Фото AFP
Верховна Рада на завтрашньому пленарному засіданні має намір розглянути законопроекти щодо "особливого статусу" Донецької та Луганської областей. Документи були внесені в парламент главою держави Петром Порошенком 14 і 16 березня і, як підкреслив представник глави держави у ВР Степан Кубів, є "невідкладними". Їх прийняття – одна з вимог Мінського протоколу, причому, відповідно до документа, зробити це було потрібно ще до вчорашнього дня.
ПРО ЩО? Порошенко запропоновано два документи – проект постанови "Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких вводиться особливої порядок місцевого самоврядування" (2374) і поправки в закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (2378), прийнятий ще парламентом минулого скликання.
Відповідно до останнього документом, той самий "особливий статус", а саме – пріоритетне використання російської мови, можливість створення "вільної економічної зони" і розвитку "поглибленого транскордонного співробітництва" з РФ, поява "народної міліції", а також цілий ряд інших преференцій Донбасу набуде чинності лише після того, як на цих територіях пройдуть легітимні місцеві вибори за українськими законами та за участю міжнародних спостерігачів.
Що ж стосується кордонів цих "особливих" територій, то постанова №2374 пропонує вважати ними "райони або їх частини, міста, селища і села, які знаходяться на територіях, розташованих між державним кордоном України з РФ, урезом води Азовського моря і лінією, яка визначена ... Мінським меморандумом від 19 вересня 2014 року".
"А, отже, і Дебальцеве, і кілометрів 120 від Маріуполя є українськими та не підпадають під цей статус, – пояснює глава фракції Блоку Петра Порошенка, нардеп Юрій Луценко. – Таким чином, території, які тимчасово не перебувають в юрисдикції України, можуть отримати, при виконанні всіх необхідних умов особливий статус".
КОЛИ? У Раді особливо підкреслюють: не йдеться про надання "особливого статусу" зараз, одразу після прийняття закону, – тільки після того, як бойовики складуть зброю, люди перестануть гинути, і на територіях буде можливість провести вибори. "Там повинні бути українські прапори, українські патрулі і українські закони", – додає Луценко.
"У пресі звучить те, що ці законопроекти передбачають якийсь особливий статус. Це помилка. Оскільки жодного слова про особливий статус там немає. Передбачено те, що на територіях, визначених лінією розмежування від 19 вересня, після виконання домовленості щодо припинення вогню і відведення військ, будуть проведені місцеві вибори", – пояснив журналістам сьогодні після засідання погоджувальної ради ВР суть президентських поправок спікер парламенту Володимир Гройсман.
"Був закон про особливий статус, прийнятий ще парламентом того скликання, і він був недопрацьованим і не зрозумілим", – пояснює необхідність внесення поправок нардеп від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін.
За словами Вікторії Сюмар з "Народного фронту", саме лінія розмежування від 19 вересня "повністю влаштовує Україну, оскільки фактично всі українські території залишаються нашими – це ті території, які зараз контролюються українською армією, і ще частина, яку повинні залишити бойовики". "Ми сподіваємося, що ці умови будуть виконані, оскільки Україна зі свого боку всі умови виконує, і саме на їх виконання буде направлено прийняття цих законів", – додає депутат.
Що ж стосується життя простих людей на окупованих територіях, то тут, на жаль, ці президентські поправки нічого не змінять – вони не стосуються ні порядку в'їзду і виїзду, ні виплат. "Це регулюється іншими документами і постановами", – говорить нам Сюмар.
СКАНДАЛ. Парламентська більшість законопроекти Порошенко готовий підтримати: Луценко запевняє, що голоси точно знайдуться. Крім БПП готові проголосувати за поправки в "Народному фронті" і в "Батьківщині", не визначилася поки "Самопоміч". Принципово важливим вважають прийняття документів і в "Опозиційному блоці" (до речі, саме опозиція деякий час тому зверталася до керівництва Ради з проханням поквапитися з ухваленням законів, передбачених Мінським протоколом).
Проти виступає фракція Радикальної партії. Так, за словами Олега Ляшка, цим територія потрібно давати не особливий статус, а визнавати їх тимчасово окупованих, як визнаний Крим. А його колега по фракції Ігор Мосійчук так і зовсім вважає дані ініціативи Порошенка "зрадницькими", оскільки ті визнають владу бойовиків. "Упевнений, що це закон викличе в парламенті серйозну дискусію", – написав нардеп у себе в Фейсбуці.
ЗАПРАЦЮЄ. Політологи вважають, що у випадку, якщо всі Мінські домовленості будуть виконані, закон про особливий статус дійсно буде працювати. "Ці регіони дійсно будуть мати особливий статус. Хоча реформа децентралізації передбачає передачу місцевим органам самоврядування істотних повноважень, які сьогодні знаходяться в центрі, все-таки у окремих районів Донбасу цих повноважень буде більше. Це стосується економічної діяльності та кооперації із суміжними регіонами, в тому числі Російської Федерації, і більшої самостійності у проведенні культурної та соціальної політики, в тому числі мовний", – говорить "Сегодня.ua" політолог Вадим Карасьов.
"Міжрегіональне співробітництво, операції з суміжними регіонами РФ важливі для регіону, оскільки переорієнтувати важку промисловість Донбасу – вагонобудування, машинобудування – на європейські ринки просто неможливо. Тому частина промисловості Донбасу змушена кооперуватися з російськими субпідрядниками, виробниками і орієнтуватися на російський ринок", – додає він.
Більш того, Карасьов вважає, що якщо в регіоні пройдуть місцеві вибори за українським законодавством, на основі української Конституції, це остаточно поверне території до складу України. "Якщо там буде українська влада, це буде свідчити про те, що конфлікт завершений", – резюмує політолог.