Третя сесія Верховної Ради України, "зім'ята" епідемією коронавірусу, наближається до завершення. У депутатів залишилося два тижні, щоб вирішити найважливіші питання. Після чого парламентарі роз'їдуться – хто відпочивати, хто організовувати вибори на місцях.
Про підсумки третьої сесії Верховної Ради, про плани на осінь, вибори і реформи сайт "Сьогодні" поговорив з главою партії, першим заступником голови фракції "Слуга народу", народним депутатом України Олександром Корнієнком.
"Турборежим залишається в арсеналі"
- Добігає кінця робота третьої сесії Верховної Ради IX скликання, і, напевно, вже можна підбивати підсумки. До речі, відразу уточнення: сесія завершується чи літніх "канікул" не буде? Інформація про те, що депутати можуть продовжити роботу на все літо, проскакувала у ЗМІ.
- Ну, скажімо так: ми розуміємо, яка епідситуація в країні. І розуміємо, що від Верховної Ради можуть знадобитися певні термінові і важливі рішення з боротьби з епідемією коронавірусу. Тому неформально домовляємося між собою про те, що в певні дні всі депутати мають бути готові зібратися і провести засідання. Тобто, припустимо, 5-го чи 10 серпня депутатам бажано бути в Україні і в доступності декількох днів на позачергове засідання. Таких дат буде кілька, але коли точно це буде, ще не обговорювалося.
Наскільки мені відомо, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков не планує йти у відпустку. Я теж не планую. Але щоб весь парламент все літо працював у пленарному режимі – такого, думаю, не буде.
- Тим паче можна підбивати підсумки. Як ви загалом оціните роботу парламенту на третій сесії? Що вдалося зробити, що – ні?
- Я б цю сесію розділив на три великі блоки. Перший великий блок – затвердження пакету т.зв. "МВФівських" законів. Які ухвалювалися важко, складно. Це закони про відкриття ринку земліі закон щодо банківської діяльності. Відкриття ринку землі – це взагалі серйозна подія для країни. Довгий час цей процес блокувався, при тому, що ця реформа дуже важлива і дуже необхідна. І важливо, що ми затвердили її, максимально обговоривши проєкт з різними сторонами – і фермерами, і великими аграрними холдингами, і міжнародними партнерами. І знайшли компромісний варіант.
На твердження цих двох законів дійсно пішло багато сил і часу. За банківським законом, якщо пам'ятаєте, ми мусили створити і застосовувати окрему процедуру, покликану подолати "поправочний спам".
Другий важливий блок – поточні реформи, яких було багато. Це й економічні реформи, і невеликі реформи, пов'язані з правовою сферою. Це завершення реформи децентралізації: саме на цій сесії ми затвердили закони, які дозволили завершити об'єднання громад. І, я сподіваюся, наступного тижня буде ухвалено рішення за районами (постанову про утворення і ліквідацію районів у всіх областях України та в АР Крим, згідно з якими замість 490 існуючих в Україні районів буде створено 129 нових, – Авт.). Це наша спроба подальшої реформи і поліпшення виборчого законодавства.
І, нарешті, третій блок – це все, щодо реакції парламенту на епідемічну ситуацію. Верховна Рада збиралася, ухвалювала необхідні рішення, незважаючи на карантин і незважаючи на те, що дуже багато парламентарів перехворіли.
- У відсотковому співвідношенні навіть більше, ніж загалом Україною.
- Цілком вірно – двадцята частина Верховної Ради перехворіла. Але ще дуже багато було депутатів, які не хворіли, але йшли на самоізоляцію – цілими комітетами і фракціями. Проте ми працювали. Затвердили антиковідівські закони, створили за пропозицією уряду фонд для боротьби з COVID.
- На цій сесії Верховна Рада вже не демонструвала "турборежим", яким так здивувала українців на першій і другій сесіях. Парламент помітно пригальмував. В чому причина? Закінчилися ідеї, закінчилися "батарейки"?
- Ні перше, ні друге. Просто у кожного періоду роботи є своя особливість. Зрозуміло, що на тій хвилі, з якої ми зайшли в парламент – нові обличчя, всі разом, багато ініціатив, – ми ухвалювали рішення дуже швидко. І ухвалили їх досить багато. Але поступово турборежим почав змінюватися системною роботою. Зараз ми взагалі говоримо про план законопроєктної роботи фракції. Питання дійсно почали обговорюватися довше. Зокрема з іншими фракціями. І з громадськістю. Для того, щоб потім виносити в зал проєкти, які влаштовуватимуть усі зацікавлені сторони.
Але це не означає, що такий інструмент як турборежим ми не можемо і не будемо використовувати, коли в ньому виникає необхідність. Як приклад – ті ж закони щодо СOVID парламент ухвалив швидко. Тобто турборежим залишається в арсеналі, але він не є єдиним інструментом ухвалення рішень.
"Дискусії в партії і фракції – нормальний процес"
- Неозброєним поглядом видно, що період "єдині, як ніколи" у фракції "Слуга народу" закінчився. Була ціла низка проєктів, за які фракція голосувала не в повному складі. Ба більше, були проєкти, причому досить важливі, які парламент не зміг ухвалити через це – монокоаліції не допомогли навіть голоси інших фракцій і груп. Деякі ЗМІ пишуть про розкол у фракції. Наскільки таке твердження відповідає дійсності? І в чому причина розбіжностей у фракції?
- Я б не говорив про розкол у фракції. Всередині фракції виникають дискусії, обговорення. І це, вважаю, нормально для демократичної партії. Ми ж не КПРС! Щодо причин, то наша фракція дуже велика, в неї увійшли представники дуже багатьох і дуже різних верств населення. І представники великого бізнесу, і дрібні підприємці, і військовослужбовці, і вчені, фермери і так далі і тому подібне. Зрозуміло, що певні питання не можуть мати підтримку абсолютно всіх. Припустимо, працювати зі світовими фінансовими інститутами чи не працювати. У суспільстві з цього приводу різні думки. І в нашій фракції різні думки. Є інші питання, які просто об'єктивно не можуть мати 100% підтримки. Це нормально. Це демократичний робочий процес. Деякі питання частина депутатів не підтримують, тому що про це їх просять виборці. Наприклад, у нас всередині фракції була дуже серйозна дискусія щодо закону про доступ інтернет-провайдерів до майна ОСББ. Цей закон зрещтою не пройшов. Тобто дискусії йдуть і з глобальних, і предметним питань.
Те ж саме стосується кадрових питань. наприклад, щодо міністра Абрамовського питань не було, 229 голосів разом зі Стефанчук і Разумковим фракція дала. А от щодо міністру Шкарлетабули у багатьох питання.
- У фракції є "червоні лінії", за якими дискусія неприпустима і депутат зобов'язаний голосувати, як вирішить більшість? Аж до загрози виключення з фракції?
- Ну, я думаю, так питання може підніматися у виняткових випадках. Коли зовсім вже розходяться світоглядні позиції. Навіть приклади не хочу наводити. Але суто гіпотетично: якщо якісь наші депутати почнуть системно виступати за інший погляд на відносини з державою-агресором.
У нас є внутрішньофракційна домовленість, що ми намагаємося підтримувати ті питання, які підтримує більшість фракції. 70% і більше. Зрозуміло, що є депутати, які мають свою окрему думку з тих чи інших питань, вони завжди з ним залишаться. Це нормальний процес.
- Критика і внутрішня опозиція не є приводом для виключення? Крім трьох депутатів, яких фракція втратила (Антон Поляков, Анна Скороход були виключені з фракції, Роман Іванісов вийшов сам, – авт.). Є ще кандидатури на виключення?
- Поки що не розглядалися.
- Якщо фракція де-юре або де-факто втратить більшість, ну, припустимо, певна група з двох десятків депутатів принципово припинить підтримувати рішення фракції, президент розпустить парламент?
- Я не думаю, що зараз є підстави розглядати такі трохи апокаліптичні сценарії як вихід 22 осіб з фракції. Поки що ми, начебто, знаходимо взаєморозуміння всередині фракції. Навіть у складних ситуаціях. Щодо питання розпуску, то це право президента. Але, на мій погляд, реформи, які ми почали, і ситуація, в якій перебуває країна ... Загалом, рано ще говорити про зміну влади ...
У планах податкова, судова реформи, амністія капіталів
- Час від часу монокоаліція стикається з тим, що рішення вона може прийняти лише в разі підтримки іншої фракції чи групи парламенту. І, як правило, вона цю підтримку отримує. Як ви оціните рівень співпраці і взаєморозуміння з колегами по парламенту?
- Не в останню чергу завдяки роботі керівництва Верховної Ради у нас склалася така унікальна ситуація в цьому парламенті, що ми маємо порозуміння з усіма фракціями. Навіть якщо вони не підтримують наші рішення, то говорять про це прямо. Якихось закулісних інтриг, розмов немає.
Якщо оцінювати рівень комунікацій і взаємодії між керівниками фракцій, то він досить високий. Ми можемо зателефонувати, обговорити формально, обговорити неформально – немає ніяких проблем з комунікацією.
Якщо говорити про рівень підтримки наших реформ, тобто фракції і групи, які нас підтримуватить, є ті, які менше. Часто підтримує група "Довіра", трохи рідше, але теж часто – група "За майбутнє". Фракція "Голос" підтримує за ліберальних ініціатив і спільних законів. Патріотичні питання, теми української армії підтримує "Європейська солідарність". Деякі питання підтримує "Оппоплатформа – За життя". Є позиції соціальні, за якими взагалі всі парламентські сили підтримують. Та загалом з усіма силами тримає нормальна співпраця.
- Чим Верховна Рада займеться восени? Визначили вже першочергові цілі?
- У планах є кілька економічних реформ. Податкова реформа, якою вже треба зайнятися. Реформа трудового законодавства, яка стояла на паузі, але вже теж треба над нею працювати. Є конституційна реформа децентралізації. Зараз триває обговорення, і, я думаю, восени ми почнемо формувати пакет законів. Тому що їх потрібно ухвалювати багато: законодавство про місцеве самоврядування, про місцевих депутатах тощо. Є плани з продовження реформ у правоохоронній сфері. І, звичайно, судова реформа, яку вніс президент і якою потрібно буде дуже серйозно займатися. Думаю, це буде досить складна реформа, з дискусіями, запереченнями. Прийматися вона буде непросто.Триває підготовчий етап напрацювання моделі амністії капіталів. Зараз здійснюється професійна дискусія в профільному комітеті і між комітетом, Мінфіном, Офісом президента, якою саме може бути ця модель. Потім пропозиції будуть винесені на обговорення бізнес-спільноти, громадськості.
Області залишаться в Конституції
- Щодо реформи децентралізації. Коли варто очікувати завершення обговорення?
- Ми почали обговорення даної конституційної реформи на початку року, потім на час карантину ми перейшли в Zoom-формат. Зараз обговорюємо з асоціаціями місцевого самоврядування, з членами Конституційної комісії з питань правової реформи при Президентові України. І формуємо вже більш-менш фінальну позицію. Думаю, нам потрібно пару місяців, липень-серпень, для напрацювання позицій. З тим, щоб уже у вересні-жовтні переходити до формування тексту.
- У процесі обговорення яка вимальовується реформа? І які основні претензії пред'являють її противники?
- Ну, якщо коротко, то йдеться про максимальну передачу повноважень і ресурсів під них на місця – в громади. Другий момент – відсутність зайвих ланок в системі: на районному рівні не має бути рад. Обласний, регіональний рівень має стати центром формування стратегій розвитку регіону, а не клубом за інтересами, як зараз. У незалежній системі місцевого самоврядування має бути державний контроль – це той самий префект, про якого багато говорять. Але поки що ми не знайшли консенсусу, як він працюватиме.
Щодо претензій чи заперечень, то їх можна розділити на два блоки. Суто політичні: наприклад, вчені-конституціоналісти вважають, що в Конституції не потрібно писати список областей. Тому що така практика характерна для федеративної держави, а не унітарної. Але зрозуміло, що в Україні зараз – під час війни, коли ще не зажили рани з цими історіями про сепаратизм, – нам краще зафіксувати в Основному законі список областей. Аналогічна ситуація з Севастополем. Зрозуміло, що спеціальний статус Севастополя викликає питання. Наскільки він потрібен. Але зрозуміло також, що в межах стратегії з поверненню Криму наявність такого статусу – дуже важливий момент.
Другий блок претензій – це, скоріше, внутрішня дискусія між місцевою владою і державою. Зрозуміло, будь-яка місцева влада хоче більше повноважень і ресурсів. Були дуже серйозні дискусії щодо повноважень префекта. З яких ми вийшли з розумінням, як оформляти ці повноваження. Наприклад, що префект не буде особою, яка одноосібно зупиняє рішення місцевої влади чи призупиняє – все це робитиметься виключно в судовому порядку. Але ось коли питання стосується державного суверенітету і територіальної цілісності, у префекта з'являються додаткові можливості для швидких рішень.
- Я правильно зрозумів, що в новій редакції реформи децентралізації області з Конституції прибирати не будуть? Адже раніше був поданий проєкт, де назви областей не фігурували.
- В цьому й було питання. Відсутність областей і статусу Києва та Севастополя викликали політичні дискусії. У новій редакції це все точно залишиться.
"Рівень "партизації" місцевих виборів визначить зал"
- Зміни до виборчого законодавства, наскільки я розумію, мають бути розглянуті на тій сесії? Інакше місцеві вибори минуть за тими правилами, які несе в собі Виборчий кодекс сьогодні.
- Так, думаю, ми їх затвердимо на цій сесії. Поки що вони розглядаються в комітетах. Там досить багато правок, більше технічних.
- Опоненти змін дорікають вам в надмірній "партизації" місцевих виборів. Насправді, чи не зарано "спускати" пропорційну систему на найнижчий рівень? З огляду на, що партбудівництво в Україні кульгає в принципі, за рідкісним винятком?
- Можна враховувати те, що у нас багато партій, які не ведуть роботу на місцях – не хочуть або не мають можливості. Але можна враховувати також те, що держава дуже сильно фінансово підтримує партії, що партії беруть на себе відповідальність за роботу в парламенті. І, в принципі, я вважаю, що рівень розвитку партій дозволяє сьогодні брати їм активну участь в місцевих виборах. На якому рівні це буде? Вирішить зал.
Зараз ця межа лежить на рівні облцентрів – пропорційні вибори проводяться в населених пунктах з населенням від 90 тис. осіб. Я пропоную опустити бар'єр до 10 тис. У першій редакції ми написали 15 тис. Є пропозиція 35 тисяч, є – 50 тисяч. Шукатимемо консенсус. Але ніхто не говорить про тотальну партизацію виборів. Маленькі громади будуть залишатися в мажоритарній системі.
Але теперішні зміни до виборчого законодавства – це ж не тільки дискусія про пропорційні вибори. Дуже багато буде внесено технічних правок: Виборчий кодекс дістався нам у спадок в дуже розбалансованому стані. Це зокрема правки, які ми включили за пропозицією ЦВК. Оскільки працювати з існуючим кодексом Центрвиборчкому складно. Є пакет, напрацьований громадськими організаціями, в насамперед "Опорою" спільно з Міністерством внутрішніх справ. Він стосується переосмислення відповідальності за скупку голосів, розширення переліку підстав для притягнення до відповідальності.
- З чим пов'язані пропозиції щодо збільшення кількості депутатів на місцевому рівні, в ОТГ?
- Це уніфікація законодавства. Треба розуміти, що в ОТГ, як правило, входять кілька населених пунктів. І, щоб кожен з них був представлений депутатом, ми збільшуємо кількість депутатів на цьому рівні.
"Кандидати, які "не відповідають", відсіюватимуться"
- Як "Слуга народу" готується до місцевих виборів? Не відчуваєте проблем з кадрами на місцях?
- Ця проблема завжди в Україні є. Готуємося за планом. Розгорнули мережу обласних організацій і штабів, зараз обласні організації формують мережу районних. Шукаємо кандидатів у депутати, в мери. Думаю, в липні, а особливо в серпні щодня будуть від нас новини – кого ми висуваємо, що робимо, яку стратегію для того чи іншого регіону пропонуємо. Третій етап оновлення і перезавантаження влади буде реалізований.
Зрозуміло, це не вибори до Верховної Ради, де ми знайшли нових людей в список і на округи. На місцевому рівні, особливо в ОТГ, будуть люди, які так чи інакше раніше були в політиці. Але якщо вони поділяють наші цінності, мають активну позицію, не є представниками кланів, не помічені в корупційних схемах – вони будуть нашими депутатами.
- Кон'юнктурники у списках будуть? Є якісь особливі рецепти чи методики захисту власної партії від випадкових чи небажаних осіб?
- Думаю, кон'юнктурника видно завжди. У будь-якому випадку люди, які не відповідають очікуванням і вимогам суспільства до "слугам народу", відсіюватимуться. На місцевих рівнях наші організації розберуться.
- Підтримка ідеологічних засад партії від кандидатів вимагається?
- Певною мірою так. Якщо особа відкрито виступає проти політики президента і партії, було б дивно її висувати.
Нагадаємо, що місцеві вибори в Україні цієї осені проходитимуть за новими правилами: