Зал засідань Радбезу ООН. Фото: twitter
Сьогодні з ініціативи України збереться Рада безпеки ООН. На порядку денному ситуація на Донбасі і в Криму. На думку експертів, чекати будь-яких практичних результатів не варто, Київ просто, таким чином, в черговий раз нагадує про агресію РФ. Москва, втім, також готує свій інформаційний удар.
Сьогодні о 22:00 за Київським часом за ініціативою України відбудеться відкрите засідання Ради безпеки ООН.
Українська місія в ООН ініціювала його за дорученням президента Петро Порошенко і має намір винести на обговорення питання погіршення ситуації на Донбасі і невиконання Росією мінських домовленостей, а також заборона Меджлісу в Криму.
Представляти Україну на засіданні буде заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко. Глава українського МЗС Павло Клімкін сьогодні вирушає з візитом до Китаю.
Як відомо, в ніч з 26 на 27 квітня на Донбасі під обстріл потрапив КПВВ "Оленівка". В результаті обстрілу постраждали мирні жителі. Спочатку повідомлялося, що загинули 4 людини і 8 отримали поранення. Українські військові повідомили, що вночі з боку непідконтрольної території чули постріли зі стрілецької зброї, але не відкривали вогонь у відповідь. Командування бойовиків звинувачує в інциденті бійців ЗСУ.
А 26 квітня "Верховний суд" окупованого Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії.
Нагадаємо, з 1 січня 2016 року Україна на дворічний термін стала непостійним членом Ради безпеки. За статутом ООН, цей статус країні право головувати в Раді Безпеки, скликати засідання і формувати порядок денний обговорень.
Україна вже не в перший раз скликає в якості непостійного члена ООН.
Так, з ініціативи нашої країни 18 березня, до другої річниці окупації Росією Криму відбудеться засідання Ради безпеки ООН в форматі Арріан, присвячене питанню дотримання прав людини на півострові.
Засідання Радбезу ООН. Фото: twitter
Чого чекати від засідання Радбезу ООН
На думку експертів, не варто чекати яких-небудь практичних результатів від майбутнього засідання Ради безпеки ООН.
"Це елемент взаємної інформаційної війни і політичного процесу. Ми показуємо, що війна на Донбасі триває, що є загострення військових дій, тому перш ніж вирішувати питання скажімо так політичні питання (приймати закон про вибори на окупованих територіях), треба вирішити питання припинення військових дій. Відбудеться чергове обговорення, обмін думок і пропагандистських заяв з обох сторін", – пояснює Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
І тут, як раз і переслідується символічна мета – привернути увагу до того, що перемир'я дуже умовне, додає директор Інститут стратегічних досліджень Вадим Карасьов. "Будуть чисто інформаційні символічні наслідки, але якогось реального дипломатичного ефекту чекати не варто", – сказав він Сегодня.ua.
Поки РФ має право вето, чекати якихось реальних рішень від Радбезу ООН Україні не варто, але нагадувати про себе потрібно постійно, додає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. "У світі, на жаль, крім Донбасу і Криму кожен день відбувається маса інших подій, і щоб про наші проблеми не забували, про них потрібно нагадувати", – сказав він Сегодня.ua.
B цьому контексті статус непостійного члена ООН Україні, звісно ж, допомагає, зазначає Володимир Фесенко.
Українські дипломати в рамках ООН постійно ведуть активну роботу, додає Олексій Голобуцький. "Це бюрократична робота, про яку часто ми й не знаємо, оскільки вона особливо не висвітлюється", – пояснив він.
Росія робить хід у відповідь
Напередодні засідання Росія поширила в Раді Безпеки ООН проект заяви із закликом розслідувати події, які відбулися в Одесі 2 травня 2014 року (48 осіб загинули в ході масових заворушень і в результаті пожежі в будівлі Будинку профспілок).
"Ми поширили дуже простий проект заяви, наголошуючи на необхідності виконувати мінські угоди, і також закликаючи до розслідування трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року, коли 48 чоловік були спалені. Нам буде цікаво, якою буде реакція членів Ради Безпеки", – повідомив постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін, передає РБК.
Це зустрічний хід Москви на ініціативи Києва, зазначає Володимир Фесенко. "Кожна сторона розігрує свою лінію. Росія нагадує про другий травня, а ми нагадуємо, що РФ продовжує агресію на Сході України. І там і там піднімаються ті питання, які відповідають інтересам однієї зі сторін", – пояснив він.
Це не перший раз, коли росіяни намагаються нейтралізувати ініціативи по Україні в рамках ООН. Так, 11 грудня 2016 року Віталій Чуркін спробував зірвати засідання Радбезу ООН по ситуації з правами людини в включеному Криму і на підконтрольних бойовикам територіях, скликане за ініціативою США.
Зокрема, він аргументував це тим, що дискусія про права людини повинна відбуватися не в Радбезі, а в Раді ООН з прав людини в Женеві. За його словами, обговорення правозахисної тематики є "спробою відволікти увагу" від реалізації Мінських домовленостей. У відповідь на це постійна представниця США при ООН Саманта Пауер, яка головує в Радбезі в грудні, поцікавилася: "Що Росія намагається приховати?". "Але ми розуміємо цю дуже невдалу спробу перешкодити тому, щоб Рада почув незручні факти", – сказала американський дипломат.
Радбез ООН – вже не місце, де приймаються рішення
При цьому експерти відзначають, що Радбез ООН сьогодні – це лише майданчик для дискусій, а не місце де досягаються угоди і приймаються важливі рішення.
"Тому Радбез ООН – це хороша площадка для донесення позиції України. Але ми можемо спостерігати, що рішення приймаються навіть не на Раді безпеки ООН, в ході човникової дипломатії між ключовими світовими і регіональними гравцями такими, як: США, Німеччина, Франція, Росія тощо. При чому, не лише по Україні, а й стосовно інших принципово важливих гарячих точок і злободенних питань світової політичної повістки. А ті держави, у яких геополітичних ресурсів немає, змушені лише спостерігати за поточною геополітичною динамікою, але не приймати реальних рішень", – сказав Вадим Карасьов.
Олексій Голобуцький в свою чергу додав: "За великим рахунком, ООН і створювалася для того, щоб таких ситуацій як в Криму і на Донбасі не було, але як бачимо функцію свою він не виконав".