/ Фото: Григорій Салай
Верховна Рада на засіданні в середу поставила крапку в історії зі скандальним законопроектом №1317, який забороняє російські фільми та серіали, вироблені після 1 січня 2014 року. Постанова опозиції, яке пропонувало закон скасувати і повернути на повторний розгляд у зв'язку з численними грубими порушеннями регламенту при прийнятті в другому читанні, підтримку залу не знайшло – лише 41 народний обранець натиснув кнопку "за".
Тепер документ відправляється на підпис до спікера Володимиру Гройсману, а звідти вже на Банкову, до глави держави Петра Порошенка. Але в Раді продовжують наполягати – закон насправді приймався з порушеннями, його потрібно було переголосовувати, і це дуже небезпечний прецедент.
"ПОРУШЕННЯ Є". Колізія, нагадаємо, виникла через зміни, яке з голосу запропонував лідер Радикальної партії Олег Ляшко. В момент обговорення законопроекту в другому читанні він почав категорично наполягати на розгляді поправки №28 авторства Вікторії Сюмар, яка пропонувала заборонити до демонстрації на українських телеканалах всі російські серіали, випущені після 1 січня 2014 року. Але Ляшко озвучив цю поправку в зміненому вигляді, з вимогою заборони взагалі всіх серіалів, які були зняті в Російській Федерації з 1991 року, після чого зал проголосував. Що саме підтримали депутати, поправку Ляшка або Сюмар, після засідання толком не міг сказати ніхто з народних обранців. Саме тому в "Опозиційному блоці" і внесли постанову про скасування закону.
"На жаль, Верховна Рада не підтримала нашу постанову, яким ми вимагали, щоб закон №1317 був переголосований відповідно до вимоги регламенту. Оскільки процедура голосування за даний законопроект порушувала і Конституцію, і, як мінімум, три статті регламенту Верховної Ради України. Саме це було однією з підстав, чому глава ВР не підписував цей закон. Але головне, що під час його розгляду була така вакханалія, що не було зрозуміло, що насправді було проголосовано. Було не зрозуміло, з якої дати – 1991 або 2014, забороняються російські серіали, і багато інших неузгодженостей є сьогодні в тілі закону", – говорить "Сегодня.ua" нардеп від ОБ Юрій Павленко.
Він нагадує, що протягом двох місяців так ніхто і не бачив підсумкового тексту закону (крім, хіба що авторів і Гройсмана), він не з'явився на сайті, його не було у депутатів, що, до речі, також є порушенням.
Цікаво й те, що в профільному комітеті з регламенту "певні порушення" процедури дійсно знайшли, але, як заявив з трибуни парламенту представник комітету Павло Пинзеник, не вважали їх достатніми для повторного голосування.
Насправді ж, як розповіли нам депутати, правова колізія мало місце бути – і ще яка! Текст закону в остаточній редакції звіряли зі стенограмою в комітеті з правових питань, саме тому так довго не з'являлася остаточна редакція.
На думку Ольги Червакової з Блоку Петра Порошенка, це неприпустима ситуація, коли в закон вносяться якісь зміни після голосування. "Якщо з підтримкою закону не було ніяких труднощів, то його треба було розглядати повторно, щоб виключити порушення", – впевнена нардеп.
Треба зауважити, що це далеко не перший випадок, коли Раду нинішнього скликання критикують за грубе порушення регламенту, особливо в питаннях голосування – раніше про невідповідність прийнятого і опублікованого тексту бюджету-2015 заявляла лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко, вчора ж приводом для критики з боку народних обранців став розгляд президентських поправок про "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей – там виникла плутанина з населеними пунктами, які залишаються за Україну по лінії розмежування, і поспіх не дала багатьом детально з цим питанням розібратися.
ЩО ПРИЙНЯЛИ? У підсумку остаточна редакція закону звучить так: забороняються всі російські серіали, які пропагують "героїзм" силовиків, чекістів і міліціонерів, а також всі серіали, які були випущені країною-агресором після 1 січня 2014 року, каже автор закону Микола Княжицький. Саме в цій версії він відніс документ Гройсману, і сподівається, що той вже сьогодні його підпише.
"З 2014 року забороняються (російські) серіали, це стосується тільки телебачення, не кінотеатрів", – додає член комітету ВР зі свободи слова Богдан Онуфрик (БПП). За його словами, зараз найголовніше – державі знайти можливість підтримувати вітчизняне кіновиробництво, щоб в умовах кризи галузь не постраждала ще більше.
Діяти закон почне через два місяці після його вступу в силу, нагадує парламентарій, – саме такий перехідний період закладений в законі.
Втім, крім грубого порушення регламенту, укладена в цьому законі і ще одна серйозна небезпека – це чергова спроба введення цензури. До речі, увагу на це звертають не тільки в Україні, але й на Заході, говорить один з лідерів опозиції, заступник голови фракції "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.
"Я сьогодні приїхав з Брюсселя, там зустрічався з керівниками всіх фракцій Європарламенту, і вони з дуже вже великим занепокоєнням говорять про Україну. Це стосується і величезною корупції, і питань порушення прав людини, свободи слова. До базових європейських цінностей. Тому до будь-яких елементів цензури вони ставляться дуже різко негативно. Це не шлях Європи", – зазначає політик.
Експерти також оцінили закон як потенційно загрожує цензурою. "Відбувається пошук, яким чином проводити цензуру. Це обмеження волі, обмеження господарської діяльності", – заявила президент Асоціації медіа-юристів Тетяна Котюжинська.
Проти закону (нарівні з депутатськими ініціативами, які забороняють володіння іноземцями телеканалів і вирішуючими відкликання ліцензії Нацрадою без рішення суду) виступили найбільші українські медіа-холдинги. У відкритому листі "Медіа Групи" Україна "висловлюється глибока стурбованість нормами, що містяться в законопроектах №№ 1317, 1768, і 1889. "Дані законопроекти суперечать як нормам міжнародного права, так і загальноприйнятим європейським стандартам. Вони ставлять під загрозу незалежність діяльності ЗМІ. Як і наші колеги з медіа ринку, ми впевнені, що разом з цими законопроектами на порядок денний Верховної Ради буде винесено питання про існування в Україні свободи слова як такої і правової держави", – йдеться в тексті документа.