Закон про заміну радянських назв: українцям доведеться міняти паспорти і платити за нові фасади будівель

Закон про засудження комуністичного і фашистського тоталітарних режимів, однієї з позицій якого є заборона пропагувати їх символіку, експерти оцінили по-різному. Багато хто зазначив, що це символічний "акт розриву з тоталітарним минулим", але на його реалізацію будуть потрібні значні матеріальні ресурси.

Нагадаємо, закон визнає комуністичний режим 1917-1991 років в Україні злочинним, з відповідними наслідками для комуністичної символіки, зокрема, в топонімах. Після вступу документа в силу пропаганда комуністичної ідеології буде заборонена, в тому числі в назвах населених пунктів, бульварів, проспектів, вулиць, скверів, площ, мостів і набережних.

ХТО ЗАПЛАТИТЬ?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Політолог Андрій Золотарьов у коментарі Сегодня.ua зазначив, що прийняття такого закону буде дорого коштувати українцям.

У разі зміни назви міста людям знадобиться переоформляти, зокрема, паспорти і документи на нерухомість. "Хто заплатить за це? Пишуть, що переоформлення безкоштовне. Але чиї будуть гроші? Чи не меценатів, а, по всій видимості, гроші з бюджету. Значить, гроші українців", – заявив політолог.

Він також звернув увагу на те, що на сотнях будинків доведеться збивати символіку. "Хто за ремонт фасадів буде платити?", – Говорить Золотарьов. У той же час, на думку політолога Вадима Карасьова певного авторами законопроекту терміну може бути недостатньо для його реалізації.

"Повального перейменування не послідує, оскільки дається 9 місяців на реалізацію цього проекту і він матеріально витратний. Та й навряд чи буде велике полювання у місцевої влади перейменовувати необхідний список об'єктів. Верховній раді потрібно продумати фінансування цього закону, інакше це буде чисто декларативне рішення і холостий постріл", – зазначає Карасьов у коментарі Сегодня.ua.

Про те, що перейменування населених пунктів і вулиць може затягнутися на довгі роки говорить і політолог Володимир Фесенко.
"Я думаю, це не відразу станеться. І, скажімо так, при нинішньому бюджетному кризі є проблема з фінансуванням, тому, думаю, це розтягнеться від декількох місяців до декількох років", – говорить Фесенко.

ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ

Володимир Фесенко зазначає, що дуже важливо, щоб рішення про перейменування застосовувалися на місцевому рівні.
"Я думаю, що це все-таки буде поступово. Треба приймати рішення на рівні місцевого самоврядування. І ось як Дніпропетровськ буде називатися? Єлисаветград чи якось інакше? Це рішення, які повинні прийматися на референдумі", – розповідає Володимир Фесенко в коментарі Сегодня.ua.

На його думку, існує ряд складнощів, особливо в ситуації з торговими марками.
"Вже виникла дискусія, а як ось тепер бути, наприклад, з Артемівськом і "Артемівським заводом шампанських вин", це ж бренд, як бути в цьому випадку? Але, думаю, має бути певний перехідний період", – зазначає політолог.

Один з авторів законопроекту, заступник голови парламентської фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар згодна, що перейменування населених пунктів і вулиць є повноваженнями органів місцевого самоврядування.

"Насправді, потрібно перейменовувати міста. Це, звичайно, повноваження місцевих громад і це не можна трактувати як пропаганду безпосередньо. Але це рекомендація – змінити назву. І це правильно, якщо країна позбавляється залишків радянського минулого", – говорить Сюмар.

"ЗА ТА ПРОТИ"

З різкою критикою законопроекту виступила опозиція. "Опозиційний блок" закликав президента Петра Порошенка не підписувати закон, оскільки він може посилити протистояння в суспільстві, а для зміни назв областей доведеться вносити правки до Конституції. "Крім посягання на право громади визначати назву рідного міста, влада може витратити на перейменування сотні мільйонів гривень – це заміна паспортів, документів, табличок... А скільки це створить організаційних проблем і матеріальних витрат для людей?", – Дивується заступник глави фракції "Опозиційного блоку", нардеп Олександр Вілкул.

Проте політолог Володимир Фесенко, навпаки, зазначає, що зараз відповідний час для прийняття суспільством такого законопроекту. "Він має стратегічне значення, це десовєтізація, яка почалася ще під час Майдану. А зараз це закріплюється на рівні державної політики. Це хотіли зробити ще за Ющенка, але не вийшло. А зараз ця можливість знову з'явилася – в умовах війни, в умовах антиросійських настроїв це зробити набагато легше. Тому політики вирішили використати цей шанс. Раніше такий закон був би заблокований або на парламентському, або на місцевому рівні. І той же Кернес (Геннадій Кернес – міський голова Харкова, – Ред.) влаштував би в Харкові масову кампанію проти закону. Зараз з таким законопроектом теж не все буде гладко, але, з іншого боку, не буде активного опору", – пояснює експерт.

З колегою згоден і політолог Вадим Карасьов, який підкреслює, що закон вже практично набув чинності і зовсім скоро його потрібно буде виконувати.
"Це символічний акт розриву з тоталітарним минулим. Доречний-недоречний – це потрібно обговорювати до прийняття закону. Ось він такий, який він прийнятий і його треба виконувати. Подобається він чи ні – це закон. Він на підписі у президента, який підпише його – тут сумнівів немає. Треба сперечатися перед прийняттям закону, а не після", – зазначив Вадим Карасьов.