Документ знаходиться на стадії громадського обговорення та МОН готовий
Експерти б'ють на сполох : вузам можуть скоротити фінансування з бюджету . Це означає , що їм може не вистачити грошей на оновлення технічної бази , а студенти можуть зіткнутися із затримками виплат стипендій . Такими можуть бути наслідки нової концепції державного фінансування , розробленої в Міністерстві освіти . У МОН пояснюють : система потрібна , щоб ефективніше розподіляти кошти на потреби вищих навчальних закладів , а обсяги фінансування скорочувати не будуть.
МОДЕЛЬ.Днями в МОН презентували нову концепцію держфінансування університетів . Так , в міністерстві мають намір відмовитися від морально застарілого " держзамовлення " в вузах і розподіляти бюджетні місця , а відповідно – і гроші , в залежності від показників результативності роботи вузу .
Бюджет міністерства , з якого фінансуються всі вузи країни , в МОН пропонують розподілити на чотири елементи . Перший і найголовніший – блочне фінансування : з цього блоку кожен вуз буде гарантовано отримувати 80 % від суми торішніх відрахувань . Але інші 20 % вузу доведеться " заробити " у держави . Суму будуть вираховувати за спеціальною формулою , в якій , крім кількості студентів , що навчаються в конкретному вузі , будуть також враховувати кількість наукових публікацій , участь в міжнародних програмах та інше .
Другим елементом фінансування вузів повинен стати соціальний фонд МОН ( з нього будуть платити академічні та соціальні стипендії ) , а третій – фонд розвитку ( звідти будуть брати гроші на проекти розвитку установ ) . Окремо в відомстві також виділять фонд державної цільової підтримки для особливих категорій українців ( наприклад , учасників АТО ) .
Крім того , збираються в МОН також передбачити навчання абітурієнтів приватних вузів за державний рахунок : " Приватні вузи теж зможуть отримувати державне фінансування на студентів з числа кращих абітурієнтів – якщо вони виявили бажання навчатися в приватному закладі " , – пояснили в міністерстві .
ВУЗИ.Керівники навчальних закладів відносяться до концепції зі стриманим оптимізмом. "Всім ясно, що нинішня система держзамовлення морально застаріла. А плюс нової моделі – в тому, що вона дозволить врахувати наукову складову. Приміром, у нас фінансування вимагають наш ботанічний сад і заповідник", – розповів нам проректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров. "Я б ще частину грошей віддав на профтехосвіту, – каже ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна Віль Бакіров. – Крім того, у нас поки немає розрахованої вартості бакалавра або магістра. І чому підготовка юриста і інженера коштує однаково? Це абсурд, адже юристу потрібні лише дошка і крейда, а інженеру – багато чого (лабораторія, обладнання. – Авт.)
ГРОШЕЙ НЕ ВИСТАЧИТЬ.Експерти в ефективності роботи нової моделі сумніваються. "Багатьом вузам зараз банально не вистачає грошей. Відомі випадки, коли їм доводиться платити стипендії зі своїх спеціальних фондів – хоча ці гроші повинні були піти на модернізацію класів або проведення конференцій. А нова блочна система означає, що вузи гарантовано отримають ще на 20% менше грошей, ніж зараз", – вважає Андрій Черних. У такій ситуації вузи можуть піти на крайні заходи, щоб скоротити кількість студентів, які отримують стипендії: "Наприклад, вуз просить у міністерства одну суму, а йому виділяють набагато меншу. Тоді керівництво дає викладачам негласні вказівки "валити" бюджетників на іспитах – щоб вони не набрали бал для отримання стипендії", – каже Черних.