Інтерв'ю з Наталею Севостьяновою: "У росіян сильне лобі в Раді Європи"

Весь минулий тиждень міністр юстиції Павло Петренко, його перший зам Наталя Севостьянова разом із дипломатами з МЗС та експертами провели в Брюсселі і Страсбурзі. Вони особисто були присутні на засіданні комітету Європарламенту з питань громадянських свобод і внутрішніх справ, який 26 вересня дав зелене світло безвізу для України, і переконували чиновників в Раді Європи не знімати санкції з російської делегації в ПАРЄ. Тим часом в Україні якраз під час їх відрядження Верховний суд вирішив оскаржити в Конституційному суді норми закону про судоустрій і статус суддів. Але Наталя Севостьянова навпаки називає це успіхом судової реформи, як свого часу було з законом про люстрацію, який КС хотів скасувати. Тим часом туманною залишається перспектива позовів України до міжнародних судів проти Росії. По суті про голосно про розгляді заявив тільки МЗС. Щодо подання позовів по Криму і Донбасу, судової реформи та очищення суддівського корпусу "Сегодня.ua" на полях третього Київського міжнародного форуму поговорив з Наталією Севостьяновою.

- Буквально днями Ви повернулися з такого собі "європейського вояжу". У Раді Європи 3 жовтня відбувся День українських реформ, а в Брюсселі зустрічалися з єврокомісарами. Що нам обіцяють європейці?

- Дійсно, ми з делегацією з міністром юстиції перебували в Брюсселі минулого тижня. Провели ряд дуже важливих зустрічей з єврокомісарами: Юровою (Віра Юрова, єврокомісар з питань юстиції – Авт.), Паном Ханом (Йоханнес Хан, єврокомісар з питань розширення і політики сусідства – Авт.), з представниками Європейського парламенту. Для нас було дуже важливо перед голосуванням в комітеті LIBE (26 вересня Комітет громадянських прав, юстиції і внутрішніх справ проголосував за надання Україні безвіза – Авт.) за безвізовий режим для України ще раз показати прогрес, ще раз поговорити персонально про підтримку. І ми отримали 38 голосів "за" і тільки 5 "проти". Всі зазначили, що ті, хто голосував проти, вперше прийшли на засідання за останні півроку. Це така пропагандистська робота була проведена. Але ми бачимо, що в принципі і при голосуванні в самому Європарламенті (в кінці жовтня – початку листопада – Авт.) вже в сесійній залі ми будемо мати таку ж підтримку, як і на комітеті. Для нас найголовніше надалі імплементувати реформи і не зупинитися. І говорили про плани на майбутнє – не тільки в сфері антикорупції, але і в сфері реформ для Міністерства юстиції, тому що у нас амбітні плани: це і продовження реформи пенітенціарної системи на наступний рік. Маємо тут дуже велику підтримку, тому що європейці дуже вражені тим, що непопулярні реформи все одно робляться. У складний час і в період війни інші країни зазвичай не звертали уваги на такі сфери. Але для нас важливо, щоб був порядок в усіх напрямках, які в нашому підпорядкуванні. Після цього ми провели в Страсбурзі дуже цікавий захід разом з міністром закордонних справ (Павлом Клімкіним – Авт.) – день реформ в Україні в Раді Європи. Там дуже сильне лобі росіян, ви знаєте. Вони постійно намагаються якимось чином вплинути на процеси в Раді Європи, хочуть повернутися в подальшому до роботи в комітетах Ради Європи (в ПАРЄ, де російську делегацію ще в 2014-му позбавили права голосу – Авт.). Але був дуже потужний сигнал, тому що були представники антикорупційних органів та були презентації по судовій реформі, по поліції. Тому намагаємося тримати Україну в топах новин по всій Європі, щоб підтримка не зупинялася.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Власне, питання з приводу Росії. Яка доля позовів України проти Кремля по Криму, Донбасу, газу тощо. Тому що виглядає так, що Росія продовжує провокації, поширюючи брехню проти України, а ми офіційно не захищаємо себе в міжнародних інстанціях.

- В Європейському суді з прав людини на сьогодні знаходиться вже чотири українських позову проти Російської Федерації. Це міждержавні позови. Вони стосуються всіх питань, починаючи з березня 2014 року. Це і Крим, і Донбас, і власність, яка залишилася в Криму і була втрачена на цей період часу, націоналізована росіянами. Це і порушення прав людини, права на життя, прав кримсько-татарського народу і так далі. І навіть є окремі згадки про МН17. Це по факту, це хронологія війни з Росією. І ми продовжуємо готувати такі позови, бо, на жаль, ситуація не поліпшується і триває порушення прав.

- Які позови Ви готуєте?

- Позови вже комуніковані. Це означає, що почався процес їх розгляду. Задаються питання одній і іншій стороні, дається проміжок часу для того, щоб вони відповідали. Я думаю, що буде не один раунд таких обмінів. Потім будуть встановлювати окремі факти. Процеси тривалі, але перспективні. Тому ми повинні зараз більш серйозно далі готуватися. Ми збираємо все більше і більше доказів від всіх органів – у нас є комунікаційна платформа між усіма. В цьому напрямку все працює ефективно. Інші відомства працюють – наприклад, МЗС – над позовами, які за морською конвенцією (Конвенція ООН з морського права – Авт.) недавно були подані. Це тільки перші кроки. Але була проведена дуже ретельна підготовка протягом деякого періоду часу, і було важливо все попередні процедури перед подачею позову пройти, щоб не було потім формальних ознак для відмови. Тому що в Грузії була така ситуація: вони свого часу в суд ООН звернулися по конвенції про заборону дискримінації і не пройшли попередні процедури. Їм було відмовлено за порушення (в 2011-му Міжнародний суд ООН в Гаазі відмовив Грузії у позові проти Росії тому, що справа не підпадало під його юрисдикцію – Авт.) не по суті, але вже була втрачена можливість.

- Можете пояснити, якими конкретно позовами займається Мін'юст?

- Ми займаємося з Європейським судом з прав людини безпосередньо. Звісно, допомагаємо колегам, які до міжнародних арбітражів подаються – окремі компанії в Україні. Але наш напрямок – це ЄСПЛ. І там наші позови – їх чотири міждержавних – вони стосуються різних подій, починаючи з 2014 року. Просто хронологічно ми їх розбиваємо на частини, щоб уже йшов попередній процес розгляду.

- А що стосується Криму і Донбасу? Цим всім МЗС займається?

- Крим і Донбас також присутні в цих позовах (у позовах Мін'юсту – Авт.). Просто тут питання юрисдикції. Тому що Європейський суд з прав людини розглядає тільки питання порушення прав, які позначені в Європейській конвенції. Тому ми не можемо говорити тут про територіальну суперечку з точки зору класичного міжнародного права.

- Повертаючись до внутрішньоукраїнських реалій, сьогодні до Конституційного суду надійшло подання Верховного суду (який, до речі, скоро перезавантажать) щодо конституційності окремих положень закону України "Про судоустрій і статус суддів". Це що, останні подихи старого Верховного суду?

- Я вважаю, це перший успіх судової реформи. Це означає, що вона буде ефективною, тому що її бояться і намагаються вже на останніх парах, коли вступили в силу зміни до Конституції, оскаржити. Насправді була дуже широка дискусія перед підготовкою цих змін. Рада судової реформ працював з усіма експертами, науковцями, суддями – і все прийшли до конструктиву, потім знайшли в парламенті на це голоси. І після цього мати якісь формальні ознаки для оскарження – це просто такий останній прощальний сигнал для більшості суддів. Для мене також позитивний сигнал, що 30% суддів вже не підуть на конкурси, тому що вони бояться показувати свою декларацію. Це також ознаки того, що ця реформа дасть нам очищення. Законодавство передбачає тепер можливість для нових людей приходити в судову систему. Навіть до Верховного суду, не працюючи до цього в судовій системі. Це і для наукових діячів, які мають серйозний стаж роботи. Тому враження позитивні. Ми чекаємо початку цих конкурсів і формування нового Верховного суду. У нас і люстрацію оскаржили, але бачите – поки що нічого не вдалося.

- До речі про люстрацію. Щось з літа, коли винесення рішення Конституційного суду щодо закону про люстрацію перенесли, пройшло багато часу...

- Зараз, як ви бачите, немає рішення. Воно ще влітку було написано, гуляло по інтернету, все його бачили, а потім судді порушили, вже і терміни пройшли. Ми не очікуємо негативних змін. Все, що необхідно було змінити в цьому законі, був підготовлений проект, разом з Венеціанською комісією погоджено. Я впевнена, що люстрація буде. І вона не буде скасована.

- Ми знаємо, що у Верховній Раді готується новий законопроект про Конституційний суд, який також передбачає механізм його кадрового оновлення. Мін'юст в цьому бере участь?

- Нині ми просто працюємо над усіма змінами в судовій системі, всіма законопроектами на базі Ради судових реформ, тому що вважаємо, що дуже важливі питання не може одне відомство або один депутат розробити і внести. Це має бути широка дискусія. Тому ми, звичайно, беремо участь в цьому. І оновлення судової системи має пройти і торкнутися всіх судових органів.