"Рано ще говорити про зміну влади": інтерв'ю з головою партії "Слуга народу"

Олександр Корнієнко розповів про розбіжності в монокоаліції і про плани Ради на осінь

Третя сесія Верховної Ради України, "зім'ята" епідемією коронавірусу, наближається до завершення. У депутатів залишилося два тижні, щоб вирішити найважливіші питання. Після чого парламентарі роз'їдуться – хто відпочивати, хто організовувати вибори на місцях.

Про підсумки третьої сесії Верховної Ради, про плани на осінь, вибори і реформи сайт "Сьогодні" поговорив з главою партії, першим заступником голови фракції "Слуга народу", народним депутатом України Олександром Корнієнком.

Реклама

"Турборежим залишається в арсеналі"

- Добігає кінця робота третьої сесії Верховної Ради IX скликання, і, напевно, вже можна підбивати підсумки. До речі, відразу уточнення: сесія завершується чи літніх "канікул" не буде? Інформація про те, що депутати можуть продовжити роботу на все літо, проскакувала у ЗМІ.

- Ну, скажімо так: ми розуміємо, яка епідситуація в країні. І розуміємо, що від Верховної Ради можуть знадобитися певні термінові і важливі рішення з боротьби з епідемією коронавірусу. Тому неформально домовляємося між собою про те, що в певні дні всі депутати мають бути готові зібратися і провести засідання. Тобто, припустимо, 5-го чи 10 серпня депутатам бажано бути в Україні і в доступності декількох днів на позачергове засідання. Таких дат буде кілька, але коли точно це буде, ще не обговорювалося.

Наскільки мені відомо, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков не планує йти у відпустку. Я теж не планую. Але щоб весь парламент все літо працював у пленарному режимі – такого, думаю, не буде.

Реклама

- Тим паче можна підбивати підсумки. Як ви загалом оціните роботу парламенту на третій сесії? Що вдалося зробити, що – ні?

- Я б цю сесію розділив на три великі блоки. Перший великий блок – затвердження пакету т.зв. "МВФівських" законів. Які ухвалювалися важко, складно. Це закони про відкриття ринку земліі закон щодо банківської діяльності. Відкриття ринку землі – це взагалі серйозна подія для країни. Довгий час цей процес блокувався, при тому, що ця реформа дуже важлива і дуже необхідна. І важливо, що ми затвердили її, максимально обговоривши проєкт з різними сторонами – і фермерами, і великими аграрними холдингами, і міжнародними партнерами. І знайшли компромісний варіант.

На твердження цих двох законів дійсно пішло багато сил і часу. За банківським законом, якщо пам'ятаєте, ми мусили створити і застосовувати окрему процедуру, покликану подолати "поправочний спам".

Реклама

Другий важливий блок – поточні реформи, яких було багато. Це й економічні реформи, і невеликі реформи, пов'язані з правовою сферою. Це завершення реформи децентралізації: саме на цій сесії ми затвердили закони, які дозволили завершити об'єднання громад. І, я сподіваюся, наступного тижня буде ухвалено рішення за районами (постанову про утворення і ліквідацію районів у всіх областях України та в АР Крим, згідно з якими замість 490 існуючих в Україні районів буде створено 129 нових, – Авт.). Це наша спроба подальшої реформи і поліпшення виборчого законодавства.

І, нарешті, третій блок – це все, щодо реакції парламенту на епідемічну ситуацію. Верховна Рада збиралася, ухвалювала необхідні рішення, незважаючи на карантин і незважаючи на те, що дуже багато парламентарів перехворіли.

- У відсотковому співвідношенні навіть більше, ніж загалом Україною.

- Цілком вірно – двадцята частина Верховної Ради перехворіла. Але ще дуже багато було депутатів, які не хворіли, але йшли на самоізоляцію – цілими комітетами і фракціями. Проте ми працювали. Затвердили антиковідівські закони, створили за пропозицією уряду фонд для боротьби з COVID.

- На цій сесії Верховна Рада вже не демонструвала "турборежим", яким так здивувала українців на першій і другій сесіях. Парламент помітно пригальмував. В чому причина? Закінчилися ідеї, закінчилися "батарейки"?

- Ні перше, ні друге. Просто у кожного періоду роботи є своя особливість. Зрозуміло, що на тій хвилі, з якої ми зайшли в парламент – нові обличчя, всі разом, багато ініціатив, – ми ухвалювали рішення дуже швидко. І ухвалили їх досить багато. Але поступово турборежим почав змінюватися системною роботою. Зараз ми взагалі говоримо про план законопроєктної роботи фракції. Питання дійсно почали обговорюватися довше. Зокрема з іншими фракціями. І з громадськістю. Для того, щоб потім виносити в зал проєкти, які влаштовуватимуть усі зацікавлені сторони.

Але це не означає, що такий інструмент як турборежим ми не можемо і не будемо використовувати, коли в ньому виникає необхідність. Як приклад – ті ж закони щодо СOVID парламент ухвалив швидко. Тобто турборежим залишається в арсеналі, але він не є єдиним інструментом ухвалення рішень.

"Дискусії в партії і фракції – нормальний процес"

- Неозброєним поглядом видно, що період "єдині, як ніколи" у фракції "Слуга народу" закінчився. Була ціла низка проєктів, за які фракція голосувала не в повному складі. Ба більше, були проєкти, причому досить важливі, які парламент не зміг ухвалити через це – монокоаліції не допомогли навіть голоси інших фракцій і груп. Деякі ЗМІ пишуть про розкол у фракції. Наскільки таке твердження відповідає дійсності? І в чому причина розбіжностей у фракції?

- Я б не говорив про розкол у фракції. Всередині фракції виникають дискусії, обговорення. І це, вважаю, нормально для демократичної партії. Ми ж не КПРС! Щодо причин, то наша фракція дуже велика, в неї увійшли представники дуже багатьох і дуже різних верств населення. І представники великого бізнесу, і дрібні підприємці, і військовослужбовці, і вчені, фермери і так далі і тому подібне. Зрозуміло, що певні питання не можуть мати підтримку абсолютно всіх. Припустимо, працювати зі світовими фінансовими інститутами чи не працювати. У суспільстві з цього приводу різні думки. І в нашій фракції різні думки. Є інші питання, які просто об'єктивно не можуть мати 100% підтримки. Це нормально. Це демократичний робочий процес. Деякі питання частина депутатів не підтримують, тому що про це їх просять виборці. Наприклад, у нас всередині фракції була дуже серйозна дискусія щодо закону про доступ інтернет-провайдерів до майна ОСББ. Цей закон зрещтою не пройшов. Тобто дискусії йдуть і з глобальних, і предметним питань.

Те ж саме стосується кадрових питань. наприклад, щодо міністра Абрамовського питань не було, 229 голосів разом зі Стефанчук і Разумковим фракція дала. А от щодо міністру Шкарлетабули у багатьох питання.

- У фракції є "червоні лінії", за якими дискусія неприпустима і депутат зобов'язаний голосувати, як вирішить більшість? Аж до загрози виключення з фракції?

- Ну, я думаю, так питання може підніматися у виняткових випадках. Коли зовсім вже розходяться світоглядні позиції. Навіть приклади не хочу наводити. Але суто гіпотетично: якщо якісь наші депутати почнуть системно виступати за інший погляд на відносини з державою-агресором.

У нас є внутрішньофракційна домовленість, що ми намагаємося підтримувати ті питання, які підтримує більшість фракції. 70% і більше. Зрозуміло, що є депутати, які мають свою окрему думку з тих чи інших питань, вони завжди з ним залишаться. Це нормальний процес.

- Критика і внутрішня опозиція не є приводом для виключення? Крім трьох депутатів, яких фракція втратила (Антон Поляков, Анна Скороход були виключені з фракції, Роман Іванісов вийшов сам, – авт.). Є ще кандидатури на виключення?

- Поки що не розглядалися.

- Якщо фракція де-юре або де-факто втратить більшість, ну, припустимо, певна група з двох десятків депутатів принципово припинить підтримувати рішення фракції, президент розпустить парламент?

- Я не думаю, що зараз є підстави розглядати такі трохи апокаліптичні сценарії як вихід 22 осіб з фракції. Поки що ми, начебто, знаходимо взаєморозуміння всередині фракції. Навіть у складних ситуаціях. Щодо питання розпуску, то це право президента. Але, на мій погляд, реформи, які ми почали, і ситуація, в якій перебуває країна ... Загалом, рано ще говорити про зміну влади ...

У планах податкова, судова реформи, амністія капіталів

- Час від часу монокоаліція стикається з тим, що рішення вона може прийняти лише в разі підтримки іншої фракції чи групи парламенту. І, як правило, вона цю підтримку отримує. Як ви оціните рівень співпраці і взаєморозуміння з колегами по парламенту?

- Не в останню чергу завдяки роботі керівництва Верховної Ради у нас склалася така унікальна ситуація в цьому парламенті, що ми маємо порозуміння з усіма фракціями. Навіть якщо вони не підтримують наші рішення, то говорять про це прямо. Якихось закулісних інтриг, розмов немає.

Якщо оцінювати рівень комунікацій і взаємодії між керівниками фракцій, то він досить високий. Ми можемо зателефонувати, обговорити формально, обговорити неформально – немає ніяких проблем з комунікацією.

Якщо говорити про рівень підтримки наших реформ, тобто фракції і групи, які нас підтримуватить, є ті, які менше. Часто підтримує група "Довіра", трохи рідше, але теж часто – група "За майбутнє". Фракція "Голос" підтримує за ліберальних ініціатив і спільних законів. Патріотичні питання, теми української армії підтримує "Європейська солідарність". Деякі питання підтримує "Оппоплатформа – За життя". Є позиції соціальні, за якими взагалі всі парламентські сили підтримують. Та загалом з усіма силами тримає нормальна співпраця.

- Чим Верховна Рада займеться восени? Визначили вже першочергові цілі?

- У планах є кілька економічних реформ. Податкова реформа, якою вже треба зайнятися. Реформа трудового законодавства, яка стояла на паузі, але вже теж треба над нею працювати. Є конституційна реформа децентралізації. Зараз триває обговорення, і, я думаю, восени ми почнемо формувати пакет законів. Тому що їх потрібно ухвалювати багато: законодавство про місцеве самоврядування, про місцевих депутатах тощо. Є плани з продовження реформ у правоохоронній сфері. І, звичайно, судова реформа, яку вніс президент і якою потрібно буде дуже серйозно займатися. Думаю, це буде досить складна реформа, з дискусіями, запереченнями. Прийматися вона буде непросто.Триває підготовчий етап напрацювання моделі амністії капіталів. Зараз здійснюється професійна дискусія в профільному комітеті і між комітетом, Мінфіном, Офісом президента, якою саме може бути ця модель. Потім пропозиції будуть винесені на обговорення бізнес-спільноти, громадськості.

Області залишаться в Конституції

- Щодо реформи децентралізації. Коли варто очікувати завершення обговорення?

- Ми почали обговорення даної конституційної реформи на початку року, потім на час карантину ми перейшли в Zoom-формат. Зараз обговорюємо з асоціаціями місцевого самоврядування, з членами Конституційної комісії з питань правової реформи при Президентові України. І формуємо вже більш-менш фінальну позицію. Думаю, нам потрібно пару місяців, липень-серпень, для напрацювання позицій. З тим, щоб уже у вересні-жовтні переходити до формування тексту.

- У процесі обговорення яка вимальовується реформа? І які основні претензії пред'являють її противники?

- Ну, якщо коротко, то йдеться про максимальну передачу повноважень і ресурсів під них на місця – в громади. Другий момент – відсутність зайвих ланок в системі: на районному рівні не має бути рад. Обласний, регіональний рівень має стати центром формування стратегій розвитку регіону, а не клубом за інтересами, як зараз. У незалежній системі місцевого самоврядування має бути державний контроль – це той самий префект, про якого багато говорять. Але поки що ми не знайшли консенсусу, як він працюватиме.

Щодо претензій чи заперечень, то їх можна розділити на два блоки. Суто політичні: наприклад, вчені-конституціоналісти вважають, що в Конституції не потрібно писати список областей. Тому що така практика характерна для федеративної держави, а не унітарної. Але зрозуміло, що в Україні зараз – під час війни, коли ще не зажили рани з цими історіями про сепаратизм, – нам краще зафіксувати в Основному законі список областей. Аналогічна ситуація з Севастополем. Зрозуміло, що спеціальний статус Севастополя викликає питання. Наскільки він потрібен. Але зрозуміло також, що в межах стратегії з поверненню Криму наявність такого статусу – дуже важливий момент.

Другий блок претензій – це, скоріше, внутрішня дискусія між місцевою владою і державою. Зрозуміло, будь-яка місцева влада хоче більше повноважень і ресурсів. Були дуже серйозні дискусії щодо повноважень префекта. З яких ми вийшли з розумінням, як оформляти ці повноваження. Наприклад, що префект не буде особою, яка одноосібно зупиняє рішення місцевої влади чи призупиняє – все це робитиметься виключно в судовому порядку. Але ось коли питання стосується державного суверенітету і територіальної цілісності, у префекта з'являються додаткові можливості для швидких рішень.

- Я правильно зрозумів, що в новій редакції реформи децентралізації області з Конституції прибирати не будуть? Адже раніше був поданий проєкт, де назви областей не фігурували.

- В цьому й було питання. Відсутність областей і статусу Києва та Севастополя викликали політичні дискусії. У новій редакції це все точно залишиться.

"Рівень "партизації" місцевих виборів визначить зал"

- Зміни до виборчого законодавства, наскільки я розумію, мають бути розглянуті на тій сесії? Інакше місцеві вибори минуть за тими правилами, які несе в собі Виборчий кодекс сьогодні.

- Так, думаю, ми їх затвердимо на цій сесії. Поки що вони розглядаються в комітетах. Там досить багато правок, більше технічних.

- Опоненти змін дорікають вам в надмірній "партизації" місцевих виборів. Насправді, чи не зарано "спускати" пропорційну систему на найнижчий рівень? З огляду на, що партбудівництво в Україні кульгає в принципі, за рідкісним винятком?

- Можна враховувати те, що у нас багато партій, які не ведуть роботу на місцях – не хочуть або не мають можливості. Але можна враховувати також те, що держава дуже сильно фінансово підтримує партії, що партії беруть на себе відповідальність за роботу в парламенті. І, в принципі, я вважаю, що рівень розвитку партій дозволяє сьогодні брати їм активну участь в місцевих виборах. На якому рівні це буде? Вирішить зал.

Зараз ця межа лежить на рівні облцентрів – пропорційні вибори проводяться в населених пунктах з населенням від 90 тис. осіб. Я пропоную опустити бар'єр до 10 тис. У першій редакції ми написали 15 тис. Є пропозиція 35 тисяч, є – 50 тисяч. Шукатимемо консенсус. Але ніхто не говорить про тотальну партизацію виборів. Маленькі громади будуть залишатися в мажоритарній системі.

Але теперішні зміни до виборчого законодавства – це ж не тільки дискусія про пропорційні вибори. Дуже багато буде внесено технічних правок: Виборчий кодекс дістався нам у спадок в дуже розбалансованому стані. Це зокрема правки, які ми включили за пропозицією ЦВК. Оскільки працювати з існуючим кодексом Центрвиборчкому складно. Є пакет, напрацьований громадськими організаціями, в насамперед "Опорою" спільно з Міністерством внутрішніх справ. Він стосується переосмислення відповідальності за скупку голосів, розширення переліку підстав для притягнення до відповідальності.

- З чим пов'язані пропозиції щодо збільшення кількості депутатів на місцевому рівні, в ОТГ?

- Це уніфікація законодавства. Треба розуміти, що в ОТГ, як правило, входять кілька населених пунктів. І, щоб кожен з них був представлений депутатом, ми збільшуємо кількість депутатів на цьому рівні.

"Кандидати, які "не відповідають", відсіюватимуться"

- Як "Слуга народу" готується до місцевих виборів? Не відчуваєте проблем з кадрами на місцях?

- Ця проблема завжди в Україні є. Готуємося за планом. Розгорнули мережу обласних організацій і штабів, зараз обласні організації формують мережу районних. Шукаємо кандидатів у депутати, в мери. Думаю, в липні, а особливо в серпні щодня будуть від нас новини – кого ми висуваємо, що робимо, яку стратегію для того чи іншого регіону пропонуємо. Третій етап оновлення і перезавантаження влади буде реалізований.

Зрозуміло, це не вибори до Верховної Ради, де ми знайшли нових людей в список і на округи. На місцевому рівні, особливо в ОТГ, будуть люди, які так чи інакше раніше були в політиці. Але якщо вони поділяють наші цінності, мають активну позицію, не є представниками кланів, не помічені в корупційних схемах – вони будуть нашими депутатами.

- Кон'юнктурники у списках будуть? Є якісь особливі рецепти чи методики захисту власної партії від випадкових чи небажаних осіб?

- Думаю, кон'юнктурника видно завжди. У будь-якому випадку люди, які не відповідають очікуванням і вимогам суспільства до "слугам народу", відсіюватимуться. На місцевих рівнях наші організації розберуться.

- Підтримка ідеологічних засад партії від кандидатів вимагається?

- Певною мірою так. Якщо особа відкрито виступає проти політики президента і партії, було б дивно її висувати.


Нагадаємо, що місцеві вибори в Україні цієї осені проходитимуть за новими правилами:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
ЗСУ: головне
Докладніше
Хроніка обстрілів
Більше про це
Війна в Україні з космосу
Більше новин
Українці за кордоном
Дізнатись!
Діпломатичний фронт
Більше новин
Save Life
Поради лікаря
Допомога під час війни
Більше новин
"Разом нас багато"
Нас не подолати
Наші гроші
Більше новин
Life новини
Більше новин
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

65155.58

Bitcoin Cash (BCH)

372.36

Binance Coin (BNB)

528.35

Dogecoin (DOGE)

0.13

Ethereum Classic (ETC)

29.51

Litecoin (LTC)

81.06

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Вони нас підтримали
легенди спорту

ВЕЙН ГРЕЦЬКІ. Ми всі згодні, що це безглузда війна. Ми всі бажаємо всім в Україні всього найкращого та молимося за них.

ПЕЛЕ. Я надсилаю свою солідарність народу України. Я молюся і прошу Бога, щоб запанували мир, свобода та любов

ДОМІНІК ГАШЕК. Кожен дорослий у Європі добре знає, що Путін – божевільний убивця, і що Росія веде наступальну війну проти вільної країни та її народу.

ПАОЛО МАЛЬДІНІ. Ніхто не очікував побачити війну на європейській землі, ми хочемо бути на боці народу України.

КЛАУДІО ТАФФАРЕЛ. Дорогі друзі, українці! Наразі весь світ стежить, хвилюється та обурений тим, що відбувається в Україні. Бажаю, щоб на вашу землю якнайшвидше повернувся мир.

1 /2
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти