Як би сьогодні переголосував Крим

15 березня 2016, 08:14

Ілля Требор

Лікарі і бізнес скаржаться на бюрократію, а студенти – на кіно

Завтра виповниться рівно два роки з того дня, як в Криму пройшов як би "референдум", після якого Росія анексувала півострів. Ці роки для АРК виявилися вельми насиченими: його струсонули торговельна блокада, перебої з електрикою і два далеко не найвдаліших туристичних сезону. "Сегодня" поцікавилося у кримчан, як би вони зараз проголосували на "референдумі" і що вплинуло на їх думку.

Реклама

ПАПІРЦІ. У вихідні самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов заявив, що проводити повторний "референдум" про статус півострова немає сенсу, так як більшість кримчан в будь-якому випадку підтримають "повернення півострова в РФ". За його словами, такої думки дотримуються 97% населення АРК. Втім, спілкування з кримчанами ставить під сумнів його заяву.

Однак педіатр однієї з міських лікарень Севастополя Анастасія Муравйова зізналася нам, що сьогодні ні в якому разі не проголосувала б за "референдум". І вся справа в бюрократії. "Розумієте, Росія дуже любить папірці. Зараз лікарі мусять оформляти стільки довідок та заяв, що на це йде мало не третина всього робочого дня! А сил і часу якісно лікувати людей залишається все менше. Те ж саме, коли справа доходить до якихось побутових проблем – на кожен шерех жекам потрібно заяву", – поділилася з нами Анастасія, додавши, що багато знайомих лікарів солідарні з її позицією. Хоча людей, що підтримують анексію і прагнуть бути частиною Росії, все ще вистачає.

Схожу історію нам розповіла і підприємець Олена Л. Дівчина займається продажем модельних речей з Японії в Криму, і два роки тому голосувала на референдумі "за". Сама Олена зізнається, що тоді голосувала швидше серцем, ніж головою. "Був ідеологічний підйом! Зараз я, звісно, поставилася б до цього зовсім по-іншому, і в першу чергу – через проблеми з бізнесом. Мені сьогодні коштує великих праць замовити речі з Японії – там іноді просто відмовляються співпрацювати, коли дізнаються, що я замовляю речі для Криму. Я вже не кажу про те, як складно їх переправляти через Керченську переправу! Через всього цього мої доходи впали на 60%, і зводити кінці з кінцями стало дуже важко", – зізнається Олена. Бізнесвумен додає: не останню роль в тому, що вона поміняла свою думку, грають і місцеві органи влади, які влаштували на півострові справжній "розгул бюрократії". "Взагалі більшість підприємців, з якими я спілкуюся, дуже недолюблюють "російський Крим" і лають "референдум", – зізналася вона "Сегодня".

ДОРОГИ І ФІЛЬМИ. Але є кримчани, які зберегли вірність своїм вибором, не дивлячись на проблеми. Так, весільний фотограф Юрій Голяк зізнався: свого рішення за два минулі роки він не змінив, хоча претензій до "нової влади" у нього накопичилося безліч. "Я їжджу по всьому Криму на зйомки. І можу точно сказати, що дороги у нас стали гірше. Не знаю, з чим це пов'язано, але на своїй машині я їздити далеко не ризикую", – розповів він.

Реклама

Студентка Таврійського нацуніверситету, який сьогодні перейменований в Кримський Федеральний, Євгенія Ленська теж говорить, що не змінила б свого рішення, хоча і визнає, що проблем на півострові додалося, в тому числі і у її рідних. "У батьків зарплати і пенсії зараз менше, ніж два-три роки тому. Хоча це не така велика проблема, в порівнянні з перебоями електрики", – говорить вона. Інші студенти голосували б проти: вони незадоволені, що через санкції в місцевих кінотеатрах не показують багато світових новинки кінопрокату.

В тренді
"Медведчук – кремлівський щур": Нацкорпус запалив фаєри під Печерським судом (фото і відео)
В тренді
Загрожують катастрофічні наслідки: РФ збільшила кількість кібератак на Україну
Ілля Вітюк, фото: СБУ
В тренді
У Медведчука можуть відібрати "трубу" за 284 млн грн: подробиці позову до нардепа

Війна за природу і культуру

У вихідні в окупованому Росією Криму закрили для відвідувачів музей Лесі Українки в Ялті. Офіційним приводом став ремонт будинку, в якому поетеса жила в 1897 році. Але ялтинські активісти запевняють: жодних робіт там не проводиться, а насправді ж до кінця 2017 року музей збираються просто закрити. У Кабміні відзначають: особливо цинічним виглядає той факт, що музей закрили на рік 145-річчя від дня народження української поетеси, і пов'язують ці дії з антиукраїнською діяльністю.

Це далеко не перший скандал навколо історичних і культурних пам'яток в Криму. Так, місяць тому влада Севастополя заявили, що планують знести пам'ятник Тарасу Шевченку, який встановили на честь Дня незалежності України. Судова практика з цього питання в міськраді ще йдуть, але попередньо його хочуть замінити на пам'ятник Юрію Гагаріну. Крім того, в 2015 році прем'єр РФ Дмитро Медведєв підписав указ, яким заповідник Херсонес Таврійський і ще кілька культурно-історичних пам'яток записали в "об'єкти культурної спадщини федерального значення Росії". ЮНЕСКО відразу ж відреагувало на цю новину, заявивши, що музей-заповідник не може бути російським і належить він Україні. Але навіть на цьому скандали не закінчилися: влада Севастополя призначили директором заповідника священика – отця Сергія, але весь колектив відмовився з ним працювати через його низьку кваліфікацію.

А вже в січні 2016 року за ударом опинився і палац Ластівчине гніздо в Сімферополі: пам'ятник архітектури, за словами "міністра культури" Криму Аріни Новосельській, сьогодні знаходиться в аварійному стані – особливо частина, що нависає над морем.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти