Дві перешкоди на шляху до безвізового режиму з ЄС: чому гальмує Київ і що зробить Брюссель

Незважаючи на те, що українська влада бадьоро рапортують про виконання всіх вимог для отримання безвізового режиму з ЄС, з Брюсселя надходять сигнали, що Київ не до кінця "допрацьовує" свою програму. На думку експертів, сьогодні є дві проблеми, які можуть загальмувати візову лібералізацію: "маніпуляції" нардепів до закону про електронне декларування та пробуксовки в формуванні Національного агентства з протидії корупції.

На початку цього тижня на зустрічі з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції Франком-Вальтером Штайнмайером і Жаном-Марком Еро прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Верховна Рада вже прийняла всі необхідні для безвізового режиму закони і уряд очікує позитивного рішення ЄС.

Як відомо, 18 лютого, звертаючись до парламенту, президент Петро Порошенко заявив, що для прийняття безвізових законів "залишився один єдиний вечір". "Голосувати потрібно саме в тій редакції, яку вимагає ЄС", – заявив він. В той день всі відсутні закони з "безвізового пакету" були прийняті. А 24 лютого спікер підписав і відправив на підпис президенту все прийняті Радою безвізові закони.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Разом з тим народний депутат від "Блоку Петра Порошенка" Сергій Лещенко вчора повідомив, що Євросоюз не вважає, що Україна виконала всі законодавчі зобов'язання в рамках переходу до скасування віз.

"Якщо точно, то Україна виконала три з п'яти вимог для переходу до прийняття відповідного рішення. ЄС відносить прийняття поправок до трьох законів минулого тижня, але 1) ЄС не зараховує закон про декларування, за яким кримінальна відповідальність вводиться тільки з 2017 року; 2) ЄС чекає на формування Національного агентства запобігання корупції", – написав він у себе в facebook після зустрічі з представниками ЄС в Брюсселі.

Жан-Марк Еро, Арсеній Яценюк та Франк-Вальтер Штайнмаєр. Фото: AFP

Що не подобається ЄС

За словами експертів, повідомлення від народного депутата – це ще не офіційна позиція ЄС, але проблеми з виконанням вимог в України справді є.

"Треба бути дуже акуратним в цьому питанні, ця інформація – особиста думка Сергія Лещенка, яка у нього склалася на основі розмов і спілкування в Брюсселі. Мова не йде про офіційну позицію Єврокомісії або інших органів ЄС", – пояснив Сегодня.ua Глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Але озвучені парламентарем проблеми раніше згадували і на офіційному рівні. Так, посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив: "Прийнятий законопроект про електронне декларування (№3755) викликав розчарування і не відповідає зобов'язанням України в сфері боротьби з корупцією. Україні слід негайно вжити заходів для встановлення ефективної системи декларування доходів та забезпечення нормальної роботи Національного агентства спрямованих на запобігання корупції".

Так посол відреагував на редагування, які були внесені до прийнятого в кінці минулого року закон про "Запобігання корупції". Згідно з його початкової редакції, що не викликала нарікань з боку Брюсселя, в 2016 році в Україні передбачалося впровадження системи електронного декларування доходів чиновників. Однак народні депутати при голосуванні за бюджет на 2016 рік відклали введення електронного декларування, як мінімум на 2017 рік. В результаті після скандалу влада пообіцяла виправити помилку. За підсумком 16 лютого парламентарії відстрочку скасували, але паралельно внесли в закон ряд нових правок, в тому числі і про відстрочку до 1 січня 2017-го покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. Тоді експерти пояснювали, що по іншому "провести" скасування відстрочки по декларуванню через Раду не було можливості.

До слова, з нормальною роботою НАПКА поки теж виникають труднощі.

Як відомо, Кабінет міністрів ще 11 грудня 2015 року призначив трьох з п'яти членів НАПКА: доцента Національної академії прокуратури Наталію Корчак, заступника голови Національного агентства з питань державної служби Олександра Скопича і депутата Верховної Ради Віктора Чумака. Ще двох членів Нацагентства конкурсна комісія не змогла обрати.

Тоді ж Ян Томбінський завив, що українська влада затягнули процес створення НАПКА. "Закон про це Агентство був прийнятий півроку тому. Була створена конкурсна комісія, яка мала обрати п'ять членів, а вона вибрала лише трьох. Це не дає впевненості в загальному процесі", – сказав дипломат.

А в громадській організації "Реанімаційний пакет реформ" заявили, що призначення тільки трьох членів з п'яти робить цей орган неефективним, оскільки для будь-якого рішення потрібно мінімум три голоси. Більш того, Агентство в такому складі не зможе обрати свого голову, оскільки це буде голосування за наявності конфлікту інтересів у одного з членів агентства. Без голови агентства неможливо призначити працівників апарату, затвердити кошторис органу, підписати рішення тощо.

Коли будуть обрані відсутні члени Агентства поки невідомо, крім того ситуація ускладнилася тим, що 24 лютого уряд скасував призначення Віктора Чумака членом НАПКА, оскільки той відмовився входити в агентство.

Крім того законність обрання ще одного члена НАПКА – Олександра Скопича – в Окружному адміністративному суді Києва оскаржує "Реанімаційний пакет реформ". Позивачі вважають незаконним його призначення, оскільки одним з членів комісії, який голосував за кандидатуру Скопича, був його безпосередній керівник – глава Нацагенства з питань держслужби Костянтин Ващенко.

На думку професора політології НаУКМА, наукового директора фонду "Демініціативи" Олексія Гараня, влада чомусь сама створює собі проблеми на шляху до безвізового режиму.

"ЄС хоче нам надати безвізовий режим і нам залишилося зробити мінімальні речі. Навіщо нам "нариватися"? Ми самі ставимо ЄС в складну ситуацію. Можливо, вони закриють очі і нададуть безвізовий режим, але це ризикована гра. Не розумію позицію наших депутатів, уряду, і мені здається, що і президент повинен сказати своє слово", – зазначив він Сегодня.ua.

У той же час експерт з міжнародних питань Олександр Палій вважає, що недоробки Києва не так вже й критичні і в найближчі місяці все буде виправлено. Зараз немає таких серйозних загроз (для зриву надання безвізового режиму, – ред.). Просто Україна в робочому порядку довиконати все що потрібно. До травня ми всі виконаємо", – сказав він Сегодня.ua.

На думку Володимира Фесенка в питанні формування НАПКА не повинно виникнути ніяких питань. А, ось, щодо остаточної редакції закону про декларування доходів може бути досягнуто певного компромісу. "Та формулювання, яка була спочатку в проекті, вона була дуже жорсткою і бентежила депутатів. Йшлося про кримінальну відповідальність навіть за банальну помилку. Швидше за все, компроміс буде знайдений і я б поки не драматизував ситуацію", – сказав він.

Однак скандал навколо електронного декларування поки не затих. Так, 26 лютого громадські активісти планують провести під стінами Адміністрації президента акцію із закликом до Порошенка ветувати законопроект зі скандальними правками.

Тривожний сигнал від Грузії

Повідомлення нардепа Лещеннко – не єдиний сигнал того, що в ЄС можуть пригальмувати процес надання Україні безвізового режиму.

Вчора брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк повідомив, що вже на наступному тижні в Раді ЄС може з'явитися пропозиція про візову лібералізацію для Грузії. "Єврокомісія може подати пропозицію (Ради ЄС) про візову лібералізацію для Грузії на наступному тижні. Цілком можливо, що Україні доведеться почекати трохи довше", – зазначив він.

Поки надання безвізового режиму для України та Грузії йде в одному пакеті, проте Тбілісі вже давно виконав всі необхідні вимоги і Брюссель уже пообіцяв – якщо Київ буде і далі гальмувати, то чекати його більше не будуть.

"У Грузії вибори восени, і чинний уряд хоче, щоб візи грузинам скасували швидше, і щоб це досягнення було зараховано в актив діючої грузинської влади", – пояснює Сергій Лещенко позицію Тбілісі.

Як відомо, Україна вже має неприємний досвід "розривання пакету" – до 2013 року в ЄС планували скасувати візи для Кишинева і Києва. І через "гальмування" відповідних процесів в Україні, країни розділили. В результаті громадяни Молдови їздять в Європу без віз з 2014 року, в той час як українці все ще не мають такого права.

Але тоді була інша ситуація, зазначає Володимир Фесенко. "Молдова отримала безвізовий режим в кінці 2013 року. Тоді Янукович якраз закрив питання про європейську інтеграцію України. Це було заохоченням Молдови, і був сигнал для України в тому числі", – пояснив політолог, додавши, що за Грузії може бути прийнято рішення, а по Україні на місяць-два відкладено. "Це не критично", – вважає Володимир Фесенко.

Поки це дійсно не критично, але міжнародна обстановка може різко змінитися і момент може бути втрачений, попереджає Олексій Гарань. "Ми відкладаємо те, що у нас, фактично, в руках. Ми відкладаємо самі. Але ми ж бачимо, як змінюється ситуація: криза в Сирії, мігранти, референдум в Голландії. Навіщо відкладати, якщо можна зробити це зараз, і не ризикувати", – говорить експерт.

Але є надія, що Україна все ж не забудуть, зазначає Олександр Палій. "Сподіваюся, в ЄС будуть розуміти, що Україна (як і Грузія) теж дуже важлива", – сказав він.

Як відомо наступного тижня Брюссель відвідає спікер Ради Гройсман. "Він їде не з цього питання (безвізового режиму), він їде зі звітом про спільний проект по парламентській реформі, але ця проблема напевно буде обговорюватися. Якраз Гройсман матиме повноваження обговорювати цю проблему, і буде шукати компромісний варіант", – зазначив Володимир Фесенко.