100 днів Ради: що прийняли, що не прийняли, через що скандалили і билися

11 березня 2015 8:58

Віра Холмогорова

Депутати так і не прийняли закони, передбачені мінськими домовленостями, і не внесли зміни в закон про вибори

Верховна Рада VIII скликання відпрацювала свої перші сто днів. Український парламент, який почав свою роботу 27 листопада 2014, встиг провести 33 пленарні засідання, а депутати – внести майже 800 законопроектів.

Реклама

ПРИЙНЯЛИ . Прийняти народні обранці змогли 82 законодавчі акти, а розглянули – 304. І хоча спікер Верховної Ради Володимир Гройсман та пропонує не гнатися за кількістю, порівняно з двома попередніми скликаннями, це куди більш високі показники. Так, для порівняння, у парламенті минулого скликання за перші 100 днів лише шість проектів стали законами, а у Верховній Раді VI скликання – 12.

Найбільше парламентарії приділяли уваги питанням війни та оборони. Так, депутати відмовилися від позаблокового статусу, заявивши про чіткий курс на вступ до Євросоюзу і НАТО, визнали Російську Федерацію країною-агресором, а також прийняли цілий ряд звернень до світової спільноти, закликавши її втрутитися у вирішення конфлікту на Донбасі, надати військову і дипломатичну допомогу і добитися звільнення їх колеги, льотчиці Надії Савченко з російської в'язниці. Віктор Янукович завдяки депутатському голосуванню втратив звання колишнього президента України.

Верховна Рада серйозно розширила повноваження секретаря Ради національної безпеки і оборони, а також підтримала створення військово-цивільних адміністрацій на Донбасі – тепер на звільнених територіях Донецької та Луганської областей, де після війни зникли місцеві депутати, їх функції зможуть виконувати силовики разом з рештою чиновників. Також було прийнято кілька законопроектів, які змінюють межі окремих районів Донбасу – щоб люди у звільнених містах і селах змогли почати отримувати свої зарплати і пенсії.

Неодноразово зверталися парламентарії до питань боротьби за дисципліну на фронті – від посилення покарання за п'янку на бойовому посту до можливості здійснення негласного стеження за тими, хто ухиляється від мобілізації.

Реклама

В черговий раз взялася Рада і за скасування депутатської недоторканності: ініційований президентом Петром Порошенком законопроект вже пройшов первинне схвалення і був відправлений на розгляд до Конституційного суду. Гройсман запевняє: це скликання парламенту точно недоторканність скасує – на наступній сесії на початку вересня.

НЕ ПРИЙНЯЛИ . Так і не взялася Рада за внесення змін до виборчого законодавства – хоча в коаліційній угоді прийняття нового закону про вибори, з відмовою від пропорційно-мажоритарної системи, значилося як один з першочергових заходів. Вчора на прес-конференції Гройсман зауважив, що це питання зараз навіть і не дуже "на часі": встигнути б до жовтневих місцевих виборів ухвалити новий закон про них. Робоча група є, документ обіцяють представити до кінця квітня.

"Пробуксовують" поки і зміни до Конституції: до завтрашнього дня фракції та групи мають остаточно визначитися зі своїми претендентами в Конституційну комісію при президенті. Поки є лише той проект змін до Основного закону, який Порошенко вносив ще минулого літа. Новий документ обіцяють також до квітня.

В опозиції висловлюють серйозні побоювання, що досі нічого не зроблено парламентом в їх частині реалізації Мінських домовленостей, хоча терміни піджимають. "Звертаємо увагу, що положення Мінських домовленостей передбачають прийняття рішень Верховною Радою України вже не пізніше 14 березня 2015 року. Йдеться про пункт 4 Комплексу заходів, відповідно до якого необхідно "терміново, не пізніше ніж через 30 днів після дати підписання документа, прийняти постанову Верховної Ради України із зазначенням території, на яку поширюватиметься особливий режим відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" по лінії, встановленій у Мінському меморандумі від 19 вересня 2014", – йдеться у зверненні "Опозиційного блоку" до парламентського керівництва.

Також в ОБ закликають в терміновому порядку зайнятися прийняттям змін до закону про особливий статус Донбасу, підготувати законопроект про амністію, а також закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безперешкодного і безпечного доступу, поставки та зберігання гуманітарної допомоги. Поки нічого з цього так і не зроблено.

Реклама

Вже не перший місяць тягнеться історія і спробою держави повернути контроль над компанією "Укрнафта", частина акцій якої належить бізнес-структурам олігарха, губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського. Законопроекти, що зменшують необхідний кворум для проведення зборів акціонерів "Укрнафти", вносилися неодноразово – і депутатами, і Кабміном, їх прийняття вимагав особисто прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Але поки – також безрезультатно. Останній раз законопроект, що стосується "Укрнафти", значився на порядку минулого тижня – до його розгляду так і не дійшли.

СКАНДАЛИ . Встигли народні обранці за сто днів стати і фігурантами кількох гучних скандалів. Так, депутатом-комбатом від "Народного фронту" Костянтином Матейченком був внесений законопроект про кримінальне покарання за критику чинної влади. Моментально піднявся шквал громадського обурення, щоправда, змусив парламентарія відкликати свою ініціативу – та не потрапила навіть у комітети.

Багато критики викликали і поправки, які пропонували без судового рішення відкликати ліцензії у телеканалів за демонстрацію екстремістських передач – відповідними повноваженнями депутати від "Народного фронту" хотіли наділити Нацраду з телебачення і радіомовлення. Проти норми, фактично пропонувала розправу без суду, виступили не тільки юристи та медійники, а й більшість депутатів коаліції – і скандальну поправку вдалося виключити.

Зате як і раніше тягнеться історія з ще одним медіа-законом – про заборону російських фільмів та серіалів. У ході розгляду проекту №1317 у другому читанні було внесено поправку, яка вимагає заборонити показ в Україні будь-якої російської кіно-продукції, випущеної після 1991 року. Згодом з'ясувалося, що, за словами авторів законопроекту, це була зовсім інша поправка, і забороняє вона лише новітні фільми і серіали, зняті після 1 січня 2014 року. Остаточного тексту закону, за словами самих парламентаріїв, так ніхто і не бачив, і що саме прийнято, вони не розуміють. "Опозиційним блоком" зареєстровано постанову, що вимагає скандальний закон скасувати і переголосувати, розібравшись.

Треба зауважити, що це вже не перший випадок, коли саме внесення поправок з голосу стає приводом для парламентських розбірок – після того, як вночі перед Новим роком депутати в авральному режимі приймали проект бюджету-2015, а також поправки в Податковий і Бюджетний кодекси, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко виступила із звинуваченням, що підсумковий опублікований текст головного фінансового документу країни відрізняється від того, що голосувалося і змінювалося прямо по ходу засідання.

Реклама

 

БІЙКИ . Не обійшлося в стінах парламенту і без бійок. Перший раз парламентарі накинулися один на одного з кулаками вже на третьому пленарному засіданні: після чийогось вигуку "Тут тобі не Майдан" на фракцію Блоку Петра Порошенка кинувся Володимир Парасюк, але колеги встигли їх розняти.

Перша справжня дуель відбулася між головою комітету з протидії корупції Єгором Соболєвим та нардепом від "Батьківщини" Вадимом Івченком на початку лютого. На думку Соболєва, Івченко вів проти нього і комітету з протидії корупції кампанію в пресі через законопроект, який "пропонує віддати місцевим депутатам право змінювати призначення і роздавати землі за межами населених пунктів". Депутати побилися до крові – Гройсман доручив регламентному комітету розібратися з конфліктом, але розгляд все ще йде.

А історія з виключенням комбата "Айдара" Сергія Мельничука з Радикальної партії Ляшка і зовсім привела до масового побоїща: після того, як нардеп вирішив увійти до групи "Воля народу", його екс-однопартієць Ляшко звинуватив його в тому, що той "тушка" . Мельничук пішов на Ляшка з кулаками, за того заступилася вся фракція... Підсумок – зірване пленарне засідання і зруйнований прес-поінт в кулуарах.

Гройсман був змушений відсторонити Мельничука від участі в 5 засіданнях, і тепер обіцяє внести поправки в регламент і розробити кодекс депутатської етики – щоб надалі не билися.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти