Що потрібно знати про нову військову доктрину: Росія – головний супротивник, курс на НАТО і збереження призову

26 вересня 2015, 07:46

Денис Беспалов Денис Беспалов

Нова Військова доктрина не вирішує всіх проблем в оборонному секторі, але визначає ключові позиції, без яких не побудувати армію, відзначають експерти

Днями в Україні свершилось без перебільшення історична подія. Вперше на законодавчому рівні Росія була визнана головним військовим супротивником нашої країни. "Сьогодні військовим супротивником України вважає Російську Федерацію", – йдеться в п. 28 нової редакції Воєнної доктрини України.

Реклама

Документ був схвалений на засіданні РНБО 2 вересня, а 24 вересня президент своїм Указом №555 затвердив рішення Радбезу.

Це вже третя редакція військової доктрини України. Перша була ухвалена 19 жовтня 1993 року, другий 15 червня 2004 року.

army1_4_01

Росія – основний противник

Реклама

Визнання Росії основним противником, на думку експертів, є головним позитивним нововведенням прийнятого документа.

"Ми відкрито сказали, хто наш супротивник. Ми розуміємо, що у нас є ворог. Раніше ми писали тільки про загрози (попередня редакція доктрини)", – сказав Сегодня.ua президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінов.

Разом з тим, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначає, що в документі немає чіткого визначення інших потенційних супротивників нашої країни. "Позитивним є те, що чітко позначена Росія, як супротивник. У той же час дуже нечітко визначені потенційні супротивники", – сказав він Сегодня.ua.

Дійсно, велика увага приділяється, в першу чергу, Россі. Зокрема, в преамбулі до документа наголошується, що саме дії РФ (окупація Криму і розпалювання конфлікту на Донбасі) послужили головною причиною для перегляду Воєнної доктрини України.

Більше того в шести з семи актуальних військових загроз для України, які визначає доктрина, є згадка про РФ:

Реклама

збройна агресія і порушення територіальної цілісності України (тимчасова окупація РФ Криму і військова агресія на Донбасі), нарощування військової потужності РФ, у тому числі потенційна можливість розгортання тактичної ядерної зброї на території Криму;

мілітаризація Росією тимчасово окупованої території шляхом формування нових військових з'єднань і частин;

присутність військового контингенту Російської Федерації в Придністровському регіоні Республіки Молдова,

нарощування РФ поблизу держкордону України угруповання військ з потужним ударно-наступальним потенціалом;

активізація спеціальними службами Росії розвідувально-підривної діяльності в Україні з метою дестабілізації внутрішньої соціально-політичної обстановки;

Реклама

діяльність на території України не передбачених законом збройних формувань;

територіальні претензії Російської Федерації до України і посягання на її суверенітет і територіальну цілісність.

Всього в документі, слова і словосполучення Росія, Російська Федерація і російська агресія в різних варіаціях зустрічається 39 разів. У попередньому варіанті доктрини про Росію не було жодної згадки.

Курс на НАТО

Другим важливим аспектом, який чітко прописаний в доктрині, є курс України на вступ до НАТО, відзначають експерти.

В тренді
"Був здивований": друг Коломойського прокоментував санкції

"З відмовою від політики позаблоковості України вибудовує нові підходи до забезпечення національної безпеки, надає пріоритет участі у вдосконаленні та розвитку євроатлантичної та європейської системи колективної безпеки. Для цього Україна буде інтегруватися в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС, а також поглиблювати співпрацю з НАТО для досягнення критеріїв, необхідних для членства в цій організації", – йдеться в п.52.

Саме рішення про позаблоковість України, на думку полковника ЗСУ, народного депутата від БПП Юлія Мамчура призвело до втрати Криму і втрати контролю над частиною Донбасу. "Це концептуальний документ (військова доктрина), який вже давно мав бути у нас. Але наша політика позаблоковості призвела до того, що ми (в момент кризи) виявилися обеззброєні", – пояснив він Сегодня.ua.

Відзначимо, п. 55 доктрини пріоритетним завданням визначає досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних Сил України з відповідними силами держав – членів НАТО.

Як відомо, Верховна Рада підтримала закон про позаблоковий статус 1 липня 2010 року, коли при владі був Віктор Янукович. 23 грудня 2014 року парламент скасував своє попереднє рішення і затвердив курс України на зближення з НАТО.

Призов зберігається

Крім ключових військово-політичних рішень щодо головних супротивників і подальшого курсу держави, військова доктрина також поставила крапку в такому важливому для багатьох українців питанні, як призов до армії.

Зокрема, п. 28 доктрини серед іншого визначає "збереження в умовах збройного протистояння і реальної загрози агресії змішаного принципу комплектування Збройних Сил України... з поступовим збільшенням кількості військовослужбовців за контрактом у складі бойових військових частин". У цьому ж пункті зазначається, що військовослужбовці строкової служби не будуть притягуватися до участі в бойових діях

Раніше зростання контрактної складової анонсував Петро Порошенко, президент також повідомив що призовний вік буде збільшений з 18 до приблизно 20 років. А глава парламентської фракції БПП Юрій Луценко заявив, що частку контрактної армії потрібно збільшити з 50 до 70%.

За словами Юлія Мамчура, в осяжній перспективі в Україні навряд чи відмовляться від призову. "У нас країна воює. Якщо загине професійно-підготовлений військовий-контрактник, то його потрібно кимось замінити. Нам потрібно мати резервну армію. Потрібен змішаний принцип комплектування Збройних сил. Ми не зможемо поміняти наших сусідів, і змішаний принцип комплектування залишатиметься" , – пояснив він.

Як відомо, 14 жовтня 2013 року колишній президент Віктор Янукович указом №562 скасував обов'язковий призов на строкову службу в Збройні сили. Проте вже 1 березня 2014 року в.о. президента, спікер Верховної Ради видав указ про призов на строкову військову службу чоловіків 18-25 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від служби в Збройних силах.

15 червня 2015 року Верховна Рада відновила призов на строкову службу і збільшила призовний вік до 27 років. При цьому термін призову для осіб з вищою освітою склав 12 місяців, для осіб, які не мають вищої освіти, – 18 місяців.

Доктрина не вирішить всіх питань, а з РФ партнерства не буде

Експерти відзначають, що доктрина не вирішує всіх проблем в секторі оборони, а лише створює основу для подальшої роботи в цьому напрямку.

Як пояснив координатор групи "Інформаційний опір", народний депутат від "Народного фронту" Дмитро Тимчук, стратегія національної безпеки (прийнята РНБО 6 травня 2015 року, – ред.) І Військова доктрина визначають військові загрози, а також способи їх нейтралізації. "Далі Державна програма розвитку і реформування ЗСУ визначає, яка кількість і які військ потрібно для виконання цих цілей. Коли ці документи будуть прийняті, тоді можна буде говорити про те, яка армія нам потрібна", – сказав він Сегодня.ua.

Нагадаємо, 25 серпня 2015 року в Міністерстві оборони повідомили про завершення підготовки проектів ключових стратегічних документів оборонного планування, а саме: Концепції розвитку сектора безпеки і оборони України, Концепції Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на 2015-2020 роки, а також Стратегічного оборонного бюлетеня України.

Ще один документ, як зазначає Вадим Гречанінов, який повинен бути прийнятий – це "Стратегічний план ведення війни". "Доктрина – це законодавчий документ, а стратегія – це практичне вирішення завдання, як вести війну", – сказав він.

Крім військової складової прийнята доктрина відіграє важливу політичну роль у відносинах Росії та України, зазначає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

"Якщо говорити про політичне значення Воєнної доктрини, то безсумнівним є одна принципово важлива обставина – кардинальним чином змінюються відносини України та Росії. РФ позначена як військовий противник, як головна військова загроза, що не потенційна, а реальна загроза. Таким чином, на середньострокову перспективу як мінімум ні про яке повернення до колишніх відносин з РФ не може бути й мови. Не те що стратегічного партнерства, як було записано раніше, але навіть партнерських відносин не може бути", – сказав він Сегодня.ua.

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти