Фото: архів
Механізми реалізації санкцій, введених проти російських IT-сервісів і компаній, викликають цілу низку запитань і можуть послужити приводом для судових позовів, вважають юристи.
Радник адвокатського об'єднання Spenser&Kauffmann Тетяна Харебава відзначає, що указ президента і рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України про введення санкцій за своєю суттю є "адресними", тобто зачіпають тільки юридичних та фізичних осіб, зазначених в цих документах, а також покладають обов'язки щодо реалізації положень рішення на деякі держоргани – Національний банк України, Кабінет міністрів та Службу безпеки України.
"Таким чином, ані указ президента, ані рішення РНБО, що вводиться ним у дію, не повинні покладати які-небудь обов'язки або заборони на користувачів, які не вказані у додатках до рішення. Іншими словами, користувачі веб-ресурсів не несуть відповідальність за їхнє використання навіть після набрання чинності указу президента", – розповіла Харебава.
У той же час, юрист зазначила, що порядок реалізації положень рішення РНБО, який надалі буде встановлений цими держорганами, може містити інше трактування норм, що покладає зобов'язання і на користувачів.
"Так чи інакше, обмеження прав користувачів, як і необґрунтовані заборони, встановлені наказом президента, вже зараз мають багато юридичних протиріч і неодмінно стануть предметом судового оскарження", – прогнозує юрист.
Партнер юридичної фірми Axon Partners Олег Гелетканич відзначає, що указ президента про введення санкцій спрямований проти діяльності російського бізнесу в Україні, "але його наслідки можуть змінити онлайн-життя і школяра Васі, який слухає музику через "ВКонтакте", і подруг моєї мами з "Однокласників", і бухгалтера, який використовує програму "1С" для роботи".
При цьому, зазначив юрист, українські користувачі зможуть обійти подібні заборони, зокрема, через системи VPN, Tor або інші анонімайзери.
"Інтернет створювався як місце свободи, тому повністю обмежити або заблокувати доступ до ресурсу фактично неможливо через саму природу мережі", – вважає Гелетканич.
Він також підкреслив, що звичайного користувача неможливо покарати за наявність аккаунта на російських сайтах.
"Ми – не Північна Корея. Потрапити під відповідальність зможе хіба провайдер, якщо буде встановлено, що з присвоєних їм IP-адрес можливий доступ до заборонених ресурсів", – сказав він.
Втім, юрист вважає, що українцям доведеться відвикати від старих звичок і шукати альтернативу".
Старший юрист ЮФ "Василь Кісіль і Партнери" Юрій Колос сумнівається в ефективності практичної реалізації указу президента і рішення РНБО, оскільки в законодавстві України на сьогоднішній день відсутній юридичний механізм блокування веб-сайтів (обмеження доступу до веб-сайту).
"Можливість обмеження доступу до окремих веб-сторінок передбачена законом про авторське право і суміжні права, але тільки у зв'язку з порушенням законодавства про авторське право, а не у зв'язку із застосуванням санкцій. Виходячи з цього, на мою думку, без створення юридичних і особливо технічних механізмів блокування веб-сайтів, реалізація санкцій проти російських IT-компаній на практиці буде ускладнена", – сказав він.
Юрист підкреслив, що українці – і фізичні, і юридичні особи – зможуть продовжувати користуватися російськими соцмережами або програмним забезпеченням і на даному етапі підстав притягати їх до відповідальності немає, однак українські користувачі не зможуть офіційно купувати відповідні оновлення.
Як повідомлялося, сьогодні президент Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти Росії.
Як сказано в доповненні до указу президента, прийнято рішення заборонити інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів "Mail.ru" (www.mail.ru) і соцмереж "Вконтакте" (www.vk.com) і "Однокласники" (www.ok.ru), а також до низки сервісів російського порталу yandex.ru та інших російських ресурсів.
Зазначається, що дію санкцій проти російських інтернет-ресурсів розраховано на три роки.