Чого чекати Україні від Мюнхенської конференції з безпеки: думки експертів

У п'ятницю, 12 лютого, в Німеччині відкривається триденна Мюнхенська конференція з безпеки. Як очікується, в ній візьмуть участь глави держав і урядів з понад 30 країн, близько 60 міністрів, а також політики, вчені та керівники міжнародних організацій.

Українську делегацію, швидше за все, очолить президент Петро Порошенко. Офіційно його прес-служба про візит поки не заявляла, проте посол України в Німеччині Андрій Мельник уже повідомив, що Петра Порошенка чекають в Мюнхені.

"З головою Мюнхенської конференції з безпеки послом Ішингером обговорили участь керівництва Української держави в нинішньому заході... Подзвонила президент Ландтагу Баварії Штам: глава баварського уряду Зеегофер чекає зустрічі з президентом Порошенком в Мюнхені", – написав він у Twitter.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Путін не їде

Делегацію РФ очолить прем'єр-міністр Дмитро Медведєв. Російський глава держави Володимир Путин вирішив захід не відвідувати, незважаючи на те, що Ваольфганг Ішингер двічі запрошував його взяти участь в конференції.

Примітно, що саме на Мюнхенській конференції в 2007 році Володимир Путін виголосив резонансну промову з критикою політики Заходу, яку багато аналітиків розглядають як ознаку подальшої російської агресії. "Для сучасного світу однополярна модель не тільки неприйнятна, але і взагалі неможлива", – заявив тоді він.

Російський лідер піддав гострій критиці зовнішню політику США і розширення НАТО на схід. Він також пообіцяв асиметрична відповідь Росії на розгортання американської системи протиракетної оборони в Польщі і Чехії. "Росія – країна з більш ніж тисячолітньою історією, і практично завжди вона користувалася привілеєм проводити незалежну зовнішню політику. Ми не збираємося змінювати цієї традиції і сьогодні", – заявив тоді Путін.

Виступ Путіна в Мюнхені в 2007 році. Фото: opendemocracy.net

На думку експерта з міжнародних питань Олександра Палія, фактично, сьогодні Європа "пожинає плоди" тієї політики РФ, курс на яку Путін проголосив ще в Мюнхені в 2007 році, проте тоді європейці поставилися до слів російського президента без належної уваги. "Його не завжди сприймали всерйоз", – сказав він Сегодня.ua

У цьому році, як вважає експерт, президент РФ вирішив не відвідувати конференцію, оскільки побоюється опинитися в ізоляції на цьому міжнародному форумі.

Порядок денний конференції

Одна з ключових тем, яку будуть обговорювати на конференції, – це зростаюча нестабільність в світі.

"У 2016 році, ми, ймовірно, побачимо період збільшення ризиків, в тому числі військове протистояння, невизначеності та фундаментальної трансформації – початок більш нестабільною міжнародної ери", – йдеться в доповіді до Мюнхенської конференції з безпеки 2016 року.

При цьому відзначається посилення напруженості між деякими з наймогутніших держав. Оцінюючи роль РФ на світовій арені, автори доповіді відзначають, що "криза у відносинах між РФ і Заходом залишається серйозним. І, з урахуванням численних військових інцидентів, ризик ненавмисного ескалації незаперечний".

Також відзначається зростання військових витрат в Росії у обсязі ВВП і абсолютних значеннях, з піком на рівні 40 млрд. дол. В 2015 році.

До речі Росія дала учасникам конференції ще один привід обговорити її "оборону", раптово почавши 8 лютого перевірку боєготовності Південного військового округу, привівши війська в повну боєготовність.

При цьому укладачі доповіді вважають, що операція ВКС РФ в Сирії дозволила РФ "звести нанівець її ізоляцію, викликану українськими подіями". Після терактів в Парижі президент Франції Франсуа Олланд наголосив, що "переконаний, що Росія могла б внести чималий внесок в перемогу над ІГ і у виробленні політичного рішення в Сирії", йдеться в документі.

Українське питання

На думку експертів, на конференції, що стартує в річницю підписання других Мінських угод, поряд з конфліктом на Близькому Сході досить велика увага буде приділена ситуації в Україні.

"Це (ситуації в Україні) – питання безпеки в Європі тим більше в умовах, коли це стосується війни в Європі, звичайно цьому буде приділятися достатньо багато уваги, це дуже важливо. Ні Сирія, ні мігранти не можуть зняти цю проблему", – сказав Сегодня.ua професор політології НаУКМА, науковий директор фонду "Демініціативи" Олексій Гарань.

Відзначимо, що і в доповіді до Мюнхенської конференції з безпеки чимало уваги приділяється ситуації в Східній Європі. "Ситуація з Україною особливо непроста. Якщо мінські домовленості будуть швидко імплементовані, з'явиться можливість для поліпшення відносин між РФ і Заходом, а у німецького головування в ОБСЄ з'явиться можливість для нових дипломатичних ініціатив", – зазначається в документі.

У доповіді наводяться дані за станом на листопад 2015 року, згідно з якими за час військового конфлікту в Україні було вбито 9098 осіб, 20 732 отримали поранення. Кількість внутрішніх переселенців склало 1,58 млн осіб, тих, хто покинув країну – 1,1 млн.

Також в документі сказано, що Росія, судячи з усього, не хотіла б "ослабити хватку" в тому, що стосується України. "ЄС, зі свого боку, не надто прагне надавати Києву широкомасштабну економічну і політичну підтримку, яка б виходила за рамки створення зони вільної торгівлі. Це, зокрема, викликано посилюється скептицизмом з приводу готовності України проводити реформи. Багато західних політиків закликають до серйозних зусиллям по боротьбі з "раком корупції", зокрема віце-президент США Джо Байден у своєму виступі в Раді, застеріг парламентаріїв, щоб ті не пропустили ще один шанс "побудувати єдину, демократичну українську націю, яка може витримати випробування часом", – підкреслюється в доповіді.

Як зазначають експерти, української делегації потрібно буде сфокусуватися на декількох напрямках роботи в ході конференції.

"У першу чергу, нам потрібно послати меседж, що Україна бореться з корупцією, що проводяться реформи. На тлі недавніх скандалів дуже важливо зробити якийсь крок, який покаже, що ми дійсно боремося з корупцією – аж до гучних відставок і арештів", – зазначає Олексій Гарань.

Другий момент – це обговорення мирного врегулювання на Донбасі.

"На цей момент планується, що на полях цієї конференції пройдуть переговори міністрів закордонних справ в нормандської форматі", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Раніше про можливість проведення такої зустрічі повідомляли ЗМІ з посиланням на інформовані джерела.

B контексті Донбасу, як вважає Олексій Гарань, української делегації важливо донести до наших західних партнерів, що мінський процес – це комплексний процес, який вимагає виконання зобов'язань усіма сторонами. "Часто на Заході ми можемо почути, що Україна повинна виконувати (в односторонньому порядку) свою частину, а ми не можемо виконувати пункт 11 про конституційні зміни, якщо не виконуються всі інші зміни", – пояснив експерт.

І в даному випадку, поки ситуація знаходиться в глухому куті, вважає Володимир Фесенко. "Є інерційний рух по реалізації мінських домовленостей, і в той же час очевидно, що вони не працюють – не вдається навіть у повній мірі забезпечити припинення вогню. Позиції сторін учасників конфлікту, я маю на увазі Україну і РФ, принципово різняться і компроміс тут знайти не вдається. Формально він прописаний в мінських угодах, але їх інтерпретую принципово по-різному", – пояснив він.

При цьому, експерти вважають, що не варто боятися, що "голоси" прихильників пом'якшення санкцій проти РФ будуть заглушати заклики зберегти тиск на Росію до повного виконання мінських угод.

"Санкції продовжені на півроку, все знають, що РФ не виконує мінські угоди. Було жорстку заяву Меркель (з цього приводу) і було рішення Європарламенту про те, що з РФ будуть знімати санкції тільки, якщо Крим буде повернутий Україні. Думаю, що, безумовно, нам не потрібно бути песимістами і говорити що Захід, втрачає інтерес до України", – зазначає Олексій Гарань.

Можливо, як вважає Володимир Фесенко, будуть обговорюватися варіанти пом'якшення санкцій. "Поспішати зі скасуванням санкцій не будуть, будуть пом'якшувати, якщо РФ продемонструє певний прогрес, зокрема, вдасться вийти на реальне перемир'я. Якщо санкції будуть зняті просто так, тоді це буде означати повний провал європейської політики безпеки на східних рубежах ЄС", – сказав політолог.

Третій блок питань, який може підняти українська делегація, – це повернення Криму. "Конференція – це якраз те місце, де потрібно нагадати нашим західним партнерам, про Крим. У цьому контексті була ідея про формат "Женева+" ми можемо там нагадати про це теж", – зазначив Олексій Гарань.

Чого чекати від конференції?

Разом з тим, як вважають політологи, Україні не варто чекати якихось значущих проривів від майбутньої конференції.

"Яких проривів можна очікувати? Будемо реалістами. Зараз ситуація така, що ні про які прориви не може бути й мови. Тим більше на таких конференціях не приймаються політичні рішення, конференції – це місце для дискусій, а не для прийняття рішень", – сказав Володимир Фесенко.

Але все ж Мюнхенська конференція з безпеки – це те місце, де можна заявити про свою позицію з тих, або інших питань, додає Олексій Гарань.

"Мюнхенська конференція стала традиційною щорічною зустріччю, на якій збираються впливові представники. Це місце, де перед шанованою аудиторією можна висловити свою позицію, направити відповідні меседжі, і одночасно провести переговори з тими, хто там буде присутній. Дуже часто там присутні представники на рівні міністрів закордонних справ, може бути віце-президент США або держсекретар", – зазначив Олексій Гарань.