Януковича почали судити заочно. Фото AFP (з архіву)
Верховній Раді потрібно терміново повертатися на роботу. Тому що в її відсутність найпопулярнішою постаттю в країні раптом опинився Віктор Янукович. Про колишнього президента говорили весь тиждень. Щоправда, переважно правоохоронці і суди.
Спочатку інформпростір підірвала новина про півтора мільярди доларів, що належать Віктору Федоровичу, які за рішенням суду були реквізовані і передані до держбюджету. Оскільки вперше після перемоги Майдану мова зайшла про істотну суму, що належала "колишнім", і не поділену "нинішніми", повідомлення викликало підвищений інтерес. Щоправда, спочатку ніхто толком не зрозумів, на якій підставі вилучили гроші і про які гроші взагалі йдеться.
Пізніше з'ясувалося, що йдеться про облігації внутрішньої держпозики, що належали колишньому першому віце-прем'єру Сергію Арбузову, що, звичайно, звучить не зовсім як "гроші Януковича". Але нехай не зовсім гроші і не зовсім Януковича, однак передали їх все-таки до держбюджету, і, що характерно, без закону про спецконфіскації.
Також почався давно обіцяний процес щодо зради Батьківщини колишнім президентом. Але почався поки що тільки формально. Спочатку початок суду перенесли через звільнення одного з суддів, потім новий склад все-таки відкрив процес, але тут же закрив для додаткових розглядів у зв'язку з заявою адвокатів про втручання в слідство генпрокурора Юрія Луценка. У відповідь вчора його відомство заявило, що вимагатиме для колишнього президента довічного ув'язнення. Але коментарі в соцмережах з цього приводу були скоріше скептичні – від "заочного довічного" до "заочного звільнення під заставу".
Скепсис був обумовлений тим, що буквально напередодні початку суду Інтерпол приголомшив серією заяв про зняття з міжнародного розшуку чи не всієї попередньої влади – від Януковича і його родини до екс-глави його адміністрації Андрія Клюєва і екс-міністра ПЕК Едуарда Ставицького. Мабуть, Інтерполу набридло чекати доказів від України щодо того, чому всіх цих "колишніх" треба розшукувати.
Тож тиждень вийшов для колишнього президента суперечливим. З одного боку, він опинився без грошей і під судом, з іншого – вже не в розшуку.
ПРИСТРАСТІ ГАСНУТЬ? Крім усіляких новин про Януковича, це був тиждень проблем у зв'язку з двома датами – Першотравнем і річницею трагедії в одеському Будинку профспілок 2 травня. Зовсім без ексцесів не обійшлося ні першого, ні другого дня, проте в цілому загострення пристрастей і 1 травня по всій країні, і 2 травня в Одесі було набагато нижче, ніж рік тому.
Демонстрації відбувалися без серйозних провокацій, радикали не завадили провести траурні заходи на Куликовому полі, та й взагалі все обійшлося без великих інцидентів. Чим це пояснити – спадом активності націоналістів або жорсткішою позицією влади, – сказати складно. Однак тенденція до зниження градуса напруженості в суспільстві, безумовно, позитивна. Важливо, щоб вона підтвердилася і 9 травня.
МІСЦЕВІ ПРІОРИТЕТИ. Зниження радикальних тенденцій продемонстрували і вибори до рад об'єднаних громад, які відбулися 30 квітня. Щоправда, одночасно з цим вони показали і зниження довіри до загальноукраїнських партійних проектів взагалі. Перше місце за підсумками виборів зайняв "Наш край". До нього можна додати і інші місцеві проекти – "Черкащани", "Єдиний центр", "Стабільність".
З загальноукраїнських проектів успішними ці вибори були тільки для "Опозиційного блоку" і президентської "Солідарності", що, втім, також показує підвищення довіри до партій, які на перше місце ставлять економіку.
БОРГ АБО СУБСИДІЯ. У суспільстві зростає розуміння того, що соціальні проблеми не можуть бути вирішені ні революційними гаслами, ні ідеологічними законами. Однак поки що крен в ідеології останніх років все ще дається взнаки, змушуючи владу йти на нові непопулярні заходи. Саме таким заходом стало рішення Кабміну про припинення нарахування субсидій тим, хто має заборгованість за житлово-комунальні послуги.
З точки зору закону рішення, можливо, правильне, але з точки зору соціальної справедливості – є дуже суперечливим. Адже якщо у людей накопичилася заборгованість через те, що вони не могли заплатити навіть за рахунками з урахуванням субсидій, то без субсидій ця заборгованість зростатиме ще швидше.
СОЧИНСЬКІ ЗУСТРІЧІ. Міжнародна політика минулого тижня безпосередньо не була пов'язана з Україною, але все одно крутилася навколо українського питання. Це стало помітно за сочинськими зустрічами російського президента Володимира Путіна, який за останні дні прийняв по черзі канцлера Німеччини Ангелу Меркель і турецького президента Реджепа Ердогана.
Меркель приїхала до Сочі, щоб напередодні початку передвиборної кампанії в Німеччині ще раз висловити свою принципову позицію: санкції з РФ можуть бути зняті тільки після виконання Мінських угод. Чому вона готова сприяти.
Повною протилежністю став візит Ердогана. Турецький президент української теми практично не торкався, обговорювалася переважно Сирія, але результатом стало обопільне скасування санкцій, запроваджене після анексії Криму. Реакції МЗС поки не що послідувало.