Дмитро Гордон: "Я хочу жити в красивій і щасливій Україні"

На парламентських виборах, які відбудуться вже менше ніж через два тижні, можна чекати таких  політичних сюрпризів і сенсацій, які були й на президентських. Такою думкою в інтерв'ю "Сьогодні" поділився відомий журналіст, телеведучий, а тепер і глава виборчого штабу партії "Сила и честь" Дмитро Гордон.

- Дмитро, багатьом цікаво дізнатися відповідь на питання, що підштовхнуло вас долучитися до політичної партії? Наскільки пам'ятаю, раніше ви говорили, що "отруєні політикою".

- Я заявляв і продовжую заявляти, що в політику не йду. Тому до жодної з політсил не долучився. Мало того, скажу, що мене відчайдушно штовхали в президенти, але я не пішов, навіть незважаючи на те, що у мене дуже високий індивідуальний рейтинг довіри по країні і по Києву зокрема. Одна відома журналістка мені постійно говорила, що я точно піду в Раду. Я їй сказав, що якщо піду в Раду, то продам одну зі своїх численних квартир і прямо в ефірі віддам їй 100 тисяч доларів. Тому кажу ще раз: я нікуди не йду.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Чому ви вирішили стати главою виборчого штабу Ігоря Смешка "Сила і честь"?

- Я дуже поважаю цю людину. І вважаю своїм обов'язком підставити йому своє плече. Він виключно підготовлена ​​людина для керівної ролі, кадровий військовий, винахідник. У Радянському Союзі він був доктор наук з кібернетики.

Про нього говорять, що він кадебешник, але в КДБ він ніколи не служив. Коли Україна здобула незалежність, він ставив на ноги військову розвідку. Чотири роки керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. До того ж, він був військовим аташе у США і Швейцарії, що говорить про нього як про людину, якій близькі західні моделі управління.
2003 року Леонід Кучма закликав Ігоря Смешка стати главою СБУ. Ігор Петрович прийшов в абсолютно чуже йому середовище, взявши з собою 160-170 офіцерів військової розвідки. Були здійснені кілька важливих вчинків, які визначили історію України. Не дав здійснитися кривавому розгону Майдану 2004 року, коли внутрішні війська після наказу Януковича висунулися до Києва з Василькова. Він особисто зупинив внутрішні війська, а пізніше забезпечив безперешкодне передання влади від Кучми до Ющенка.

До речі, досі йому роблять закиди, мовляв, нібито він отруїв Віктора Ющенка. Це не правда. Якщо він колись розповість правду про отруєння Ющенка, то суспільство здригнеться ... Але він офіцер, і він не має права виносити певні речі на загал.

- Ви захотіли підставити плече як громадянин чи як журналіст?

- Дуже гарне питання. Перше – я хочу йому підставити плече як громадянин, тому що хочу жити в красивій країні. У свій 51 рік я створив для себе і своєї родини добру фінансову базу. Я багата людина, з 1995 року я декларував всі свої доходи. Вони прозорі – моя декларація виставлена ​​в інтернеті. Ніхто мені не зможе сказати, що я крав або залазив до бюджету держави. Свої гроші я заробив своїм талантом і своєю головою.

Я хочу, щоб у нас була щаслива країна. Якщо буду щасливий я один і один буду фінансово незалежний – це біда. У нас мусить бути міцний середній клас. У нас має бути добре, як в Європі та Америці.

По-друге я підставив своє плече Ігорю Смешку як друг. І те, що я журналіст – в даному випадку відходить на задній план.

- Як плануєте будувати тактику виборчого штабу?

- Тактика вже збудована. Насправді вона вкрай проста. Коли у тебе є півтора місяці до виборів, то тут кілька напрямків: інформаційний, робота комісій, штаби на місцях, поїздки лідера і мої поїздки країною. Ігор Петрович здійснить поїздки до Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Одеси. Я поїду до Вінниці, Івано-Франківська, Чернігова. Члени його команди, які перебувають у першій і другій десятках, також поїдуть різними містами.

- Чи будуть у політсили фішки?

- Володимир Зеленський говорить про те, що у нього будуть фішки, у нас вони теж будуть. Ми – нестандартні люди, я прекрасно розумію, що таке комунікація. Ми обов'язково донесемо до людей свою правду різними шляхами.

Проте у нас не буде жодного білборда. Може бути, місцеві штаби на свій розсуд зроблять борди, але я категоричний противник цього. Ми підрахували, що 738 бордів коштуватимуть понад 600 тисяч доларів (понад 15 млн 200 тис. грн. – Авт.). У нас немає таких грошей.

Я нагадаю, що під час президентської кампанії Ігор Смешко встановив абсолютний рекорд – він офіційно набрав 6%, не маючи ні спостерігачів, ні членів комісії, ні білборда, ні відеоролика. Він витратив на свою кампанію 1 мільйон 800 тисяч гривень, зібрані людьми по 50-100-200 гривень. Загалом, це – фантастика. У нас є два сюрпризи президентських перегонів – Ігор Смешко і Володимир Зеленський. Про це написали всі західні газети.

Тепер я роблю свій висновок. Виявляється, не гроші вирішують. Мені розповідали політологи, що заради успіху потрібно витратити десятки мільйонів доларів. То я хочу сказати, що все це розкрадається.

- У чому причина результату Смешко на президентських виборах?

- Він не робив з себе щось. Він залишався самим собою. І люди побачили хорошу людину, якій є що сказати, який любить свою країну і хоче в ній жити. Чесність і щирість завжди перемагають.

- Чи зможе "Сила і честь" здивувати на парламентських виборах?

- У мене в цьому немає жодного сумніву. Попутно хочу сказати про рейтинги, які нам "впарюють". Не вірте їм, це чиста туфта. Напередодні президентських виборів рейтинги показували Ігорю Смешко від 1,4% до 1,9%. Але я твердо знав, що такого бути не може. Кільком шановним людям я сказав, що він набере від 5% до 10%. І кілька шанованих людей, серед яких і один з колишніх президентів, мені сказали, що понад 0,2% він не отримає. Аргументували це тим, що у нього немає бордів, телеканалів, він з'явився менше 10 разів на великих каналах.

До речі, до мене зверталися представники одного з рейтингових агентств. Запропонували заплатити 20 тисяч доларів в обмін на те, що вони покажуть рейтинг Смешка вище 10%. Я відповів так: "Не треба. Вище 10% нам покажуть виборці".

- За якими стратегіями майбутнє?

- Я проводжу багато творчих зустрічей, на яких бувають тисячі студентів. Якось я запитав, попросивши підняти руки тих, хто зовсім не дивиться телевізор. І вивів статистику, що 80% людей віком до 30 років телевізор не дивляться. Майбутнє за інтернет-сайтами, YouTube-каналами і блогерами.

- Що може змінитися після виборів для мільйонів українців?

- Моя стратегічна мета як керівника штабу Ігоря Смешка і як громадянина України – щоб у парламент пройшло якомога більше представників "Слуги народу" і партії "Сила і честь". Щоб вони склали коаліцію, щоб у нас був молодий президент Зеленський і навчений досвідом Смешко.

- Як ви вважаєте, які законопроекти терміново потрібні?

- Перше, що нам потрібно, – це прозорі закони, які мусять виконуватися всіма, незалежно від посад.
Друге – потрібно, щоб в країну пішли інвестиції. Вони підуть, щойно у нас будуть чесні суди. Нам необхідно позначити свою національну ідею. Потрібна справжня медична реформа, а не те, що робить ця дівчина з косою. Потрібна страхова медицина. Я був у Грузії, і те, що там зроблено з медициною, – це найвищий клас. І, звичайно, відновлення миру. Без цього нічого не буде, і це найскладніша проблема, тому що залежить від Путіна.
Але Смешко може говорити з Путіним. При цьому він не буде боягузливо відводити погляд. Крім того, у Смешко є план щодо повернення Криму і Донбасу.

- Ви були депутатом Київради. Зараз в політику не йдете. В чому причина?

- Так, я був депутатом Київради пару років. Щоб бути обраним, я зустрівся з 30 тисячами жителів Подолу, проходив весь район. Прийшовши до Київради після Майдану, думав, що буде клас. Виявилося, що там – в більшості своїй збиткові приземлені люди, які прийшли красти землю і гроші. У перші ж тижні до мене прийшов один із забудовників. Він мені розповів, що депутати Київради почали вимагати в нього 100 тисяч доларів за те, що не створюватимуть йому проблем. Назвав прізвища, а я одразу, миттєво дав це в пресу.

Я побачив все це, як люди намагаються викручувати собі хабар, обманювати, побачив, які вони низькі люди. Крім того, я один проголосував проти перейменування Московського проспекту на честь Бандери. Потім я подумав про те, а що я, самодостатня людина, тут роблю? У мене багато грошей, у мене багато нерухомості, я незалежний ні від кого. Навіщо я просиджую тут час з людьми, які мені неприємні? І до того ж беру участь в ухваленні рішень, які йдуть не на благо мого улюбленого міста?

Я зрозумів, що треба валити звідси. Проїжджаючи пізніше повз будівлю Київради, я відчув щастя, я не там. Це було звільнення. Життя коротке насправді. Дні, тижні, роки тікають ... Краще спілкуватися зі своїми дітьми, зі своєю родиною. До того ж у мене стільки інтерв'ю з такими великими людьми. Я тішуся цим ... Хіба можна міняти це на присутність у твоєму житті нецікавих противних людей?

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли про те, що в боротьбі за місце в Раді кандидати підкуповують виборців. Перед виборами в Раду кандидати й агітатори вже 1700 разів порушили закон.