За півроку перебування на посту президента зарубіжних поїздок у Петра Порошенка було не так вже й багато, і пов'язані вони були в основному з участю в багатосторонніх заходах.
Порошенко ще до інавгурації встиг здійснити свої перші закордонні візити. Він побував у Польщі, Німеччині, Франції та поспілкувався зі світовими лідерами фактично вже в новому статусі глави держави.
Читайте також: Перша закордонна поїздка Порошенко: про що говорили у Варшаві
Так, на запрошення президента Франції Франсуа Олланд Порошенко навідався до Нормандії. Разом з десятками світових лідерів він взяв участь у святкуванні 70-річчя з дня висадки союзних військ у Нормандії.
Перша поїздка Порошенко вже як президента країни була в Європу.
26-27 червня – Страсбург і Брюссель
26 червня Петро Порошенко оговтався з дводенним робочим візитом до Страсбурга і Брюсселя.
У Страсбурзі він взяв участь у Третій частині сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, в ході якої виступив перед учасниками сесії ПАРЄ і представив свій мирний план врегулювання ситуації на сході країни.
Читайте також: Порошенко повернувся з Брюсселя до Києва і відправився на нараду з силовиками
Порошенко заявив, що Росія фактично веде війну проти України, нагадав про Крим і пообіцяв провести вибори до Верховної Ради в жовтні.
"Якщо ви запитаєте, який найскладніший і важке запитання – це мир і безпека в країні", – заявив Петро Порошенко у відповідь на запитання одного з членів Асамблеї.
Президент України також попросив підтримки з боку західних країн.
"Можливо, це наш останній шанс на демократичну Україну. Ми повинні виграти цю битву разом", – сказав він.
Пізніше він провів зустріч з керівництвом Ради Європи, на якій обговорювалися варіанти підтримки проведення реформ в нашій країні.
Важливою поїздкою була в Брюссель, куди Петро Олексійович вирушив на наступний день. Порошенко підписав економічну (заключну) частину документа асоціації України з ЄС, оскільки політична складова асоціації була підписана ще 21 березня прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.
Читайте також: Про що розповів Порошенко Європі перед підписанням економічної частини угоди про асоціацію
Цікаво, що під час церемонії підписання Угоди Порошенко скористався тією ж самою ручкою, яка була приготовлена в кінці листопада минулого року у Вільнюсі для тодішнього українського президента Віктора Януковича.
Документ підписали від європейської сторони – президент Європейської Ради Херман Ван Ромпей, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. З української сторони підпис поставив президент Петро Порошенко.
26 серпня – Мінськ
Найбільш очікуваною і повної інтрінг був візит Порошенко в Мінськ, куди його запросив білоруський колега Олександр Лукашенко. Саме там Порошенко повинен був зустрітися з Володимиром Путіним і обговорити ситуацію на Сході України.
Спочатку міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попередив, що Москва готова до будь-яких форм взаємодії задля відновлення переговорів навколо ситуації на Південному Сході. Глава МЗС висловив надію, що в Мінську не будуть звучати ультиматуми, а західні партнери будуть не тиснути на Москву, зате будуть готові впливати на українську сторону.
Читайте також: Про що домовився Порошенко з Путіним у Мінську
З Києва теж звучали миролюбні ноти. Під час підготовки до мінської зустрічі глава адміністрації президента України Валерій Чалий говорив про якусь "дорожну карту", яка може привести до завершення війни, а сам Петро Порошенко лаконічно пообіцяв, що їде до Мінська "говорити про мир".
Під час короткого привітання президенти потиснули один одному руки. Характерно, що при рукостисканні з Путіним Порошенко різко змінився в обличчі.
Довгі і нелегкі переговори за зачиненими дверима не дали результатів: через день російські війська вторглися в Донбас. Факт прямої агресії визнав весь світ, окрім РФ, звичайно. Захід почав готуватися до посилення санкцій – за таким рішенням Порошенко вирушив до Брюсселя особисто.
30 серпня – Брюссель
Програма українського гаранта в Брюссель виявилася чи не найбільш насиченою на весь час його перебування на президентській посаді – 11 зустрічей, участь у саміті Європейської народної партії та у засіданні Ради ЄС.
Одним з основних питань, яке належало вирішити європейським лідерам на свстречах і Саміті ЄС, – бути чи не бути черговому пакету санкцій проти Росії, яка фактично почала відкриту війну проти України.
Крім нового пакету санкцій ще одна ключова тема зустрічей у Брюсселі – допомога Україні озброєнням.
"Сьогодні у нас ситуація погіршилася порівняно з 27 серпня. Тисячі іноземних військових, сотні одиниць бронетехніки знаходяться на території України. Це дуже високий ризик не тільки для миру і стабільності в Україні, а й для Європи в цілому", – сказав глава української держави за підсумками зустрічі з главою Єврокомісії Баррозу.
При цьому Порошенко уточнив, що мова в цій ситуації йде лише про допомогу сучасною зброєю, але не участю європейських військових частин і формувань у війні на Донбасі.
І рішення про цю допомогу досягнуте було. "На двосторонньому рівні пройшли консультації про розширення військово-технічного співробітництва, і ми нарешті фіксуємо отримання військово-технічної допомоги та розвитку співробітництва з країнами-членами ЄС на двосторонньому рівні, що дозволить нам серйозно підвищити боєздатність, обороноздатність наших Збройних сил", – заявив Порошенко на підсумковій прес-конференції.
За його словами, левова частина цієї співпраці буде присвячена "нелетальній зброї найвищої якості і найсучаснішим зразкам, які виробляються в ЄС".
Читайте також: Допомога зброєю, розширення санкцій і надії на мир: всі підсумки візиту Порошенка до Брюсселя
Готовий Євросоюз надати і додаткову фінансову допомогу Україні, – відповідні домовленості також були досягнуті в Брюсселі.
В ЄС погодилися виділити нам кредит на 1 млрд євро. Гроші підуть на підтримку Донбасу, відновлення інфраструктури та лікування поранених. Загальна сума допомоги Заходу може скласти 24 млрд євро (це кредити, гранти, безвовратная допомога).
"Це додатково ще до кінця року Україна отримає 510 млн євро кредиту, 250 млн – у вигляді безповоротного гранту, яким ЄС підтримує Україну в цій важкій ситуації", – сказав він.
Активно готова брати участь у фінансовій, а також гуманітарної допомоги канцлер Німеччини Ангела Меркель. "Канцлер... підкреслила, що готова сприяти в наданні фінансової допомоги Україні та гуманітарної допомоги Донбасу", – написав Порошенко в своєму Твіттері під час зустрічі з Меркель.
Нарешті, Євросоюз знову закликав всім сісти за стіл переговорів: їх підтримка прописана і в підсумковому документі, про них говорилися і на підсумкових прес-конференціях.
4-5 вересня – саміт НАТО, Великобританія, Ньюпорт
В Ньюпорт президент Порошенко полетів за збройною допомогою для України. Конфлікт в Україні був провідною темою саміту. Союзники вперше за довгий час задумалися а як реально захистити один одного в разі агресії. Стало питання про розміщення військових баз в країнах Балтії та Польщі.
На зустрічі багато Союзників заявили про додаткову практичну допомогу Україні, яка буде надана на двосторонній основі, включаючи зобов'язання внести вклад у новостворені цільові фонди по нарощуванню обороноздатності, і що особливо важливо: реабілітація поранених військовослужбовців, двостороннє військове співробітництво в сфері поставок летальної і нелетальної зброї.
Після серії зустрічей та засідань "НАТО вирішує допомогти фінансово. Створять трастові фонди, куди вже готові перерахувати 15 мільйонів євро. До слова один Містраль коштує в 40 разів дорожче. Але і статті витрат фонду – зовсім не на озброєння української армії", – зазначив генсек НАТО.
Саміт НАТО: кілометри металевих загороджень і посилені наряди поліції
Президент Петро Порошенко залишився задоволений результатами саміту НАТО. За його словами, країни, що входять в Альянс, пообіцяли Україні допомогу.
"У першу чергу, це стосується допомоги у військово-технічному співробітництві, причому включаючи високоточну зброю. Окремі країни взяли на себе зобов'язання щодо реабілітації поранених українських військовослужбовців, частина країн ухвалила зобов'язання з постачання медичного обладнання та ліків", – сказав він.
За підсумками саміту НАТО в Ньюпорті президент Петро Порошенко заявив, що Україна істотно розширила військово-технічне співробітництво з НАТО.
Читайте також: Став відомий порядок денний візиту Порошенка на саміт НАТО
У свою чергу, генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен повідомив, що Альянс надасть Україні 50 мільйонів євро на підтримку її безпеки. Країни-члени НАТО зобов'язалися створити і наповнити чотири трастових фонду для України. Ці гроші країна повинна буде витратити на збільшення своєї обороноздатності.
17-18 вересня – Канада і США
В Оттаві Порошенко взяв участь у засіданні Палати громад та Сенату парламенту Канади, а також зустрівся з представниками і лідерами української громади в Канаді. У канадському парламенті президенту України аплодували стоячи. А жителі Оттави прийшли на зустріч з Порошенком у вишиванках і з українськими прапорами.
З Канади Порошенко поїхав у США не з порожніми руками. Україна і Канада домовилися про відновлення переговорів щодо ЗВТ.
Фото: Як зустрічали Петра Порошенка в Канаді
Крім проектів про можливу співпрацю, Порошенко домовився з канадцями про конкретні гроші. Згідно з повідомленням прес-служби президента, уряд Канади надасть Києву кредитні гарантії на 200 мільйонів канадських доларів.
Нарешті сторони домовилися про постачання нелетальних видів озброєння і технології для подальшого зміцнення українських Збройних Сил.
"Як верховний головнокомандувач, як українець і батько солдата, я дякую Канаді за кожне життя, врятоване на українському Донбасі, завдяки бронежилетам або шоломам, які ви дали нам", – сказав Порошенко.
У американське турне президент України Петро Порошенко вирушив, щоб попросити у США військової та економічної допомоги. Там він виступив з полум'яною промовою.
Читайте також: Про що розмовляли Порошенко і Обама
"Нам терміново необхідно отримати більше військового спорядження, як летального, так і нелетальної. Будь ласка, зрозумійте мене правильно: ковдри, прилади нічного бачення – це теж важливо. Але одними ковдрами війну не виграти", поскаржився він.
Порошенко також закликав американських політиків надати Україні особливий статус держави-союзника США поза НАТО. Такий зараз є, наприклад, у Японії, Ізраїлю та Австралії.
Привітну зустріч у Конгресі змінила не менше тепла розмова в Білому домі. Барак Обама відразу похвалив колегу і пообіцяв допомогти Україні грошима. Однак про постачання озброєння в Україні Обама навіть говорити не став.
"Президент Порошенко, вітаю вас з прекрасною роботою, яку ви провели. У вас є не тільки вірний особистий друг в моїй особі, але, як ви бачили в Конгресі, і обидві партії, і американський народ зараз разом з народом України. Ми не просто бажаємо вам успіху. Знайте, що з вами наша підтримка і дружба", – сказав Обама.
Трохи пізніше в ефірі телеканалу CNN прояснилася і доля прохання про особливий статус для України – його Києву не дали. У підсумку Україна отримає 53 мільйони доларів додаткової американської допомоги. Вони підуть на закупівлю протиракетних радарів, автомобілів і тих самих приладів нічного бачення, якими, на думку українського президента, війну не виграти.
Замість зброї – оплески, замість союзництва – побажання удачі. Напередодні виборів до Верховної Ради Порошенко повертався до Києва, заручившись тільки політичною підтримкою США.
16-17 жовтня, саміт в Мілані
На саміт "Європа – Азія" (АСЕМ) з'їхалися глави 53 держав і урядів. Але центральне місце, незважаючи на значний "десант" перших осіб, займав аж ніяк не цей форум, а переговори з вирішення української кризи за участю цілого ряду європейських лідерів і, зрозуміло, президентів України та Росії. Фактично саміт став лише майданчиком для обговорення реалізації мінських домовленостей і газового питання.
Читайте також: Інтрига навколо двосторонньої зустрічі Порошенко і Путіна зберігається
Дводенний візит президента України Петра Порошенка в Мілан допоміг Києву внести якусь ясність у взаєминах з Росією. 17 жовтня наш глава держави тричі зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним. Спочатку сторони поспілкувалися на робочому сніданку, за участю європолітиків.
Наступна зустріч відбулася вдень – в нормандському форматі, де були присутні канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд.
Спочатку двостороння зустріч Путіна і Порошенко запланована була. Зустріч організував італійський прем'єр Маттео Ренці. На відміну від першої двосторонньої зустрічі в Мінську, яка відбулася наприкінці серпня і тривала близько трьох годин, нинішнє спілкування віч-на-віч тривало лише близько півгодини. Виходячи з коментарів всіх учасників діалогу, основними теми міланських зустрічей стали ціна на газ, перемир'я в Донбасі, контроль над україно-російським кордоном.
ГАЗ. Взимку Україна буде з блакитним паливом, заявив Порошенко після переговорів. За його словами, Київ наполягав на зимовій ціні $ 385 за тисячу кубів, і на літній – в $ 325.
"У підсумку росіяни погодилися на ціну в $ 385 до 31 березня 2015-го", – зазначив він. Правда, в Москві відзначили: Україна отримає газ тільки після підтвердження платоспроможності.
Читайте також: Україна і РФ домовилися про новий газовий контракт – Порошенко
За оцінками Путіна, Київ повинен близько $ 5,5 млрд: "Ми заднім числом готові перерахувати цю цифру зі знижкою в $ 100, тоді загальна сума боргу виходить $ 4,5 млрд".
ДОНБАС. Просунулися Путін і Порошенко у переговорах і по ситуації на Донбасі. Український президент заявив, що наші та прикордонники РФ повинні обговорити відновлення діяльності пропускних пунктів на кордоні.
"Найближчим часом українські прикордонники і митники будуть в повному обсязі оглядати вантажі, які проходять через митний пункт Гуково-Ізварине. Вони будуть оформляти ці вантажі на підставі поданих документів", – зазначив Порошенко.
Читайте також: Переговори між Україною і Росією провалилися – Меркель
Стежити за перемир'ям в Донбасі планується за допомогою безпілотників, які нам поставлять Франція і Німеччина.
"Ми домовилися використовувати спецстанціі контрабатарейной боротьби, радари, відеокамери. Вони будуть спільно використовуватися ОБСЄ, операторами, включаючи українців і росіян. Розмістимо їх в 15-17 найбільш небезпечних пунктах. Їх радіус дії – 40-50 км. І як тільки лунає перший постріл, можна буде тут же визначити, звідки він був", – зазначив Порошенко. І ще одне важливе питання – де пройде лінія розмежування на Донбасі.
Порошенко вважає, що цю відповідь має дати парламент: "Лінія розділу, лінія зіткнення повинні бути зафіксовані парламентським рішенням, і жодних домовленостей під ковдрою не може бути".
Австралія – 10-12 грудня
Дальнє закордонне турне в Сінгапур і Австралію було, мабуть, найцікавішим. До речі, президент поїхав зі своєю дружиною Мариною. Там їх зустрічала українська діаспора в національних костюмах. Сам Порошенко вирішив теж не залишатись від традицій і одягнув вишиванку. А йому подарували іграшкових кенгуру і коалу.
Фото: Порошенко в Австралії подарували коалу і кенгуру
В Австралію Порошенко прилетів, щоб обговорити з прем'єр-міністром Тоні Ебботтом поставки в Україну урану і вугілля. За підсумками зустрічі лідери провели прес-конференцію, під час якої Порошенко і звернувся до РФ.
"Це було б вигідно для обох сторін, адже забезпечило б створення робочих місць і в Австралії, і в Україні. Австралія – надпотужна у сфері енергетики, а це дуже важливо для України. Особливо, враховуючи її уразливість в питаннях поставок", – сказав Еббот.
Читайте також: Як в Адміністрації президента підвели підсумки візиту Порошенко в Австралію
За безліччю церемоній і ритуальних заходів практичні підсумки візиту звелися до виділення Австралією двох мільйонів доларів на підтримку української армії.
Однак не обійшлося без конфузів. Користувачі інтернету обговорювали відеозапис, на останній хвилині якій Порошенко проходить уздовж почесної варти і кланяється. За дипломатичним протоколом уклін не повинен перевищувати 15 градусів, і допускається він тільки в так званих церемоніальних моментах.
Характер такого, що не принесе конкретних угод, носив візит президента в Сінгапур. Обговорили країни і можливість надання міжнародної фінансової допомоги Україні, але, схоже, грошей Сінгапур Києву поки не дав.
Польща – 17-18 грудня
В ході дводенного візиту Порошенка до Польщі президент Польщі Броніслав Коморовський пообіцяв підтримку Україні у процесі зближення з Євросоюзом і НАТО.
Глава польської держави запевнив Київ у підтримці реформ в Україні, включаючи модернізацію збройних сил. Але найголовніше – Коморовський заявив про готовність країни допомагати Україні озброєнням.
"Я знаю, що вас дуже цікавить питання з приводу озброєнь. Так от я скажу, що я ніде не чув, щоб було якесь ембарго на продаж зброї Україною. Якщо Україна буде в цьому зацікавлена, то, звичайно ж, Польща абсолютно відкрита до таких розмов", – сказав Коморовський.
Читайте також: Польща підписала ряд документів з України і затвердила асоціацію з ЄС
В рамках візиту Порошенка до Варшави були підписані кілька двосторонніх документів, зокрема, протоколи про місцевий прикордонний рух, розширенні можливості отримання освіти для українських студентів у Польщі, меморандуми про інфраструктурні проекти і про співробітництва у реформуванні місцевого самоврядування в Україні.
За словами Порошенка, Київ і Варшава домовилися про створення спільних органів прикордонно-митного контролю на спільному кордоні.
Під час зустрічі Порошенка з прем'єр-міністром Польщі Євою Копач сторони торкнулися питання надання Україні фінансової підтримки з боку ЄС і МВФ. Польща виступила на підтримку розширення макрофінансової допомоги Україні з боку Міжнародного валютного фонду. За умови прийняття жорсткого бюджету та пакету реформ ще цього місяця Україні вдасться отримати від МВФ в найкоротші терміни черговий кредит у розмірі близько $ 3 млрд.
Після візиту до Польщі Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України про відмову України від здійснення політики позаблоковості". Глава держави визначив цей законопроект як невідкладний для позачергового розгляду українським парламентом.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми