Тетяна Самотий
Дар`я Нинько
Катерина Фоміна
Сергій Рюмочкін
Андрій Нікітін
В Україні про децентралізацію влади говорять вже років 10. Питання про те, що на місця потрібно віддати більше повноважень і коштів, уперше з'явилося у порядку денному у 2003-2004 роках. Тоді цю тему підняв другий президент Леонід Кучма під час підготовки змін до Конституції. "Про Конституційну реформу домовилися у 2004 році, реально перший її етап набув чинності з 2006 року. Після цього повинен був пройти другий етап, який передбачав ліквідацію районних адміністрацій, а також зміну функцій обласних. Вони повинні були перетворитися в префектури – не розпорядчі органи президента, а спостережні", – каже політолог Володимир Фесенко.
Але реально ніякої децентралізації влади не було. "Тоді ця тема зникла. Це невигідно було, в тому числі Віктору Януковичу, який став прем'єр-міністром у 2006 році. Другий етап Конституційної реформи, який передбачав децентралізацію, став жертвою політичної кризи 2007 року", – розповів Фесенко.
Нагадаємо, у 2007 році був розпущений парламент, пройшли нові вибори у ВР. "А потім було не до цього, готувалися до президентських виборів", – розповів Фесенко.
На деякий час тема децентралізації відійшла на другий план. Але після загострення ситуації на Сході це питання стало одним з "рятувальних кіл" для збереження єдності країни.
Зараз проект Кабміну про децентралізацію влади винесено на широке обговорення. У регіонах більшість ідей уряду підтримують, але для того, щоб вони набули чинності і реально змінили життя країни, своє добро має дати Верховна Рада трьома сотнями голосів. Але за тиждень, що залишився до виборів, це навряд чи можливо.
"На жаль, Україна є найбільш централізованою країною в Європі. І децентралізація з точки зору економічних питань, і культурних питань, те ж саме з організаційних питань, є сьогодні одним з найкращих варіантів рішень для України в рамках єдиної унітарної країни", – вважає колишній віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул. "Децентралізація влади розширить можливості отримання українськими регіонами міжнародної матеріальної і технічної допомоги, яка буде спрямована на підвищення якості комунальних послуг, розвиток місцевого самоврядування, на те, щоб міста і села ставали кращими", – сказав він на Європейському бізнес-форумі.
Нові "лекала"
Відповідно до змін до Конституції, які підготував Кабінет міністрів, регіони отримають суттєво розширені повноваження практично у всіх сферах – від системи ЖКГ до освіти. У центрі при цьому залишиться управління Міноборони, Службою безпеки, прокуратурою, Податковою службою, фінансовою системою та ін.
"Зараз ставляться дуже чіткі і зрозумілі "лекала", за якими розподілиться влада. Кожен рівень управління отримає свої повноваження", – говорить Анатолій Ткачук, радник віце-прем'єра, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана.
Влада на місцях буде зосереджена на трьох рівнях. Найдрібніший – громада, наймасштабніший – регіон. Громада може об'єднувати десяток населених пунктів. "Якщо є райцентр, тобто місто районного значення, а навколо нього – десяток дрібних сіл, то громада об'єднає це місто і села", – пояснив Ткачук. На рівні громади діятиме обрана рада, її виконавчий комітет та голова, який обирається людьми. Всього в Україні близько 1,5 тис. громад.
Нинішні райони стануть більшими: з 490 районів залишиться близько 120. У кожному районі буде своя рада, яка сформує виконавчий комітет.
На рівні регіонів діятимуть обласні ради з виконкомами. Останні якраз і будуть займатися питаннями, що належать до їх компетенції – дорогами, школами, лікарнями і так далі.
На ОДА знайдуть "управу"
Теперішні облдержадміністрації змінять і функції, і назву. "Але якщо ми хочемо зберегти державу, потрібно залишити орган центральної влади на місцях. У будь-якій державі державна виконавча влада обов'язково представлена на місцях. У Франції це префекти, а в Польщі – воєвода, в Італії – комісар", – каже Ткачук.
За його словами, зараз йде дискусія про те, яке ім'я дати органам управління. "Хтось пропонує ідею "представництво". Але представництво – це не зовсім вірно, тому що одна держава має своє представництво на території іншої. Є багато гарних українських слів – воєвода (це українське слово, а не польське), голова Державної управи або державний управитель. Їх можна використовувати", – вважає Ткачук.
Органи центральної влади на місцях володітимуть чотирма основними функціями:
1. Нагляд за додержанням законодавства органами місцевого самоврядування.
2. Координація територіальних органів виконавчої влади. "Якщо освіту передано місцевому самоврядуванню, то Інспекція з контролю якості освіти підконтрольна державі", – пояснює Анатолій Ткачук.
3. Координація і реалізація державних програм, які реалізуються за державні гроші.
4. В умовах надзвичайної ситуації або військового стану – управління всіма органами на території району чи області.
Для того, щоб у органів місцевого самоврядування насправді була можливість розвивати регіон, на місцях хочуть залишити набагато більше податків, ніж зараз.
"Загальні принципи – збільшення частки другого кошика бюджету до 30%. Мова йде про ті засоби, які використовуються на власні повноваження органів місцевого самоврядування. Попередньо пропонується залишати на місцях до 25% податку на доходи фізичних осіб, від 10 до 25% податку на прибуток підприємств, частково – екологічний податок, єдиний і земельний податки пропонують в повному обсязі залишити на місцях. Зекономлені кошти місцевих бюджетів теж пропонується залишати на місцях. Кошти за рахунок впровадження енергоефективних заходів пропонується реінвестувати в енергоефективність. Передбачається також 100% фінансове забезпечення делегованих державою повноважень органам місцевого самоврядування", – йдеться у повідомленні прес-служби Кабінету міністрів.
При цьому органи місцевого самоврядування отримають можливість вводити місцеві податки, визначати їх ставки та встановлювати пільги. "Збір податків буде розділений на дві частини. Є загальна державна податкова служба. А органи місцевого самоврядування матимуть свою невелику структуру, яка буде займатися збором місцевих податків і зборів, встановлених місцевими радами", – розповів Анатолій Ткачук. За його словами, це невеликі податки, з яких формується частина місцевого бюджету.
"Швидку допомогу", – громаді, онкоцентр – області
Повноваження органів місцевого самоврядування і центральної влади будуть розділені у всіх ключових сферах.
На рівень громади, згідно з проектом Кабміну, пропонується віддати питання забудови, утримання місцевої інфраструктури, благоустрою, швидкої та первинної медичної допомоги, роботи садочків і шкіл, ЖКГ, пасажирських перевезень.
Районна влада завідуватиме транспортною інфраструктурою на рівні району, вторинною медичною допомогою, утримуватиме об'єкти благоустрою.
На рівні регіону будуть вирішуватися питання доріг обласного значення, транспортної інфраструктури, спеціалізованої медичної допомоги.
"Наприклад, у сфері освіти дошкільна і середня освіта залишаться на рівні громади. Спеціалізована шкільна освіта (спортивні школи, школи-інтернати) – на рівні району. Професійна технічна освіта, вища освіта першого і другого рівня акредитації – в області. А вищою освітою третього і четвертого рівня акредитації (інститути й університети) буде займатися держава", – говорить Анатолій Ткачук.
В області медицини функції також будуть розподілені. "Профілактика, швидка допомога і первинна медицина залишається на рівні громади. Стаціонарна медицина – це район. Спеціалізована медицина (онкоцентри, кардіоцентри) – це область. А установи, які займаються дуже складними патологіями, – це рівень центральної влади", – сказав радник Гройсмана.
У питанні інфраструктури відповідальність буде розподілена наступним чином. "Комунальна інфраструктура – міські дороги, переходи, водопостачання та газопостачання – це рівень громади. Дороги місцевого значення між громадами і мости на цих дорогах – це район. Внутрішня обласна інфраструктура, за винятком стратегічної інфраструктури, наприклад, мости через Дніпро, – це область. А трансукраїнські магістралі, наприклад, дорога Київ-Чоп – це держава", – розповів Ткачук.
Правоохоронні органи залишаться державною функцією. "Але в рамках громад буде створена міліція безпеки, яка повністю комплектується, фінансується та управляється органами місцевого самоврядування громади. На районному та обласному рівнях таких районних міліціонерів або обласних міліціонерів не буде", – розповів Ткачук.
Разом з муніципальною міліцією працюватимуть й управління МВС. "Центральна влада займається кримінальними справами. Це 100% державна функція. А міліція безпеки складає адміністративні протоколи, припиняє прості правопорушення – хтось не там курить, хтось не там припаркувався, порушує режим тиші, чистоти. Цим повинна займатися міліція, але насправді вона цим не займається. А слідчих органів муніципальної міліції бути не повинно", – розповів Анатолій Ткачук.
Думки в регіонах
Донецьк."Ситуація ламається в один день – коли Києву треба віддавати гроші"
На місцях ідею децентралізації сприймають з великим ентузіазмом, але у багатьох є побоювання, що всі ідеї залишаться лише на папері. "Реформу місцевого самоврядування намагалися провести в Україні вже 18 разів. При Кучмі, при Ющенку... якби тоді провели, ми б були в хорошому розумінні слова європейською державою і з Росією б дружили", – говорить депутат Донецької обласної ради, голова постійної комісії з питань адміністративно-територіального устрою Микола Загоруйко.
Він підтримує сучасну систему самоврядування, але її головною загрозою вважає корупцію. "Я знаю систему самоврядування в Європі. У Польщі реформа самоврядування отримала найбільший розвиток. А у нас вона не пішла. Вся ситуація ламається в один день, коли Києву треба віддавати гроші. Йде битва за бюджетне корито. І сьогодні намагаються в черговий раз випустити пар. Що змінилося за два місяці? Корупції стало менше?", – сказав він.
При існуючій системі оподаткування неможливо вибудувати ефективну роботу медицини, освіти, вважає він. "Якби ми стали розпорядниками бюджету, то в перший же день направили б гроші на те, щоб довести до нормального рівня здоров'я, щоб закупити сучасну апаратуру та підвищити зарплати медикам. Лікарень вистачає, але потрібні високі технології. Ось де лікувався шановний мер Харкова? Де лікувався Ющенко? Це рівень нашої медицини", – говорить Загоруйко.
На його думку, кошти повинні бути вкладені в освіту і науку. "Зараз у нас замість інституту вугільної промисловості – податкова інспекція! А розвиток будь-якої країни – ноу-хау, в розвитку", – упевнений депутат.
Крім того, в регіоні гостро стоїть питання комунального господарства. "Треба труби міняти, очищати стоки, підвищувати якість води. А зараз гроші йдуть в Київ. А проблеми-то однакові, що у Львові, що в Донецьку", – упевнений Загоруйко.
Луганськ."За два роки можемо побудувати один садочок, шляхопровід ремонтуємо 10 років"
У Луганську впевнені, що якщо реформа з децентралізації влади буде впроваджена, це дасть можливість реалізувати на місцях програми, на які сьогодні не вистачає коштів.
"Всі види податків, платежів та зборів, крім місцевих (незначна частина залишається) на сьогодні йдуть у центр. По суті, з усієї України збираються кошти, а потім в ручному режимі розподіляються по областях. Це розплодило величезну армію чиновників у Києві – для міністерств, управлінь, відомств. Навіть якщо поїхати в Конча-Заспу чи інші модні місця, то у віллах і палацах живуть чиновники, практично не залишилося бізнесменів", – обурений народний депутат України Володимир Медяник, раніше – депутат Луганської міської ради.
За його словами, кошти, які зараз пропонує залишити на місцях Кабмін, – досить суттєві, проте їх не достатньо для того, щоб усі регіони змогли реалізувати муніципальні програми. "Місцеві бюджети мають бути збільшені як мінімум у 2,5 рази. Це абсолютно реально", – вважає він. "У Луганську, наприклад, ми за два роки можемо з нуля побудувати один садочок. А потрібно як мінімум близько 10 нових дитячих садків. Практично всі дитячі садки у кінці 90-х – на початку 2000-х були приватизовані. Там зараз знаходяться офіси приватних компаній. Якісь приміщення здали під житло та ресторани", – розповів Володимир Медяник.
У місті є три нагальні проблеми – медицина, ЖКГ та інфраструктура. "У Луганську є шляхопровід, який з'єднує дві частини міста. Ми не можемо відремонтувати його близько 10 останніх років! Це центральна вулиця, яка з'єднує дві частини міста і за нею йде величезний потік транспорту. Те, що центральний бюджет виділяє впродовж 3-4 останніх років, – це крихти, яких не вистачає. Реконструкцію таких споруд варто проводити протягом річного циклу, є певна технологія, якої потрібно дотримуватися. Не можна розтягувати на 2,3,4 роки", – розповів депутат.
Львівська область:"Щоб вибити гроші, мер повинен на колінах приповзти в Кабмін"
У Львівській області сподіваються отримати реальні повноваження за розподілом коштів, які дадуть можливість розвивати регіон. "Сильний середній клас і місцеве самоврядування – це основа нормальної держави. А останні 23 роки в Україні всі уряди і президенти тільки й робили, що знищували повноваження влади на місцях. Ви ж розумієте, щоб вибити гроші, мер міста або голова райради має на колінах приповзти до Кабінету міністрів або Мінфін і випросити у них гроші, зароблені на власній території. Бюджетний процес повинен будуватися тільки знизу вгору, а не навпаки", – упевнений Яромир Самагальський, депутат Львівської міськради.
На його думку, максимальна кількість податків і зборів повинна бути передана на місця, а в центральну казну повинні йти тільки ті кошти, які необхідні для виконання державних функцій. "Всі питання щодо охорони здоров'я, культури, спорту, освіти, навіть ДАІ і ППС також повинна вирішувати місцева влада. Наприклад, у Львові багато архітектурних пам'яток місцевого значення, а для того, щоб їх відремонтувати, доводиться їхати в Київ, і вони вже вирішують, що можна робити. У результаті, архітектурне обличчя нашого міста наполовину втратило респектабельний вигляд", – вважає Самагальський.
Крім цього, у Львівській області підтримують ідею про виборність губернаторів. "Центральні органи влади повинні тільки наглядати за виконанням законів на місцях. Ось, ще наболіле питання: органи місцевої влади не мають впливу на призначення посад у правоохоронних органах, а це призводить до конфліктів між владою і людьми. Адже скільки пікетів і мітингів за останній час ми спостерігали біля будівель прокуратури і міліції в усьому західному регіоні", – говорить депутат.
Депутат Яворівської районної ради Львівської області Володимир Мацелюх загалом згоден з колегою. "Я абсолютно погоджуюся з цією концепцією, лише б для її реалізації депутатам, Кабінету міністрів і новому президенту вистачило політичної волі, оскільки вона тягне за собою зменшення повноважень у Києві. А, загалом, у всьому світі живуть за такими принципами, і це суттєво полегшить нам життя. Наприклад, у Яворівському районі ми не можемо самостійно відремонтувати дороги. Нам завжди призначають "зверху", на яких з них ям більше. Якби наші гроші залишалися на місці, ми б швидше могли навести порядок", – каже депутат.
Дніпропетровськ."Потрібно опрацьовувати кожен аспект, щоб не виник хаос"
У Дніпропетровську ідею децентралізації влади підтримують. "На регіональному рівні набагато простіше вирішувати проблеми конкретної людини, конкретного району – де почистити каналізацію, де дерево посадити. З Києва часто такі проблеми не видно. Однак для цього необхідно збільшити місцевий бюджет. І дніпропетровці самі можуть заробити гроші", – вважає Ірина Зайцева, депутат міськради, заступник мера міста.
Проте в регіоні звучать думки про те, що запропонований Кабміном проект, перш за все, потрібно детально вивчити. "Безумовно, питання децентралізації влади дуже актуальне. Однак необхідно адекватно оцінити всі ризики, плюси і мінуси передачі більшої влади у регіони. Для цього необхідно створювати, в тому числі в університетах, експертні групи, комісії. Детально опрацьовувати кожен аспект, а вже потім вносити відповідні зміни в законодавство, щоб не виник хаос", – упевнений Микола Поляков, депутат міськради, ректор Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара.
У селах головну проблему бачать у фінансуванні. "Я сільський голова з 1988 року, і хочу сказати, що колись все було на балансі сільради. А потім центральна районна лікарня забрала собі медиків, район – забрав собі вчителів. Я вважаю, що все, що на території сільської ради, і якщо дозволяє бюджет, має бути у володінні місцевого самоврядування", – каже Галина Бубир, Жемчужненский сільський голова Юр'ївського району Дніпропетровської області. У підпорядкуванні сільської ради знаходиться 6 населених пунктів. "Децентралізація – думаю, правильно. Чому ми повинні віддавати гроші району, області? У нас же тоді на благоустрій села ані копійки", – сказала Галина Бубир.
Харків:"Буде неправильно, якщо кожен охоронятиме шматочок власного кордону "
Депутат Харківської міської ради Габріель Михайлов законопроекти щодо децентралізації влади розглядає як нові можливості для першої столиці. "Коли влада йде назустріч органам місцевого управління, це дуже правильно. Київ і так перетягнув на себе всі повноваження, які повинні вирішуватися на місцевому рівні", – розповідає Михайлов.
Депутат упевнений, що якщо владу передадуть на місця, проблеми можна буде вирішувати набагато оперативніше і з толком, враховуючи особливості регіону. "Наприклад, ми з Києвом не можемо знайти спільну мову з приводу довгобудів. У нас є будівлі, які побудовані на 70%. Однак грошей з міського бюджету не вистачає на закінчення будівництва, а столиця на такі програми коштів не виділяє. Тому у нас з'явиться можливість завершити це, щоб люди якомога швидше вселилися в куплене житло", – розповідає депутат.
Перший заступник губернатора Харківської області і за сумісництвом депутат облради Ігор Райнін запевнив "Сегодня", що він однозначно є прихильником розширених повноважень у регіоні. Але вони повинні бути виключно соціально-економічного характеру, а не політичного. "Наприклад, дозвільні документи правильніше видавати на місцях, щоб людям було ближче і простіше їх оформляти. А ось охорону кордонів, забезпечення безпеки, правосуддя та охорону здоров'я повинні курирувати на національному рівні. Буде неправильно, якщо кожен охоронятиме шматочок власного кордону", – розповідає Райнін.
Одеса."Раніше ми лише планували, але реалізувати нічого не могли"
В Одесі впевнені, що децентралізація влади допоможе зняти напругу в регіонах. "Децентралізація влади вкрай необхідна для стабілізації політичної ситуації в Україні", – вважає депутат Одеської облради Олександр Остапенко. За його словами, за роки незалежності України місцеве самоврядування знищувалося. "Децентралізація дасть змогу регіонам самостійно вирішувати свої проблеми. Державні підприємства на місцях програють приватним, тому що рішення в Києві приймаються роками, в той час як приватники швидко вирішують, що для них вигідно та ефективно", – міркує депутат і додає, що в економіку децентралізація влади має вдихнути нове життя.
За словами Остапенка, передавати повноваження на місця потрібно швидко, але поетапно. "Це не тільки компетенція, але і велика відповідальність. Децентралізація в нинішній умовах – це фактор виживання країни", – підкреслив одеський депутат. Між тим, Остапенко вважає, що в пропозиції Гройсмана є недоліки, двозначні поняття і зовсім немає проривних ідей. "У мене є пропозиція щодо ролі держави. Вона не повинна піти повністю, на місцях повинні залишатися представництва, які будуть курирувати питання державного значення, у сфері соціального захисту, наприклад. Тим часом місцеві виконкоми будуть займатися розвитком регіону та місцевими, поточними проблемами", – вважає Олександр Остапенко.
На думку депутата, разом з децентралізацією влади потрібно проводити й адмінреформу, оскільки деякі регіони не зможуть забезпечити себе самостійно. "Райони потрібно об'єднувати природно. Так, щоб вони були життєздатними. Немає сенсу з'єднувати два бідні райони області, тому що вони просто не виживуть", – пояснює Остапенко.
Голова однієї з сільських рад Одеської області, вважаючи за краще не називати своє ім'я, висловлював таку точку зору: "Якщо ми зможемо управляти всіма засобами, грошима і можливостями самі – це буде правильно. Раніше про це також говорилося, але у нас все забирали в центральні органи. Раніше ми лише планували, але реалізувати нічого не могли. Якщо повноваження передадуть, сформується свій бюджет, працюватиме населення, це буде для України і для всіх добре".
"Якщо передача повноважень на місця буде підкріплена фінансово – вона працюватиме. Потрібно вирішувати питання з податками, які залишатимуться в місцевих бюджетах", – вважає Сергій Рараговський, Капустянський сільський голова Савранського району Одеської області.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми