвласниками – це їм не заважає", – підкреслює журналіст Ярослав Сизоненко.

"Делегація на чолі з деканом факультету харчових технологій… відвідали підприємство випуску натуральної м’ясної продукції ТОВ "Натур Продукт", співвласником якого є Клюк Олександр Дмитрович", – йдеться в повідомленні.

Далі – іще цікавіше. Третій витвір ковбасно-м’ясного виробництва, рекомендований Герусом до споживання, виробляється і не "Солом’янським МПЗ", і навіть не "Натурпродуктами". Які, як ми вже з’ясували, мають стосунок до Клюків-Герусів. Де-факто – хоча і не де-юре. Але от третя названа Герусом ковбаса вироблялася ще одним підприємством, уже третім у цьому переліку. Тобто – конкурентами! І – за ще одним збігом – за сприяння тих же швейцарців із "EDG Consulting Ltd", що належали до співвласників…

"І ще органічна – Етно Продукт" – коментував продукцію Андрій Герус.

Рецепт приготування "Швейцарського новорічного салату" доволі простий. Для цього нам, поміж іншого, знадобляться – ковбаса (2 види), мариновані огірки, груша, майонез, сметана або несолодкий йогурт.Два види ковбаси. Дрібно її нарізаємо соломкою. Далі – "збагачуємо" вітамінами, заправляємо суміш. Перемішуємо та куштуємо. Смачно! У фіналі вже й незрозуміло, скільки насправді сортів ковбаси і якої використано. Тож і не дивно, що й сам причетний до приготування "міжнародного бізнес-салату" Андрій Герус, зрештою, заплутався – де тут чия ковбаса намішана, та й став рекламувати продукцію де-юре– власних конкурентів!" – пояснює Ярослав Сизоненко.

Згадана ковбаса "Органічна "Етно продукт" – виробляється однойменною компанією "Етнопродукт".

І цей поворот у свідченнях Геруса про родинну справу веде нас саме до неї. Та справжньої історії бізнесів скандального нардепа.

Отже – бренд "Етно продукт". Прорекламований Герусом виріб, права на який нібито належать його тещі і тестю. Направду ж ця м’ясна продукція виробляється і належить однойменній фірмі бізнесмена Олега Жуковського.

"Етнопродукт" – аграрне підприємство із замкненим циклом виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Має власну торгову марку, яка представлена двома юридичними особами – ТОВ "Етнопродукт" та ПрАТ "Етнопродукт", – йдеться у повідомленні.

"Заснував сам проект "Етнопродукт", групу компанії "Етнопродукт" Олег Жуковський в 2008 році", – пояснює директор ПрАТ "Етнопродукт" (2010–2011), спеціаліст із органічного фермерства Роман Макухін.

"Він викупив землю у Чернігівській області і там намагався створювати органічний бізнес", – каже генеральний директор ПрАТ "Етнопродукт" Андрій Ніколаюк.

Станом на 2020 у активах "Етнопродукту" – близько 4 000 га органічної землі та 1 000 голів великої рогатої худоби. Підприємство спеціалізується на випуску молочної та м’ясної продукції, а також вирощуванні овочів, бобових та зернових.

"Виникла ідея створити невелику ферму під Києвом, на два-три гектари, де б був натуральний спосіб виробництва", – розповідає голова наглядової ради ПрАТ "Етнопродукт" Олег Жуковський.

І ось тут варто зробити важливе уточнення: "Етнопродукт" нібито до Геруса відношення не має – офіційно, за відкритими документами та реєстрами. Але от у соцмережах можна відшукати світлини зі спільного відпочинку дітей – депутата Андрія Геруса та гендиректора "Етнопродукту" Андрія Ніколаюка. Який є двоюрідним братом дружини Геруса.

"Значить, там є в тещі моєї і тестя, в тещі моєї є рідна сестра. Її прізвище Ніколаюк. В неї є чоловік Ніколаюк Олександр. І там Ніколаюк Андрій",- пояснював Андрій Герус під час спілкування з журналістом Ярославом Сизоненком.

І не лише сімейні зв’язки, і не тільки реклама від Андрія Геруса "родичають" бізнеси Герусів-Клюків та Жуковського і його топ-менеджера Ніколаюка. Спільним для них став і швейцарський інвестор "EDG Consulting Ltd" – один на двох. Та й навіть виробничі потужності в них – спільні.

"Село Глибоке – менше ніж за півсотні кілометрів від столиці. Тут є все необхідне для виробництва ковбас: м'ясний цех, склад, кількадесят працівників.

Та от для фірм-конкурентів і на цих півтора гектарах – надто тісно. Вони, зазвичай, і з прилавків магазинів у шаленій гонитві за покупцем один одного намагаються вичавити. Але ось на цьому заводі конкуренти свої ковбаси чомусь виготовляють мало не на одному конвеєрі, та ще й отримують – загадкового швейцарського інвестора – теж одного на двох. І суму інвестицій від нього – також однакову", – пояснює журналість Ярослав Сизоненко.

Наперекір усім законам ринку, на цьому невеличкому заводі роками успішно і дружно уживаються троє конкурентів: Солом’янський МПЗ, "Натурпродукти" та "Етнопродукт".

Клюки-Геруси та Жуковський зводили його разом – на гроші, отримані ними нібито від швейцарців.

"Вони там разом щось будували. Хтось якісь гроші давав, хтось більше будівництвом займався", – пояснював Андрій Герус у своєму кабінеті.

Вибудована схема співпраці має такий вигляд: "Солом’янський МПЗ" та "Етнопродукт" збудували, "Натурпродукт" щойно там зареєструвався – почав випускати ковбаси власних брендів "Ле філе" та "Добра". Та паралельно – органічну м’ясну продукцію марки "Етнопродукт" на замовлення, відповідно, "Етнопродукту".

І от якщо пов’язаність бізнесів Клюків-Герусів та Жуковського сумнівів і питань не викликає, то чимало їх лишається до загадкового швейцарського інвестора.

"Перед тим, як зібрати перший врожай, Жуковскому довелося трохи почекати....

Перше молоко власного виробництва він спробував у 2011 році. До кінця року 25% акцій компанії "Етнопродукт" купив швейцарский підприємець Андреас Ньюмак, який інвестував у бізнес $1 млн.", – йдеться в статті видання "УкрАгроКонсалт"

Але насправді ніякого швейцарського інвестора не було, просто не існувало, переконаний тодішній директор "Етнопродукту".

"Насправді швейцарського інвестора, як такого, у нас не з’явилося – тоді це був український інвестор просто зі швейцарською компанією, яка інвестувала", – каже директор ПрАТ "Етнопродукт" (2010–2011), спеціаліст із органічного фермерства Роман Макухін.

"Вони не мутні, вони – звичайна швейцарська компанія, яка надає послуги там по прийманню грошей там, ну, таких компаній", – пояснював Андрій Герус.

"Такими компаніями, з прихованими бенефіціарами дуже часто користуються відомі бізнесмени, для того щоб їх бізнес не був такий помітний. Ці кошти ховають в першу чергу від податків, і по-друге – від небажаних спостерігачів, якщо так можна сказати", – пояснює юрист, партнер адвокатського об’єднання Андрій Тригуб.

"В Україні дуже часто кажуть, що найбільший інвестор в українську економіку – це Кіпр, Кіпр нібито інвестує шалені гроші. От таким самим чином з’являється швейцарський інвестор і, на жаль, це не був якийсь стратегічний інвестор", – каже директор ПрАТ "Етнопродукт" (2010–2011), спеціаліст із органічного фермерства. Роман Макухін.

"Навіщо швейцарські бізнесмени ризикували, інвестуючи у найбільш несприятливу для цього пору, і чому раптово пішли, просто залишивши власний бізнес в Україні? За відповідями вирушаємо за дві тисячі кілометрів – у країну сирів, годинників та банків", – каже журналіст Ярослав Сизоненко.

Федеративна республіка Швейцарія – світовий фінансовий центр.

Найбагатша країна світу за розміром ВВП на душу населення, вона не належить до Євросоюзу та Європейського економічного союзу.

"У своєму кабінеті Андрій Герус, запросивши для приватної розмови, переконував мене, що компанії "не мутні, в Швейцарії так просто мутна компанія би не працювала", – розповідає журналіст Сизоненко.

Та все ж – і "мутних" тут теж вдосталь.

"В Швейцарії не всі реєстри відкриті так, як в Україні. Немає інформації по засновникам, директорам, так як є в наших – з ким вони пов’язані? Хто зареєстрований? Коли? І так далі", – пояснює спеціаліст із навчання та розвитку аналітичної системи "Youcontrol" Максим Боровик.

Кількадесят років Швейцарія належала до переліку офшорних країн.

Одна з найгучніших українських історій із цієї тематики, напевно, пов’язана з діяльністю скандального бізнесмена-утікача з України.

"Державна служба фінансового моніторингу в своїх звітах за 2018 рік згадує Швейцарію як юрисдикцію, яка може бути пов’язана з відмиванням коштів отриманих злочинним шляхом", – каже юрист Андрій Тригуб.

Банківської таємниці швейцарці дотримуються жорстко. Їх не змусила її розкрити навіть потужна податкова служба США, що вимагала надати інформацію про 52 тисячі рахунків американців, підозрюваних в ухиленні від сплати податків.

США розслідують – чи не приховані мільярди доларів, ухилених від сплати податків, у найбільшому банку Швейцарії. Зараз Швейцарія вважається податковим притулком для багатьох найбагатших людей у світі.

"Саме тому Швейцарія популярна для офшорних компаній – немає кінців, все", – каже Максим Боровик.

Маючи усього лише 8,5 млн населення, Швейцарія зосереджує в собі близько 40% світового управління капіталом.

Але мені потрібно знайти тут лише двох людей. Та одну організацію – їхню "EDG Consulting Ltd" – швейцарська консалтингова компанія, що надає консультації фізичним та юридичним особам у сферах адміністрування підприємств, ведення бухгалтерії, управління персоналом, податків, права, аудиторської перевірки, а також щодо питань інвестицій у ринки, що розвиваються.

"Можно перевірити це легко – зайти на ті ж реєстри на той же веб-сайт швейцарської компанії, подивитися, що це просто така загальна сервісна компанія, яка надає послуги із бухобліку та інші послуги комерційного характеру", – каже директор ПрАТ "Етнопродукт" (2010–2011), спеціаліст із органічного фермерства Роман Макухін.

"Ми берем зараз цю компанію, так, на їх сайті вказані послуги, які вони надають, і ось одна із послуг – це "поселення" в Швейцарії, тобто "ми створюємо, управляємо філіалами дочірніх компаній для іноземних компаній Швейцарії", – каже експерт Максим Боровик.

Офіційними представниками компанії є два директори – Андреас Німак та Фелікс Фе. Головний офіс EDG Counsulting зареєстрований у кантоні Швіц, Швейцарія.

Кантон Швіц славиться не лише мальовничими гірськими краєвидами. Це – один із найстаріших адміністративних районів майже 800-річної Швейцарії, який, власне, і подарував назву країні. А ще він належить до трійки кантонів-лідерів країни в самій державі і до топ-10 найкращих місць із найнижчими податками у світі.

Саме тут, в комуні Фойзісберг на вулиці Штуцштрассе, і зареєстрована компанія "EDG Consulting Ltd".

Сходами вище дзвоника, на сигнали якого нам ніхто не відповів, знаходимо і сам нібито "головний офіс" міжнародної компанії. За "українською ознакою" фірм-прокладок – і тут, у Швейцарії, він виявляється усього лише квартирою одного з директорІв – Фелікса Фе.

Про генерального директора Фелікса Фе запитуємо у його сусіда поверхом нижче.

"Він часто відсутній, цього тижня нікого не було", – каже сусід.

Що ж – ані директора, та й взагалі – нікого – у серйозній міжнародній фінансовій компанії посеред робочого дня немає?

Нам підказують, що офіс "EDG Consulting ltd – у Цюріху, десь на Льовенштрассе. Це неподалік від Головного вокзалу.

Та спершу вирішуємо побувати за другою, офіційною адресою, що зазначена на сайті самого EDG Consulting ltd – у містечку Хам, в кантоні Цуг.

Тут пощастило дещо більше – чоловіка, який не тільки знає EDG Consulting ltd, а ще й отримує їхню пошту, вдалося заскочити просто на вході до фірми.

"Лише один-два дні на тиждень вони працюють тут. Переважно зранку. Головний офіс у Цюриху", – пояснює чоловік.

Але от на сайті самої EDG Consulting ltd вказаний чоловіком "Інтеріс" представлений як їхній партнер– аж ніяк не головний офіс EDG Consulting ltd.

Та що цікаво – на сайті самої компанії "Інтеріс" її представниками-директорами зазначені ті ж самі Андреас Німак та Фелікс Фе. Виходить – самі собі і представники, і партнери. Та й зручно – обидві структури за однією адресою!

"Одні і ті ж самі контакти для різних компаній, для більш-менш помітних, тобто один телефон для зв’язку 10-ти компаній – це ознака того, що, скоріш за все, вони пов’язані і мають ознаки фіктивності", – каже юрист Андрій Тригуб.

Отже, прямуємо до "Інтеріс", ще однієї компанії з орбіти EDG Consulting ltd, що має спільних на дві фірми очільників. Як і зазначав сусід одного із них, Фелікса Фе – це Льовенштрассе, 20, неподалік залізничного вокзалу.

І ще одна цікава знахідка: в переліку компаній на вході, окрім "Інтеріс" – "Lion AG", вже третя структура, очолювана розшукуваним нами Андреасом Німаком.

Але от нонсенс – в очолюваній Андреасом Німаком компанії, що зазначено і на її сайті, і на вхідній табличці – директора із таким іменем не знають!!

"Я не знаю цієї людини. Я працюю тут понад п’ять років, якщо я не знаю – то ніхто не знає. Можливо, Фелікса Фаєха знаєте? – Ні", – відповідає жінка.

А отже, працівники офісу, виявляється, не знають жодного зі своїх двох директорів і ніколи не чули навіть їхніх імен! Ніколи за 5 років! Однак "українській слід" їхньої швейцарської компанії зацікавив нашу співрозмовницю.

Наша співрозмовниця на ім’я Ілі просить зачекати і кудись зникає із витягами з відкритих українських реєстрів, які ми їй надали. З’являється жінка за кілька хвилин із повідомленням: відповідальна особа, яка могла б пролити світло на питання, – у відрядженні. Сама ж вона, мовляв, ніякою інформацією не володіє.

"Нічого не сказали" і жодним чином не допомогли пролити світло на ситуацію візити і до третього партнера EDG Consulting ltd. Юридична фірма, що на сайті обіцяє вирішити всі наші проблеми, на практиці навіть не відчиняє нам дверей.

Не лише на особистий контакт в організації не йдуть – вони ігнорують кілька інформаційних запитів про інтерв’ю чи бодай короткий коментар. Електронні листи та навіть паперовий, що вкидаємо у скриньку на вході до усіх їхніх представництв.

На спроби зв’язатися із ними – той сАмий результат. Тобто – його відсутність.

"Я телефоную вам з України, з українського телеканалу, я би хотіла дізнатися, чи отримали ви нашого листа?" – питає журналістка.

"Я маю перевірити. Секунду, побудьте на лінії", – "Я дуже перепрошую, але ми не можемо говорити з вами. Дякую!" – відповідають нам.

"Значно більше в комунікації щастить мені – як приватній особі. Я звернувся із легендою – ніби хочу скористатися послугами "EDG Consulting ltd" як приватний підприємець", – каже журналіст Ярослав Сизоненко.

"Працюємо з усіма лише по рекомендації швейцарських банків. Виключно. Тобто, якщо приходять люди зі сторони, ми не працюємо з клієнтами", – пояснюють журналісту.

Тобто, система шифрувань тут – як у фільмах про британських шпигунів, або -швейцарських банкірів!

"Є банкір, який вас знает и може вас порекомендувати нам. Ви маєте знати цього банкіра особисто. Тобто, це не повинен бути дзвінок: "Добрий день, я представник такого банку…", – пояснюють нам.

Що пов’язує українського політика із швейцарським зіц-головою?

В одному з офісів компанії EDG Consulting ltd нашого візиту виявилися готовими, ніби про нього були попереджені.

"Ви з телебачення? Перепрошую, тут лише офіс. Не знімайте", – просять журналіста.

При цьому чоловік, який стверджує, що журналісти зайшли нібито в його офіс, вдягнений по-домашньому, та й роззутий – в самих лише шкарпетках.

"Добре. Але ми відправили емейл і нам ніхто не відповів, тож ми б хотіли…" "Це не моя проблема. Відповідальна особа сказала мені, що ви маєте піти", – відповідає чоловік. "Ми можемо залишити вам листа? Ми мали віддати його Андреасу Німаку або Феліксу Фаєх" – "Добре. Але ви маєте піти", – каже чоловік. "Добре. А може, ми зможемо поговорити з прес-секретарем або кимось іще?"

"Це не моя проблема", – відповідає чоловік.

Упродовж тижневих пошуків застати директорів міжнародної фінансової компанії вдома чи в їхніх офісах так і не пощастило.

Сумнівно результативним виявився попередній візит журналіста до директора EDG Consulting ltd "ІДіДжі" Андреаса Німака. Про нього – трохи докладніше, адже важливою тут може бути будь-яка деталь.

Цього швейцарця німецького походження ЗМІ в Україні згадували найчастіше – в контексті бізнесу родичів Андрія Геруса.

Пов’язаний швейцарець Андреас Німак і зі своїм скандально відомим українським тезкою Андрієм Герусом. Щоправда, віддалено.

Ставши народним обранцем, Герус залишив створену і керовану ним "Асоціацію споживачів енергетики та ЖКП". Новим очільником громадської організації став його давній приятель – Володимир Гринів. Ще близько 15 років тому Гринів керував агенцією з нерухомості, 10% акцій якої придбала компанія, очолювана Андреасом Німаком.

Тож якщо Андреас і не знає Андрія Геруса – то спільні знайомі в них напевно що є.

"Ми з України, журналісти. Ми шукаємо Андреаса Німака. Це ви?"

"Ні". "Може, ви знаєте щось про EDG Consulting ltd?" "Ні" – відповідає чоловік.

Перед візитом журналісти відшукали безліч фотопортретів Німака – помилитися було неможливо.

Але ж не будеш наполягати, коли людина каже, що вона – це не вона. Журналісти спитали знов про його компанію.

"Може, Ви знаєте цей сайт? Я покажу вам картинку. EDG Consulting ltd– вам знайоме?" "Вибачте…", – каже чоловік.

Чоловік із жінкою зникли в будинку, але ось з’являється сусідка Німака. Підтверджує його особу.

Отже – це він. Чергова спроба поспілкуватися із Андреасом Німаком. Уже третя. Чоловік, якого журналісти заскочили у брудних рукавицях і гумових чоботах, зачинився у будинку та нервово шукає щось у комп’ютері. І вже не такий люб’язний.

"Тут ніхто вам допомогти не може, тому, будь-ласка, їдьте звідси негайно! Інакше за 10 хвилин я викличу поліцію", – відповідає він.

Журналісти їдуть, а питання все ще лишаються.

"Уявіть, що вас заскочили на присадибній ділянці всюдисущі журналісти. Ну, просто помилилися, шукаючи когось іншого – буває таке.
І от Ви, спровадивши їх, раптом кидаєте свої "городні справи", скидаєте рукавички, йдете до комп'ютера, роззувшися на порозі, та щось починаєте комусь писати. Що може змусити вас поспіхом здійснити усі ці "позапланові" маніпуляції тривалістю щонайменше чотири хвилини? Якщо насправді – нічого екстраординарного не сталося?" – питає журналіст Ярослав Сизоненко.

Та й чого боятися поважному швейцарському інвестору родинного бізнесу Андрія Геруса?

"Масова історія, коли директором компанії значиться місцевий мешканець, який насправді лише номінальна людина" – пояснює юрист, партнер адвокатського об’єднання Андрій Тригуб.

Цікаво і показово, що Андреас Німак фігурував у скандально відомих "Панамських паперах". На сьогодні керує 30 компаніями, а всього покерувати встиг більш ніж 70-ма!

"Коли директор чи топ-менеджер підприємства не може відповісти або дуже уникає спілкування з журналістами, безумовно це може виглядати підозріло і наштовхує на роздуми, чи він дійсно приймає участь у цій компанії", – каже Андрій Тригуб.

Варто відзначити, після візиту журналістів Андреас Німак та його дружина раптово видаляють усі фото із ним у соцмережах. І не лише.

"Гроші люблять тишу, а брудні гроші – ще й темряву. Після нашого візиту швейцарські інвестори, які вклали мільйони доларів в українські підприємства, раптом офіційно вийшли із родинного бізнесу Герусів та Ніколаюків. У часі це збіглося зі скандалами, що намертво прикували увагу до персони Андрія Геруса через пролобійоване ним відновлення імпорту російської електроенергії", – каже журналіст Ярослав Сизоненко.

Зайшовши у грудні 2011 року у підприємства Жуковського та Клюків-Герусів, підозріле швейцарське "EDG Consulting Ltd" стало власником 25% акцій і в одному, і в другому. І кого ж обережні європейці поставили своїм менеджером? Знаючи, наскільки в Україні сильні кумівство та корупція…

Швейцарські інвестори призначили свого комерційного директора – Андрія Ніколаюка.

"Він око іноземної інвестиції. Контролює, щоб інвестиції були правильно розподілені", – з інтерв’ю Олега Жуковського інтернет-виданню "Бізнес Цензор", 5 жовтня 2017 року.

Так, ви все правильно зрозуміли! У країні високих бізнес-ризиків та кланово-родинної поруки нібито швейцарський, нібито інвестор керувати власними активами ставить члена чужої йому родини.

Коли у розпал гучного скандалу довкола відкриття Андрієм Герусом російського імпорту електрики компанія "EDG Consulting Ltd" раптом виходить із переліку бенефіціарів українських підприємств, хто заходить туди замість них? Так, той самий Андрій Ніколаюк – який є двоюрідним братом дружини Андрія Геруса.

"Ви можете подивитися просто на сайт, зайти і подивитися хто є, залишився в команді крім Олега Жуковського, хто ще є. Або зайти подивитися в реєстрі, хто є серед акціонерів компанії", – каже директор ПрАТ "Етнопродукт" (2010–2011), спеціаліст із органічного фермерства Роман Макухін.

"Це їхня історія, мене там і близько нема. Я живу в Україні. Я жив в Україні в цей час". "Власне, є офшорна компанія, на яку з України виводиться…" – питає журналіст. "Вам не стидно такою х…йньой займатись, вибачте?", – каже Андрій Герус.

"Уявіть, власні кревні ви вирішуєте примножити, інвестувати. І вкладаєте у доволі ризикований час, у країні з високими інвестиційними ризиками, всюдисущим рейдерством. Та все ж вкладаєте, і так багато, що зрештою стаєте співвласником фірми. І навіть отримуєте право призначати в ній керівника – аби стежив за вашою часткою. І ви ставите керувати вашими заощадженнями людину – але не свого, а місцевого, для вас чужого, представника цієї ж фірми. А потім – йдете з бізнесу, залишаючи усі ваші інвестиції -йому ж. Уявляєте? Я теж – ні.

Вчинити так безглуздо із вашими грошима ви можете, напевно, лиш за умови, що вони насправді – не ваші. І ніколи не були. А зробити так вас просто "попросив" їхній справжній власник. Аби – не "світити" коштів, сховавшись у тіні. Та хто ж він? За логікою – це той, від кого ви їх отримали, і кому, після всіх цих маніпуляцій – усі гроші й віддали!",- каже журналіст Ярослав Сизоненко.

"Мама буде переживати, мені там дзвонити. Або там теща, – о, пішов в Верховну Раду, тепер нам проблеми з заводом, про нас показують", – сказав Андрій Герус.

"Із моїх джерел відомо, що лише упродовж одного року підозрілі швейцарські інвестори збільшили статутний фонд підприємства "Солом’янський МПЗ" із двох мільйонів гривень – до 20-ти! Тобто майже в 10 разів! Сумнівні швейцарці увійшли в родинний бізнес, коли Герус увійшов у родину, та й пішли, коли Герус опинився в центрі пильної уваги громадськості та правоохоронців. А висновки – робіть самі", – підсумовує журналіст Ярослав Сизоненко.

"Традиція приховати капітал у нас багаторічна. Я веду до того, що фіктивними компаніями користуються не лише злочинці, де бізнес існує лише на папері, від небажаних спостерігачів, якщо так можна сказати", – каже юрист Андрій Тригуб.

Андрій Герус після численних невдалих спроб отримати мандат, до парламенту нарешті пройшов за списками президентської партії "Слуга народу". І чи не одразу наразив Президента на скандал.

"Зеленський жартував про тарифи, що вони високі", – заявив Андрій Герус, в одній із програм.

Щойно очоливши новостворений комітет з енергетики та ЖКГ у парламенті, Андрій Герус відкрив російський імпорт електрики – чим знову наніс репутаційний удар по Президенту.

"Я не знав, правду вам скажу – я не знав, що саме це рішення було зроблено спеціально для Російської Федерації", – говорив президент України Володимир Зеленський на прес-марафоні.

А з огляду на розказану журналістами швейцарську історію, Андрій Герус не далекий від того, щоб і втретє кинути тінь на Президента.

Причому, якщо приватна швейцарська бізнес-історія родинного бізнесу Геруса завершИться ще одним таким репутаційним ударом – постраждати вже можуть не тільки і не лише найвищі високопосадовці, а й глобально – міждержавні відносини України.

"Можна скільки завгодно вдавати із себе патріота, громадського активіста, ідейного пасіонарія, який прагне змінити країну на краще. Але, коли, при цьому робиш лиш те, що вигідно тобі, країні-агресору і окремим бізнесменам, а Україні шкодить – твої дії про тебе скажуть значно більше і красномовніше", – каже журналіст Ярослав Сизоненко.

"Пан Герус, я думаю, давно вже, ну по той бік барикади, він точно не там де українці, точно не там де споживачі, він обслуговує інші інтереси і я, на жаль, не генеральний прокурор, розумієте?" – каже народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.

"І Російська Федерація, як країна агресор використовує п’яту колону і буде використовувати, вербувати на найвищому рівні", – говорить голова СБУ (2006–2010, 2014–2015) Валентин Наливайченко.

"Ворог України, слуга Росії Герус зробив усе, щоб знищити енергетичну незалежність країни", – каже лідер Радикальної партії України Олег Ляшко.

"Ті люди, які створили ці корупційні схеми, навколо енергетичного сектору, вони набивають собі кишені, але вони грабують країну, вони грабують шахтарів та їхні сім’ї", – пояснює народний депутат, незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

"Що стояло за тим рішенням пустить в Україну російську і білоруську електрику, чиї лобістські інтереси, хто на цьому заробив, в які офшорні рахунки пішли гроші, скільки від цього отримав Герус? Мільйони доларів, про що вже заявляли його колеги" ,- заявляє Олег Ляшко.

"Скоріш за все Андрій Герус є головним інструментом, але вигодоотримувачем цих махінацій є зовсім інші люди, але з цим мають розбиратись правоохоронні органи", – каже політолог Сергій Биков.

"Дивіться, галузі падають одна за іншою, я беру перше – енергетика розвалена повністю, от вам – новий агент ФСБ Герус!" – говорить в ефірі "Свободи Слова Савіка Шустера" генерал-лейтенант міліції, заступник міністра внутрішніх справ України (1997–2001), заступник голови СБУ (2007) Геннадій Москаль.

"Один з керівників комітетів з енергетики, депутат Герус, працює відверто на Росію", – каже народний депутат, голова СБУ (2006–2010, 2014–2015) Валентин Наливайченко.

"Він розвалив все!" – говори у "Свободі Слова Савіка Шустера" Геннадій Москаль.

"Зруйнував катастрофічно українську енергетику, наніс непоправні збитки, втрати як енергетикам, шахтарям і цілій енергетичній галузі", – сказав Валентин Наливайченко.

Раніше "Сьогодні" розповідали про те, як Геруса звинуватили у порушенні карантину, введеного в Україні через спалах інфекції коронавірусу.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти