Представники конкурсної комісії рекомендували уповноваженому Верховної Ради з прав людини на посаду уповноваженого із захисту державної мови кандидатуру Тараса Кременя. Про це в середу повідомила прес-служба уповноваженого з прав людини.
"Конкурсна комісія рекомендувала уповноваженому Ради з прав людини для затвердження Кабінетом міністрів України на посаду уповноваженого із захисту державної мови кандидатуру Тараса Кременя", – йдеться в прес-релізі.
За даними прес-служби, у відкритому конкурсі з відбору кандидатури взяли участь 14 осіб.
Кремень – український політик і вчений, за фахом вчитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Кандидат філологічних наук, доцент. Обирався депутатом Миколаївської обласної ради, яку очолив у 2014 році. Був депутатом Ради попереднього скликання, в якій очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти профільного комітету парламенту з питань науки і освіти.
Посада уповноваженого із захисту державної мови з'явилася в Україні після вступу в силу в липні закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Серед його завдань – захист української мови як державної та права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг в сферах суспільного життя на всій території України і усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.
Уповноважений буде забезпечувати моніторинг виконання законодавства про державну мову; розглядати скарги фізичних і юридичних осіб на дії і бездіяльність органів влади щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; направляти в ряд органів подання про проведення службових розслідувань та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про мову.
Новини "Сьогодні" повідомляли, що Верховна Рада 25 квітня 2019 року прийняла закон № 5670-д про українську мову. Документ регулює порядок її застосування в якості державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Петро Порошенко, який на той момент був президентом України, під час підписання документа нагадав, що Київ не збирався враховувати думку Москви щодо мовних питань в Україні.