У день відкриття Форуму книговидавців, 13 вересня, у Львові секретар Нацради реформ і заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків представив перше в Україні видання про практику впровадження реформ "HOW-TO: ПОСІБНИК РЕФОРМАТОРА". Виходець зі Львова та інженер за освітою Дмитро Шимків розповів сайту "Сегодня" про головні реформи країни. Колишній гендиректор Microsoft Україна в грудні 2013 року покинув свою "круту" посаду, щоб чистити на Інститутській сніг в ім'я змін в країні.
"Після Майдану я зняв "рожеві окуляри", але є конкретні реформи, якими пишаюся"
Найголовнішими реформами в Україні Шимків вважає реформу ЗСУ, державні закупівлі ProZorro і децентралізацію влади. "Ми всі бачимо нашу армію, ставлення до неї, ми змінили підхід до державних закупівель та бачимо, як можна економити гроші, ми наближаємося до того, що 50% бюджету – це регіональний бюджет, і це дозволяє на місцях будувати міста, дороги, лікарні і т.д.", – говорить колишній львів'янин.
На запитання про те, скільки часу потрібно реформаторам для досягнення кінцевої мети, Шимків відповідає, що в реформах ніколи не можна ставити крапку, вони завжди виходять на новий виток розвитку.
"Якщо говорити про реформу ЗСУ, то це реформа наближення до стандартів НАТО, це мінімум п'ять років. У питаннях держзакупівель ми теж далеко просунулися, аж до питання електронних торгів в сфері приватизації. Децентралізація – це також тривале навчання і розвиток територіальних громад. Щоб Україна потрапила до ЄС, треба виконати 35 критеріїв набуття членства, вони зрозумілі – це 60 реформ, але є "Угода про асоціацію", і її пункти структуровані навколо вступу членство. Нам треба просто засукати рукави і працювати", – вважає ч чиновниками.
Також, на думку Шимківа, європейці набагато вище оцінюють наші реформи, ніж ми самі. "Вони бачать ті зміни, які пройшли в Україні за три роки, і знають, що багато країн не можуть прийти навіть до одного рішення за такі короткі терміни. У Європі немає тих, хто підтримує українців більше або менше, нас люблять всі", – каже він.
Останнє, про що вдалося запитати під час п'ятихвилинної розмови, – чи виправдав Майдан всі надії і очікування?
"Я еволюціоную, я став розумнішим і зняв "рожеві окуляри". Але є конкретні речі, якими пишаюся: ProZorro, петиції, 3G, і скоро буде 4G, відкриті дані, поліція, ЗСУ, Стратегія 2020 року, закупівля ліків через міжнародні організації, створення антикорупційних комітетів. Головне для нас сьогодні – не скаржитися і вірити в позитивні зміни", – зазначає Шимків.
Прихід реформаторів після Майдану – це була "атака легкої бригади"
Під час дискусії навколо книги одним з найгостріших стало питання: "як вирівняти багатство з чесністю?". На думку співзасновника громадянської платформи "Нова Країна" Валерія Пекаря, країні потрібно хоча б одне покоління "відкритих людей", коли розумний отримує блага "за розумом", а не завдяки кумівству, зв'язкам і ситуативним можливостям збагатитися.
"Нашій країні потрібна модернізація, перехід від "середньовіччя" – закритої культури, політики і економіки – до відкритих форм. У класичному розумінні на це потрібно 40-70 років, але ми живемо в час швидкісних змін, а більшість українців, водночас, хочуть стабільності", – повідомив Пекар.
На його думку, активна меншість визначає напрямок руху, а пасивна більшість – темп. Дії перших спрямовані на модернізацію країни. А останні, за словами Пекара, діють в марафонському темпі – потихеньку, крок за кроком.
"Месії не буде. Одним ударом нічого не зробиш. Не прийде Котигорошко і одним ударом не вижене все зло. Тому нам потрібна естафета. На зміну втомленим марафонців повинні приходити молоді, які отримали весь накопичений досвід. А прихід реформаторів після Майдану – це "була атака легкої бригади", яку, як відомо з історії, винищили (героїчна, але катастрофічна за наслідками атака британської кавалерії на позиції російської армії під час Кримської війни. – Ред.). І, до речі, наша книга про те, як створити саме сильну "важку бригаду", – додав Пекар.
У свою чергу, виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження" Євген Бистрицький вважає, що головна реформа для України – це реформа публічної політики. "Вся наша система залишилася командно-адміністративною, але повинен бути орган для створення публічної політики. Якщо цей процес пройде успішно, то українцям стане легше боротися з кланами, підкилимними домовленостями тощо", – зазначає він.
Трохи про нову книгу: чим журналісти небезпечні для політиків
Нова книга "HOW-TO: ПОСІБНИК РЕФОРМАТОРА" – це видання про практику впровадження реформ. За словами її творців, це не авторська книга, не мемуари, а інструкція для нового покоління реформаторів і держслужбовців.
"Часи змінюються, але набутий досвід залишається з нами. Важливо, щоб помилки або досягнення стали доступними матеріалами для наступних поколінь реформаторів. Ми збираємо весь досвід того, як об'єднати і навчити людей. Від ідеї до плану, і його покрокового виконання. Тільки так ми зможемо досягти незворотності змін", – говорить керівник проекту Дмитро Шимків.
Для людини, далекої від державної служби, книга хороша доступним, схематичним викладом, простою мовою і відмінною поліграфією. Одне з "відкриттів", які можна почерпнути з книги: під час серйозних обговорень реформ за участю політиків не слід запрошувати журналістів. Інакше політики почнуть грати на публіку, перестануть бути відвертими, і не зможуть дійти згоди. Додамо, що книга створена на кошти "донорів" і поширюється безкоштовно.
Нагадаємо, як повідомлялося раніше, Дмитро Шимків пояснив, чому українці не бачать реформ.