Міжнародний суд ООН. Фото: AFP
Сьогодні Міжнародний кримінальний суд в Гаазі почав розгляд позову України проти Росії за скоєні військові злочини. Слухання будуть проходити до 9 березня.
Як представник України (agent of Ukraine, відповідно до термінологіїю МС ООН) в Міжнародному суді ООН виступила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. Крім неї, позицію української сторони в Гаазі представили американський професор Гарольд Хонджі Ко і Марні Чік, партнер юридичної компанії Ковінгтон, що має контракт з Україною на представлення інтересів Києва в міжнародних судах. "Європейська правда" оприлюднила повний текст вступної промови Олени Зеркаль.
Пане Президенте, шановні члени Суду. Це велика честь і винятковий привілей – виступати сьогодні перед головним судовим органом ООН від імені України.
Україна звернулася до Суду за захистом основних прав народу України, який зіткнувся з порушеннями міжнародного права з боку Російської Федерації.
Сьогодні я прошу Суд ввести тимчасові заходи для запобігання непоправних порушень прав людини в період розгляду цієї справи Судом.
Тисячі невинних українців вже відчули на собі смертоносні атаки, а мільйони залишаються під невідворотною загрозою. Їх мирні повсякденні життя зруйновані, а їх фундаментальні права нахабно порушуються одним з постійних членів Ради Безпеки ООН – Російською Федерацією.
Російська Федерація безперервно порушує міжнародне право і права людини.
Російська Федерація продовжує смертоносну підтримку незаконних збройних формувань, які вчинили численні терористичні акти в Україні.
В окупованому Криму Російська Федерація повністю зневажає права людини, впроваджуючи політику культурного знищення і дискримінації. Такі дії неприпустимі для міжнародної спільноти. Вони були засуджені ООН.
Російська Федерація здійснює свою зовнішню політику, незважаючи на людські життя, і використовує будь-які засоби для нав'язування своєї волі.
Тактика Російської Федерації включає підтримку тероризму та актів расової дискримінації, пропаганду, підривну діяльність, залякування, політичну корупцію, кібератаки. З такою реальністю ми зіткнулися в Україні. Російська Федерація продовжує таку лінію поведінки вже три роки, весь цей час заперечуючи свою багатоаспектну агресію проти України.
Сьогодні я стою перед Судом і прошу захистити основні права українського народу. Ми вимагаємо справедливості і міжнародно-правової відповідальності, в той час як Російська Федерація продовжує демонструвати зневагу до своїх зобов'язань за міжнародними договорами. Як наслідок, український народ піддається тривалій кампанії терору і культурного знищення. Ситуація дійсно жахлива.
В останні кілька тижнів ставки були підвищені. Підтримувані Російською Федерацією незаконні збройні формування збільшили кількість атак і посилили градус залякування мирного населення. В Авдіївці протягом тижня з 29 січня по 5 лютого моніторингова місія ОБСЄ підтвердила щонайменше 8 смертей мирних громадян і 30 випадків отримання ними поранень. В результаті невибіркових обстрілів місто зазнало значних руйнувань житлових будинків і критичної інфраструктури, цивільне населення було залишено без електрики, водопостачання і навіть опалення під час суворих морозів.
Протягом двох місяців з початку 2017 року кількість снарядів, які використовувалися для обстрілів Авдіївки, оцінюється на рівні 15 тисяч одиниць.
Ця кількість відповідає 14 вагонам, по вінця наповненим боєприпасами. У той же час офіційний представник російського президента публічно висловив надію, що підтримувані Росією незаконні групи не залишаться без боєприпасів.
Чи можуть залишатися будь-які сумніви в тому, звідки це озброєння поставляється? Ні. Воно поставляється з Російської Федерації.
Атаки проти мирного українського населення є логічним продовженням підтримки, яку Російська Федерація надає групам, які здійснюють акти тероризму в Україні.
Збитий з допомогою російської системи "Бук" літак рейсу МН17 не зупинив фінансування тероризму Російською Федерацією.
За постійної підтримці з боку РФ сталася атака на автобус в Волновасі. Всього два тижні тому був обстріляний Маріуполь, а Краматорськ – за кілька тижнів після цього. У Харкові мирне населення було залякане низкою вибухів.
Ці події не були випадковістю, це – наслідок підтримки Російською Федерацією тероризму в Україні.
Тим часом, як на сході України мирне населення страждає від невибіркових атак, в окупованому Криму Російська Федерація продовжує втілювати в життя радянський підхід до прав людини, пригнічуючи групи, які вважає своїми ворогами. Нещодавно 11 кримських татар, які мирно зібралися на протест проти вибіркових обшуків, були насильно затримані. Це черговий приклад того, як російський режим змушує замовкнути тих, хто викликає у нього неприязнь.
У цій справі Україна вимагає компенсації за триваючі порушення Росією двох міжнародних договорів: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Радники України нададуть детальні обґрунтування природи нашого позову і причини, чому введення тимчасових заходів є нагальною необхідністю. Перш ніж вони це зроблять, я маю намір дати короткий історичний контекст, щоб продемонструвати, що поточні події в Україні не відбуваються ізольовано від попередніх.
З моменту відновлення незалежності сучасної України після розвалу Радянського Союзу народ України намагався втілити в життя демократичні цінності, встановити життя людини та її гідність найвищою соціальною цінністю держави і суспільства. На відміну від багатьох інших посткомуністичних країн, в Україні ніколи не було напруженості на етнічному грунті. Конституція України та відповідне законодавство встановлюють всеосяжну систему захисту прав етнічних груп, що підтверджується спостерігачами ООН і ЄС.
Жахливі новини про терор проти мирного населення здавалися чимось, що відбувається далеко від нас.
Трансформація України та зміцнення зв'язків з Європейським Союзом стали причиною особливого роздратування Росії. Російська Федерація загрожувала знищити економіку України, вводячи каральні односторонні торгові обмеження, намагалася заморозити українців, припиняючи постачання газу в холодний зимовий сезон, ставила під сумнів територіальну цілісність України.
Протягом останнього десятиліття втручання Російської Федерації в справи України постійно поглиблювалося.
Воно досягло небезпечних нових рівнів в 2014 році. Російська Федерація вирішила втрутитися в Україну із застосуванням військової сили; підтримувати незаконні угруповання, які здійснюють акти тероризму на українській землі; порушувати права мільйонів українських громадян, включаючи, для багатьох з них, право на життя.
Це є відображенням поведінки Російської Федерації в ширшому контексті, з яким, на жаль, ми всі знайомі.
Як заступник міністра закордонних справ я маю справу з усіма цими питаннями. Але сьогодні я тут виступаю як представник, як агент України, і в такій якості моїм пріоритетом є право, а не політика.
Протягом майже трьох років я особисто проводила переговори з Російською Федерацією щодо цих правових спорів. Я визнаю, що це було дуже складно. Час від часу Російська Федерація відхиляла протести України щодо порушень положень міжнародних договорів. Наші заперечення не сприймалися всерйоз, нам повторювали раз по раз, що у нас немає реального спору. Після цього я поверталася додому і на власні очі бачила, як Російська Федерація продовжує свою кампанію проти українського народу.
Після численних спроб настав час визнати: вже вистачить.
Це те, що привело нас сюди, в Міжнародний суд ООН. У цей складний час ми повинні довіритися міжнародно-правовим інститутам для захисту. Ця справа стане сигналом того, що міжнародний правовий порядок може протистояти могутнім державам, які зневажають міжнародне право і права людини.
У той же час нашесьогоднішне прохання дуже скромне.
Все, чого ми шукаємо – це стабільності і спокою в непередбачуванійю і небезпечній ситуації. Пане Президенте, судді, в світлі невідворотної небезпеки, яка нависла над народом України, я закликаю вас встановити тимчасові заходи. Наш шановний юридичний радник пояснить причини, чому Суд повинен гарантувати нам цей захист.
По-перше, професор Гарольд Хонджі До представить загальний огляд заяв України та нашого клопотання про накладення тимчасових заходів.
По-друге, пані Марніи Чік пояснить необхідність застосування попередніх заходів щодо Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та продемонструє, що всі критерії для їх введення дотримані.
По-третє, пан Джонатан Гімблетт пояснить необхідність застосування попередніх заходів відповідно до Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації і продемонструє, що всі критерії для застосування попередніх заходів відповідно до цієї конвенції також виконані.