Чого Європа вимагає від України: головні "меседжі"

За останні дні відразу кілька ключових західних партнерів України невтішно висловилися про те, що відбувається в нашій країні, зажадавши від влади єдності і модернізації економіки. Першою ластівкою стала заява глави МВФ Крістін Лагард: вона дорікнула на незадовільну ситуацію в боротьбі з корупцією і попередила, що черговий транш Фонд дасть нескоро. На Мюнхенській конференції в суботу секретар Держдепу Джон Керрі в своїй розмові з президентом Петром Порошенко закликав до єдності українське керівництво. Приділили увагу західні партнери і ситуації на Донбасі: екс-посол США Стівен Пайфер запропонував натиснути на учасників конфлікту, щоб швидше виконати "Мінськ-2". "Сегодня" розібралася, що значать для нас заяви партнерів.

МВФ: чекає прогресу

Можна сказати, що нинішня низка критики української влади від партнерів всіх масштабів почалася зі слів глави МВФ Крістін Лагард, яка висловила претензії до глибинних реформ, особливо в держуправлінні і боротьбі з корупцією. Окремо Лагард зазначила вплив корисливих інтересів на вітчизняну політику, після чого пригрозила: якщо Київ не почне реально займатися реформами, підтримка України МВФ може припинитися. Нагадаємо: програма допомоги Фонду в сумі $17,5 млрд розрахована на 4 роки і почалася минулого року. Нам дали два транші на суму $6,7 млрд. Черговий транш, $1,7 млрд, ми повинні були отримати минулої осені, але для цього потрібно показати результат в боротьбі з корупцією. На цьому, власне, співпраця застопорилося.
На думку економіста Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимира Дубровського, ця безумовна спроба тиску піде на благо України. Адже МВФ – сумлінний кредитор, який бажає отримати свої гроші назад, а тому зацікавлений в нашому прогресі. Україна в цьому питанні повинна продемонструвати, що твердо стала на шлях виправлення: "Для початку нам потрібно усунути причини, за якими люди змогли збагатитися за допомогою корупції. У нас де-факто держвласність належить не народу, а якимось конкретним людям, близьким до влади. Ось на це, в першу чергу, ми повинні звернути увагу".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Мюнхен: примус до єдності

Конференція з безпеки в Європі і в світі, яка пройшла з 12 по 14 лютого в Мюнхені, є одним з найбільш авторитетних і важливих заходів. Нагадаємо, саме на ній президент Порошенко в 2015-му продемонстрував паспорта російських військових, які воювали на Донбасі, щоб довести, що Росія бреше, заперечуючи свою участь у військовому конфлікті. Цього року тема війни в нашій країні дещо відійшла на другий план – головними тезами стали військові події в Сирії і потік мігрантів з Близького Сходу в ЄС. Але наше питання також отримало обговорення.

У розмові з українським президентом секретар Держдепу США Джон Керрі закликав до єдності в українському керівництві. Він також зупинився на питаннях боротьби з корупцією і поліпшення держуправління, особливо в тих термінових кроків, які рекомендував МВФ. Крім того, в газеті The Security Times, яка є спеціальним виданням конференції, екс-посол США в Україні Стівен Пайфер запропонував натиснути на учасників конфлікту на сході України і змусити їх виконувати умови "Мінська-2". Підводячи підсумок низки претензій до України, можна згадати також і приїзд спеціальних посланників канцлера Німеччини Крістофера Хойсген і президента Франції Жака Одібер в кінці січня, які обговорювали особливий статус Донбасу, амністію бойовикам і конституційні зміни.

Політолог-міжнародник Андрій Бузаров впевнений, що західні партнери в особі США і Євросоюзу намагаються впливати на українську владу і примусити їх до форсованого проведення реформ. При цьому він упевнений, що в підсумку необхідні зміни будуть прийняті – у керівництва нашої країни просто немає виходу. Тому що, за словами Бузарова, якщо навіть після цих заяв серед українських політичних сил не з'явиться консенсус, то Україну чекає сценарій 2005 року, коли довіру Заходу до країни впало, через що істотно сповільнилося проведення реформ і практично зупинилася євроінтеграція країни. "Подолати ситуацію можна, тільки якщо політсили відкладуть свої політичні, фінансові та промислові амбіції. Тобто поставлять меркантильні інтереси нижче державногодобробуту. Це найбільша проблема – на сьогоднішній день більшість політичних сил все одно продовжують переслідувати свою вигоду в питаннях приватизації і в сферах впливу на різні галузі економіки", – резюмує експерт, додаючи, що сьогодні політикам просто необхідний спільний знаменник.

Його колега, Ярослав Макітра, згоден, що тиск на Україну присутній, але зазначає: воно триває вже досить давно, а в останні місяці просто чітко вималювалися теми, за якими у Заходу є претензії. "Це, природно, може привести до припинення фінансування деяких програм. В крайньому випадку це може привести до того, що західні лідери спробують замінити українських політиків", – вважає він.

Донбас: договір без нас

На Мюнхенській конференції неодноразово піднімали питання про необхідність дотримання Мінських угод, збереження санкцій проти Росії і складної ситуації на Донбасі. Залишити санкції в силі закликала представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні. Її точку зору підтримав і держсекретар Керрі. Політолог Андрій Бузаров вважає, що на Заході чудово розуміють: виконання "Мінська-2" залежить не тільки від України, а й від так званих ДНР, ЛНР, а також позиції Росії.

Петро Порошенко також відкрито заявив про це в своєму виступі.

"Пан Путін, це ваша агресія, це не громадянська війна. Це ваші солдати окупували нашу країну", – зазначив наш президент.

Однією з останніх новин в цьому питанні стали телефонні переговори між президентом РФ Володимиром Путіним і президентом США Бараком Обамою. За повідомленням прес-служби Кремля, телефонна розмова відбулася за ініціативою американської сторони, а однією з тем стали Україна та Донбас. Конкретики бесіди поки немає.

Політконсультант Ярослав Макітра вважає, що президенти інших країн можуть спробувати вирішити будь-які питання без участі безпосередньо української сторони, але через ситуацію, сьогодні ситуації у них навряд чи буде повна свобода дій, адже Україна також не погодиться на все. "Не секрет, що вже було досягнуто домовленостей між Заходом і Росією, а український президент закріпив своїм підписом Мінські угоди. І ми зараз бачимо, чим це закінчилося на виході", – зазначає він.