ФОТО: AFP
Рівно через тиждень у першому читанні нардепи можуть проголосувати новий законопроект про місцеві вибори. Таке рішення в ході вчорашнього круглого столу у ВР озвучив глава робочої групи з підготовки виборчого закону, нардеп від БПП Олександр Черненко. Правда є один нюанс: під куполом досі немає домовленості про те, який саме документ Рада ухвалить у першому читанні. Адже в парламенті зареєстровано чотири закони про місцеві вибори, і станом на сьогодні "коаліціанти" не домовилися, який саме проект винесуть на розгляд. А терміни підтискають: за Конституцією новий виборчий закон Рада повинна прийняти, а президент підписати за 60 днів до дати голосування, тобто до 25 серпня включно, щоб вибори пройшли в останню неділю жовтня – 25 числа. У бесіді з "Сегодня" парламентарії підтвердили, що до кінця поточної сесії в першому читанні вони зможуть проголосувати два компромісних законопроекти, з яких потім будуть "ліпити" один. А ось в цілому новий виборчий закон, напевно, візьмуть на позачерговому засіданні, яке попередньо планують призначити на кінець липня – початок серпня.
ЗАКОН. За коаліційною угодою, яке лідери всіх п'яти політсил підписали в листопаді 2014 року, новий виборчий закон в двох читаннях Рада мала прийняти до 1 червня. Як бачимо, на календарі вже 11 червня, а новенький документ навіть у першому читанні не проголосований. Вчора Черненко пообіцяв, що наступного тижня через профільний парламентський комітет пройдуть всі чотири зареєстрованих проекти про місцеві вибори. "І ніщо не заважає в наступний четвер, 18 червня, винести законопроекти в зал. Після прийняття в першому читанні базовий законопроект може бути доопрацьований відповідно з іншими пропозиціями фракцій коаліції (за трьома іншими зареєстрованих законопроектів – Авт.). На початок липня можна виборчу реформу завершити (тобто, проголосувати єдиний компромісний документ у другому читанні – Авт.)", – заявив учора Олександр Черненко.
НАВАНТАЖЕННЯ. Заступник голови ЦВК Андрій Магера, який брав участь у вчорашньому круглому столі в ВР, квапить парламентаріїв: "Я б просив не відкладати прийняття (закону – Авт.) на липень". За його словами, можна скликати і позачергове засідання до кінця червня. Також Магера натякнув, що в новому виборчому законі не обов'язково все треба переводити виключно на відкриті списки. Особливо на обласному рівні. Так, коаліційна угода передбачає перехід на пропорційну систему з відкритими списками практично на всіх рівнях, крім сіл і селищ. Але в коментарі "Сегодня" заступник голови ЦВК заявив, що народ і працівники комісій за такий короткий термін просто не розберуться в тонкощах нової виборчої системи. "Я б радив парламентаріям застосовувати нову систему на цих виборах тільки до місцевих і районних у містах рад. Щоб подивитися, як вона працює", – вважає Магера.
ПРИКЛАД ПОЛЬЩІ. Нардеп від БПП Дмитро Добродомов вважає, що поява у ВР одразу чотирьох різних законопроектів про місцеві вибори говорить про те, що під куполом не готові повністю міняти виборчу модель: "Запропоновані форми відкритих списків в деяких варіантах (законопроектів – Авт.), чесно кажучи, є скоріше закритими, ніж відкритими (наприклад, проект "Батьківщини", що дозволяє керівництву партії після голосування міняти місцями кандидатів у списку – Авт.). Спробу зробити гібрид польської чи німецької моделі (саме з досвіду Польщі та Німеччини хочуть змінювати виборчу систему в Україні – Авт.), Потрібно зіставляти з українськими реаліями, враховуючи міжнародний досвід. Поляки, до речі, після зміни системи виборів мали багато проблем, м'яко кажучи".
Дійсно, останні місцеві вибори в Польщі в листопаді минулого року за новою виборчою системою обернулися для Варшави скандалами і численними судовими позовами. "Там було 19% бракованих бюлетенів: люди не розібралися в тонкощах нового виборчого законодавства, і поставили "галочки" не там. Яким цей відсоток буде в Україні, ніхто не знає, оскільки за новою системою виборцю потрібно буде поставити "галочку" і за партію, і за конкретного кандидата від партії. Не розібравшись, через незнання, люди можуть просто не розібратися і зіпсувати бюлетені. Звичайно, популістично зараз говорити (серед політиків – Авт.): Давайте зараз введемо пропорційну систему. Але для того, щоб пояснити виборцям, як правильно проголосувати за новою системою, на це потрібно витратити мінімум рік, поширювати соцрекламу. І що станеться? Припустимо, зараз вони вводять цю систему з відкритими списками, буде величезна кількість браку (бюлетенів – Авт.). І ті люди (політики – Авт.), які виступали проти цієї системи, вийдуть і скажуть: "Ми ж говорили, що це погана система", – вважає політтехнолог Тарас Березовець.
У бесіді з "Сегодня" Олександр Черненко розповів, що під куполом розуміють побоювання експертів і ЦВК. Але при цьому глава робочої групи запевнив "Сегодня", що частково лише на якомусь одному рівні (наприклад, в районах – Авт.) вводити пропорційну систему з відкритими списками вони не будуть.
ТЕРМІНИ. У бесіді з "Сегодня" член робочої групи з розробки виборчого закону, нардеп від РП Юрій Чижмарь сказав, що до кінця поточної сесії в першому читанні ВР має ухвалити один-два узгоджених проекту про місцеві вибори. А у другому читанні узгоджений законопроект можуть прийняти на позачерговій сесії в кінці липня – початку серпні. Такого варіанту розвитку подій не виключає і Дмитро Добродомов. А от Олександр Черненко радить не поспішати з висновками: дочекатися розгляду законопроектів у залі, з яких парламентарії повинні вибрати компромісний.
ПЕРЕГОВОРИ. Але, виявилося, є ще одна проблема: Адміністрація президента в особі Руслана Князевича вирішила підготувати свій варіант виборчого закону, з яким "коаліціантам" також доведеться рахуватися. За підсумком депутати отримали п'ять альтернативних законопроектів, з яких їм доведеться зробити один компромісний. До речі в Опозиційному блоці, як уже писала "Сегодня", підтримують саме проект Князевича. У Раді він ще не зареєстрований. Але як вдалося дізнатися "Сегодня", він передбачає повернення на політичну арену блоків, для яких пропонується встановити прохідний бар'єр на рівні 7%.
Зокрема, зараз між БПП і НФ йдуть переговори про можливість об'єднання команд і походу на вибори єдиним списком.
"Поки розглядається робоча версія об'єднання БПП з НФ в один список. Це був би нормальний варіант. Зараз у БПП найвищі рейтинги (за даними соцопитувань КМІС і Центру Разумкова на початок травня, у БПП 16,1 і 14,1% відповідно – Авт.). Але вони хочуть піти від назви "БПП", зробивши партію президента ("Солідарність" – Авт.). Якщо новим виборчим законом повернуть на політарену блоки, вони можуть піти об'єднаним з НФ спільним блоковим списком. Адже нелогічно, якщо партія прем'єра буде входити в загальний список під брендом "БПП" або "Солідарності", – вважає Березровец.
Наші джерела в БПП і НФ підтвердили, що такі переговори дійсно тривають. Але остаточне рішення ще не прийнято. А ось про "блокуванні" БПП з "УДАРом" на місцевих виборах, схоже, вже не йдеться.
"Переговори зайшли в безвихідь. Наприкінці червня буде з'їзд і "УДАРу" і "Солідарності". З високою часткою ймовірності на вибори ми підемо окремо", – сказав нам один з нардепів від БПП, який ще в 2010 році йшов у Раду за списками "УДАРу".