Дорога до ЄС: яку частину шляху пройшла Україна (інфографіка)

Вчора виповнився рік з дати ратифікації Верховною Радою Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом. Але щоб Угода запрацювало на повну силу, Україна повинна провести ряд важливих реформ. Багато ці реформи вже почали впроваджуватися, але багато що поки лише в процесі розробки: це і конституційна, і судова, і правоохоронна, і податкова реформи, а також виконання кроків щодо лібералізації візового режиму і поліпшення ситуації з захисту прав людини (докладніше про динаміку – див. інфографіку).

Ставлять відмітку . Влада прогрес щодо імплементації реформ оцінює досить оптимістично. Так, Нацрада реформ, який досліджує прогрес впровадження нововведень, порахувала, що податкова реформа виконана вже на 57%. Також непогано рухається реформа МВС і освіти. А от у боротьбі з корупцією прогрес поки становить лише 36%: хоча Нацбюро по боротьбі з корупцією створено і частина детективів вже приступила до роботи, але антикорупційний прокурор поки не призначений. Гальмуємо ми також з реформами в держуправлінні і в енергосекторі, але тут, на думку експертів, проблема криється не у свідомому затягуванні, а у складній політичній та економічній ситуації.

Також експерти зазначають, що рахували в Нацраді в основному паперову роботу, а реально ж для того, щоб зміни запрацювали, потрібен не один рік. "Цифри погано співвідносяться з реальністю, – сказав нам політолог Олександр Палій. – Не так складно прийняти закон і поставити відмітку у прогресі реформи. Але сам закон можуть неякісним. Як приклад можна привести новий закон про місцеві вибори – прийнятий він у рамках реформи, але явно потребує серйозного доопрацювання". Палій при це зазначає, що у співпраці з ЄС Україна просувається в ряді реформ: судовій, правоохоронній, конституційній та антикорупційній. "Україні потрібні гроші під реформи. Тому тут грає роль юридична бюрократія – прийняття законів та пошук іноземних експертів. Тому і рахують ці відсотки, щоб показати європейцям рівень нашого прогресу", – пояснює і президент Украналіцентру Олександр Охріменко.

"Процес йде. Але якщо говорити відверто, план реформ писали ще до кризи, тому не скрізь він відповідає реаліям, – зазначає Володимир Фесенко. – Нам потрібна більш радикальна судова реформа, ніж прописана в Угоді. Але до реформ нас підштовхують і інші стимули, крім УА. Приміром, в переговорах щодо лібералізації візового режиму у нас є більш жорсткий стимул: там є чіткий графік, і європейці вже до кінця року вимагають розібратися з держфінансуванням партій, реформою прокуратури".

Важливо, за словами експертів, не забувати і про вступ в силу економічної частини Угоди: нам потрібно якнайшвидше інтегрувати економіку в європейський економічний простір, щоб хоча б частково компенсувати втрати від падіння експорту в Росію.

ЛОБІ РФ . Для повної легітимізації Угода повинна бути ратифікована всіма членами ЄС, Європарламентом і Радою ЄС. Наразі її повністю ратифікували 22 країни: Австрія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ірландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Швеція і Естонія. У процесі – Бельгія, Італія, Нідерланди та Чехія: вони збираються голосувати вже найближчим часом. А ось Греція і Кіпр до розгляду нашого питання поки навіть не приступали – як пояснюють політологи, можливо, на ці дві країни ще доведеться вплинути Єврокомісії. "По-перше, вони набивають собі ціну перед ЄС (постраждала від кризи Греція, можливо, намагається таким чином заробити собі додаткові очки і фінансування. – Авт.). А по-друге, там є серйозне проросійське лобі", – пояснює Палій. – Але в будь-якому випадку ці країни нікуди не подінуться".

Є проросійські сили також в Італії та Чехії, де ратифікація в процесі. "Так, російський фактор впливає. Але графік ратифікації працює на випередження, і я не перебільшував би значення проблеми. Країни, які алишаються, буде підштовхувати Єврокомісія, як це було з санкціями, – запевняє Фесенко. – Ратифікація буде в цьому або наступному році. До того ж проблема некритична ще й тому, що незалежно від їх ратифікації економічна частина УА набуде чинності з 1 січня".