Володимир Путін. Фото: AFP
У Москві заговорили про майбутні президентські вибори в Росії, які повинні відбутися 11 березня 2018 року. На сьогодні ключове запитання: чи піде Кремль на передвиборну кампанію, яка може відродити протестні акції в країні. За даними місцевих ЗМІ, вибори можуть перетворитися на референдум про довіру національному лідерові – Володимиру Путіну. Про це нібито йшлося на нещодавній закритій зустрічі глави адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка з експертами. "Очікувана участь Путіна у виборах-2018 не залишає сумнівів в тому, що його перемога зумовлена, а вибори пройдуть за моделлю референдуму про довіру національному лідерові", – пише газета "Ведомости".
Наразі ніхто не заявив про відмову від стандартних виборів президента РФ, але при цьому ніхто з російських політиків не заявив про висунення своєї кандидатури. Наприклад, вчора лідер "Справедливої Росії" Сергій Миронов сказав, що партія визначиться зі своїм кандидатом на пост президента РФ приблизно через місяць, зараз остаточного рішення немає. У вівторок не прояснив ситуацію і прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков.
"Президент Путін сам неодноразово говорив, що вважає передчасним робити якісь електоральні заяви. Він ніяких заяв не робив досі, поки ще є час, достатній до початку електоральної кампанії, поки порядок денний інший", – так відповів Пєсков на прохання журналістів прокоментувати повідомлення ЗМІ про можливість висунення глави держави на новий термін.
Поки що можна спостерігати підготовку громадської думки до усвідомлення того, що стандартні вибори не мають ніякого смислу при тому високому рейтингу Путіна, який дають йому з претензією на чесні опитування російські соціологічні інституції. Наприклад, згідно з висновками ВЦИОМ, станом на 1 лютого діяльність президента схвалювали приблизно 85% росіян.
"Немає сумнівів, вибереться Путін чи ні. Стоїть завдання, щоб у людей не з'явилося відчуття, що ходити на вибори нема чого, якщо президент і так вибереться", – наводять "Ведомости" слова свого джерела в Кремлі.
"Зараз у Кремля три основних завдання: домогтися підвищення рейтингу Путіна до рекордних позначок, зробити вибори прозорішими і чистішими, а також домогтися того, щоб Путін не тільки отримав рекордну кількість голосів, але і найвищої явки виборців", – зазначив телеканал "Дождь".
Але на цих виборах, на відміну від усіх попередніх президентських кампаній в Росії, буде один істотний нюанс – голосування в анексованому Криму. "ВР визнала недійсними вибори Держдуми VII скликання на тій підставі, що було проведено голосування і в окупованій республіці Крим. Західний світ не визнав депутатів, обраних там. Як вони дадуть відповідь на обрання Путіна, в тому числі в Криму, поки що складно передбачити. Але Україна в будь-якому випадку повинна битиме в одну точку – не визнати вибори президента РФ в цілому", – зазначив "Сегодня" політолог Тарас Березовець.
Поганий приклад. Варіант з референдумом вельми часто використовується диктаторами колишніх радянських республік, щоб забезпечити собі постійне перебування при владі без переписування конституції. Наприклад, в 1995 році в результаті референдуму президентські повноваження Нурсултана Назарбаєва були продовжені до 2000 року, а потім він чотири рази переобирався на виборах. Екс-президент Узбекистану Іслам Карімов двічі продовжував свої повноваження за допомогою референдуму: 1995 і 2002 років. А родоначальником цього явища на пострадянському просторі можна назвати президента Туркменії Сапармурата Ніязова, який в січні 1994-го провів такий референдум, а потім і зовсім оголосив себе довічним президентом.
Після підтвердження своїх повноважень 2018-го шляхом референдуму у Путіна залишиться варіант з переобранням на другий термін 2024 року.