Конституційний суд України (КСУ) скасував закон про всеукраїнський референдум. "Сегодня" розібралася, що прийняли судді і чим нардепи планують заповнити виниклий правовий вакуум.
Проти 91-го
Документ, який Конституційний суд визнав неконституційним, Верховна Рада ухвалила в листопаді 2012-го. Він прийшов на заміну закону 1991 року, за яким проводився останній всеукраїнський референдум 2000-го (тоді на плебісцит про держустрій України прийшло понад 36,6 млн українців). Скасований закон скасовував поняття "місцевого референдуму".
До 2012-го органи місцевого самоврядування могли виносити на локальні голосування питання зміни меж і назв районів, сіл і міст, а також достроково припиняти повноваження "місцевих" депутатів. Вводилися також нові напрямки, за якими можна було організовувати голосування всієї країни.
У скасованому законі була стаття і про референдум щодо зміни території України, а також можливість прийняти на референдумі щодо змін території України, а також можливість прийняти на референдумі новий варіант Конституції (до цього під час плебісциту тільки затверджувалися ті чи інші зміни, ініційовані президентом або референдумі новий варіант Конституції (до цього під час плебісциту ВР).
Закон 2012 року також ще помітно звужував перелік питань, за якими не можна було проводити референдуми. Попередня редакція, наприклад, забороняла виносити на референдум питання призначення або звільнення чиновників, а також питання, пов'язані із застосуванням владою невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки українців. У новій редакції було всього три обмеження: під забороною були референдуми про податки, бюджети і амністії.
Причини скасування
З ініціативою визнати документ неконституційним виступили 57 народних депутатів нинішнього скликання ще 1 грудня 2014 року. В КСУ зазначили грубі порушення під час голосування 2012-го. По-перше, закон так і не розглянув профільний комітет, по-друге – під час голосування був зафіксований факт "кнопкодавства". Судді також звертають увагу, що документ несе загрозу Конституції.
"Згідно із законом, комісії для референдуму формувалися виключно через органи держвлади, на які мав вплив президент. По-друге, він встановлював можливість зміни Конституції або навіть її скасування, – пояснює експерт конституційного права Юлія Кириченко. – При цьому він не встановлював, скільки осіб повинні взяти участь в голосуванні. І простою більшістю від тих, хто все ж брав участь у голосуванні, ми отримали б нову Конституцію".
"Проект є, але його потрібно доопрацювати"
Незважаючи на заяви деяких експертів, що після скасування закону 2012 року знову почне діяти редакція 1991-го, Кириченко підкреслює: такого не станеться, і зараз в правовому полі України в цьому питанні виник вакуум. Один з ініціаторів квітневого рішення КСУ, нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець, також відзначає: необхідно ухвалювати новий закон, без якого проведення будь-яких референдумів неможливо.
"Зараз в парламенті вже зареєстрований законопроект, що пропонує врегулювати ці процеси, – додає експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко. – Він був зареєстрований ще 23 червня 2015-го і пропонує закріпити на законодавчому рівні положення щодо підготовки і проведення референдумів відповідно до вимог Конституції, а також з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Оскільки вже минуло майже три роки з моменту його реєстрації, його, звісно ж, необхідно допрацьовувати. Це можна зробити, якщо ВР проголосує за нього в першому читанні, і до плідної роботи нардепів має спонукати рішення КСУ".