Зеленський підписав закон про незаконне збагачення: Світовий банк відреагував

25 листопада 2019, 22:35
Закон вводить механізм цивільної конфіскації активів чиновників, які не можуть бути підтверджені законними доходами

Зеленський видав два нових укази щодо снкцій

Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" (№ 263-ІХ), який Верховна Рада ухвалила 31 жовтня.

Як повідомляє пресслужба глави держави, завданням закону є відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Реклама

Зокрема, документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 "Незаконне збагачення", згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначається, що під активами передбачаються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, зокрема криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд. Це буде гарантією неупередженого розгляду.

Реклама

Зазначається, що стаття 290 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набуття чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.

Світовий банк вітає підписання закону про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це йдеться у повідомленні на сторінці World Bank Ukraine у Facebook.

"Світовий банк вітає закон, який заповнює критичні прогалини в основних принципах протидії корупції в Україні, надавши НАБУ і САП потужний правовий інструмент у боротьбі з корупцією серед чиновників. Громадянська конфіскація допоможе стримувати корупцію шляхом обмеження матеріальних вигод, які чиновники намагаються отримати, крадучи у громадян України", – відзначають в організації.

Як повідомлялося, 31 жовтня Верховна Рада України ухвалила президентський закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконно потрапив осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів (№ 1031). Законом встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 10 років за незаконне збагачення.

Реклама

Раніше повідомлялося, що розслідуванням незаконного збагачення займаються Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Розгляд справ про визнання необгрунтованими активів і їх конфіскації пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

Як повідомляли новини "Сьогодні", в лютому Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, підозрювані в корупції не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів. Генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, адже її неможливо застосувати на практиці.