Навесні цього року виповнюється скорботна дата в календарі новітньої української історії – п'ять років тому почалася війна на Донбасі. Події, що змінили долі тисяч людей, викликали пильну увагу не тільки представників ЗМІ по всьому світу, але також і письменників, художників, кінематографістів. Як відбилася війна на сході України в зарубіжних фільмах і серіалах, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
"Іній" (2017)
Перша картина про війну на цю тему, знята європейським кінематографістом, не стала одкровенням – ні як художнє висловлювання, ні у вигляді горезвісної правди про війну. Хоча у литовського постановника Шарунаса Бартаса (який прославився серед шанувальників фестивального кіно в першій половині дев'яностих) всі можливості були. Наприклад, його пустили знімати на лінію фронту: в кадрі можна побачити справжні руїни Донбасу, а не спеціально побудовані декорації. Українські добровольці – також цілком реальні солдати, які служили під час зйомок на передовій. У камео знялася навіть справжня кінозірка і співачка Ванесса Параді (даром, що актуальна років двадцять тому, але яка є).
Але фільм не склався. Історія взаємин двох молодих литовців, які супроводжують на Донбас гуманітарну допомогу, і наприкінці своєї подорожі стикаються з реальністю війни, знята в псевдодокументальній манері, вийшла дуже нудною, млявою і млявою, з нецікавими героями, в чиї відносини складно повірити. Таке враження, що фільм знімав не мастак з тридцятирічним стажем, який отримав не одну премію на кінофестах, а дебютант. Очевидно, головним для Шарунаса Бартаса було встигнути зняти фільм про війну на сході України першим. З цим завданням він впорався.
" Гірська жінка: на війні" (2018 )
У ісландському фільмі "Гірська жінка: на війні", також створеному в копродукції з Україною, війна на Донбасі – привід розплутати сюжетний клубок. Головна героїня у виконанні Халлдор Гейхадсдоттір чекає своєї черги на усиновлення дитини, і влада пропонує їй удочерити дівчинку Ніку з Дружківки, чиї батьки загинули під час бомбардувань. Але це не її війна. Справа в тому, що ця чарівна жінка середніх років, яка керує аматорським хором, в іншому, паралельному житті – екологічна терористка, яка здійснює відчайдушні диверсії проти місцевого металургійного заводу.
Далі все розвивається за лекалами кримінального жанру: перш ніж вирушити до України за дівчинкою, наша героїня повинна піти на свою останню справу.
Мабуть, серед усіх фільмів, де згадується війна на Донбасі, ця ісландська трагікомедія – найкраща за своїми художніми якостями. Маленький шедевр авторського кіно, наочно показує, що це саме авторське кіно може бути не нудним, динамічним і по-хорошому дивувати глядача. Стосовно війни на Донбасі, то вона так і залишилася закадровим фоном, мало того – Дружківку знімали під Києвом. Що особливо показово з урахуванням того, що в кадрі ми бачимо, що розвалюється на ходу автобус і напівзруйновані будинки. На щастя, на екрані вся ця розруха нагадує, скоріше, Балкани часів кінотріумфів Кустуріци. Інакше занадто неприємна картина виходить. Втім, ми звикли.
"Батьківщина" (2018)
Перейдемо до серіалів. У п'ятому епізоді сьомого сезону американського серіалу "Батьківщина" (вийшов у березні 2018 року) ЦРУшник у виконанні Менді Петтінкіна обговорює з російським шпигуном Іваном Крупиним російський фейк про "розіп'ятого хлопчика" з Донбасу, якого влітку 2014 року українські військовослужбовці нібито прибили до дошки оголошень на головній площі в Слов'янську. Крупин зізнається, що новина – пропагандистський фейк, нічого подібного насправді не відбувалося, а сюжет був придуманий якимось "шостим управлінням".
Найсмішніше, що 2015 року в Росії зняли власну адаптацію серіалу – як і американська версія, він заснований на ізраїльському хіті 2010 року "Військовополонені". Але американська "Батьківщина" знаменита не тільки своїми драматичними сюжетами, прекрасною грою акторів і напруженою атмосферою. Улюблений серіал Барака Обами відрізняє досить точне знання реалій роботи спецслужб і прекрасне розуміння зовнішньополітичної обстановки. Що не дивно: сценаристів консультували справжні агенти. Та й самі автори не ликом шиті – наприклад, Олександр Кері до початку голлівудської кар'єри встиг повоювати в Перській затоці. Тож за рідкісними винятками шпигунська "кухня" показана в "Батьківщині" правдоподібно.
"Елементарно" (2016)
Творцям серіалу "Елементарно" Україна не дає спокійно спати починаючи ще з самого першого сезону, який вийшов на екрани 2012 року. Так, в епізоді під назвою "Менше зло" орудував антигерой на ім'я Юрій Гурка – прибиральник в лікарні, який вбивав пацієнтів. Коли через чотири роки Шерлок Холмс і його незамінна супутниця Джоан Ватсон знову стикаються з нашими співвітчизниками, вони характеризують їх (точніше, нас) таким чином: "Українці – найкращі в світі професійні кілери".
Українських кілерів звуть Остап Міщенко і Василь Мельник, і вони колишні військові – мається на увазі, що пройшли АТО. З українцями автори серіалу взагалі не схильні церемонитися: навіть найкращі в Європі злочинці показані "некомпетентними", тобто дилетантами, які здійснюють елементарні помилки. Крім того, у фільмі виявляється, що українське міноборони "кидає" продавців зброї за власний кошт – Вашингтон вимагає від них поставок до України, але ті не отримують за це "ні цента". Але і це ще не все: за версією творців серіалу, війна вигідна самій Україні, тому країна ретельно підтримує імідж "жертви Росії", щоб отримувати від заходу ще більше допомоги. Все це, м'яко кажучи, неприємно, але тішить одне: судячи з фільмів та серіалів, зі своїм урядом британці церемоняться ще менше.
Кумедно, що українського кілера грає латиський актор Валдіс Чіркст, який знімається в серіалах під псевдонімом Вал Річ. Справді, подивіться на його обличчя – вилитий українець.
"Відважні" (2017)
Ну і куди ж без горезвісної "клюкви", якою щедро нагодували глядачів автори американського серіалу "Відважні" – історії про пригоди елітного загону спецназівців по всьому світу. В епізоді "Московські правила" (вийшов у жовтні 2017-го) браві американські вояки орудують в місті Довжанськ Луганській області, який "влади ЛНР" перейменували назад у Свердловськ.
Невелике шахтарське містечко, в якому немає і ста тисяч жителів, знімали в столиці Угорщини Будапешті, вулицями якого ходять жінки з хустками на головах, а вивіски типово арабських крамничок написані ламаною українською: наприклад, "Доктор Андрівс" або "Мебля". В принципі, цього цілком достатньо для того, щоб отримати уявлення про правдоподібність всієї цієї історії.
Тож можна вже не дивуватися тому, що в містечку на кордоні з РФ, яке контролюється проросійськими сепаратистами, є таємний пост ЦРУ – на дверях так і написано. Або що прямо на центральній площі Довжанська сідає вертоліт з американським спецназом, який бореться з "російськими повстанцями" (так в серіалі називають сепаратистів). Весь цей водевіль в дусі пропагандистських бойовиків часів Холодної війни може викликати і роздратування, і сміх – все, що завгодно, крім співпереживання. Війна на Донбасі стала для творців серіалу просто ще одним приводом для створення динамічного і досить умовного екшену, а правдоподібність хвилює авторів найменше.