Навіщо українцям потрібна конституція

У неділю Україна відзначатиме День Конституції: їй "стукне" вже 19 років! Але, незважаючи на настільки значний вік Основного закону, багато хто до цих пір не знають, які права є у простих українців, і як ці права захистити. "Сегодня" поспілкувалася з адвокатами та правозахисниками і дізналася, як працюють норми Конституції в Україні.

ПРАВА. Основний закон містить безліч хороших норм. Так, стаття 3 говорить: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Стаття 27 повідомляє: "Кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, обов'язок держави – захищати життя людини". У 28 статті сказано: "Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню". Ну і, нарешті, "громадяни мають рівні конституційні права, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками "(стаття 24). Нам гарантують, що держава захищає права і свободи людини, а в разі їх порушення можна звернутися до суду.

То чи можна звернутися до суду, якщо ваші конституційні права порушені? Так, але сенсу посилатися на Конституцію – ні. "Конституція, хоч і містить норми прямої дії, сама по собі не працює: її норми розширено викладені в інших законах. Наприклад, ст. 19 Конституції говорить, що держоргани мають право діяти тільки в рамках своїх повноважень. Але конкретніше права ці розписані в законах. Хоча є норми кримінального процесу (право на адвоката, право не свідчити проти себе), які прописані і в Конституції теж, – каже адвокат Владислав Білоцький. – Якщо, приміром, дитину не беруть до школи, порушуючи право на безкоштовну освіту, або лікар відмовляється лікувати, ви можете звернутися до суду – але апелюючи до законів про освіту або лікувальній справі. Тому що в позові потрібно буде прописати порядок, норми і наслідки, а вони передбачені законами, а не Конституцією".

"Держава захищає права громадян не тільки в Україні, але і за кордоном, – нагадує правозахисник Едуард Багіров. – Багато людей, які виїжджають за кордон, вважають, що все, що там відбувається – це їхні проблеми. А адже за Конституцією вони мають право на захист і підтримку з боку держави. Крім того, основний закон говорить, що громадяни України можуть не тільки пасивно брати участь у виборах – обирати когось, але й обиратися самим. Також люди мають право на недоторканність житла, і на захист приватної власності – в межах допустимої норми самооборони. Втім, за 24 роки роботи правозахисником мені складно виділити хоч одну статтю Конституції, яка не була б порушена – в тому числі, і органами влади..."

ВИХІД. Основна проблема, на думку Багірова – в тому, що громадяни України не можуть захистити свої конституційні права. "Звичайний суд не може виносити рішення щодо Конституції. Так, у кожного є право звернутися до Конституційного суду, але подібні випадки можна перерахувати по пальцях, і часто вони закінчуються відпискою КСУ – справа поза його компетенцією. Ідеальний варіант – змусити Конституційний суд розглядати кожну заяву громадянина, що стосується порушення його прав. Наші люди зараз більше знають про Євросуді з прав людини, ніж про вищої судової інстанції власної країни". Якщо подібну норму введуть, людина зможе звернутися до КС з питань освіти, медицини, роботи правоохоронних органів – наприклад, при незаконному затриманні. Подібна практика існує в багатьох країнах. "Таке є в Польщі, Греції, Великобританії. Навіть у Росії", – уклав Багіров.