Україна вдруге відзначила День Гідності та Свободи, а також річницю Євромайдану. На вулицю Інститутську – місце розстрілу Небесної сотні – весь день йшли люди. Квіти принесли і перші особи країни. Президент Петро Порошенко прибув разом з родичами загиблих.
Нагадаємо, 21 листопада 2013 р. Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. На Майдан Незалежності вийшли кілька сотень незгодних. Потім був дикий розгін студентів, у центр Києва вийшли вже сотні тисяч українців. Безстрокова акція протесту, пізніше названа Революцією гідності, завершилася розстрілом мітингувальників. Але Янукович втік, Майдан переміг, владу отримали інші політики. Ось тільки крапки в історії революції ще не поставлено.
До початку розгону він не добув якихось півтори години. Володимир поїхав додому. Штурм "Беркута" побачив вже в Інтернеті.
"Ми відповідно зустрілися біля цієї бочки, зібралися, довго говорили, спілкувалися і, приїхавши додому, переглядаючи ці жахливі кадри, коли просто по-звірячому били студентів, я зрозумів, що я стояв прямо на цьому місці. Тобто, почали б з мене", – згадує Володимир, учасник Революції Гідності.
Після цього стало ясно – миром, як у 2004-му, все не закінчиться.
Вже в грудні своєю машиною він тягнув по Хрещатику мішки зі снігом до барикади.
Після Майдану він повернувся до звичайного життя. На місці барикади знову пішохідний перехід. Революція – залишилася позаду.
"Перший рік, навіть проїжджаючи Хрещатик, особливо місце, де розстрілювали людей, де вулиця Небесної Сотні, я заходив на цю вулицю, де довго лежали квіти, і у мене просто починався по шкірі мороз, у мене просто якась внутрішня така тривога", – додав Володимир.
20 лютого прозвали "кривавим четвергом". Тоді загинуло найбільше людей – близько півсотні. Перша вимога, що звучала на Майдані, знайти вбивць – залишається невиконаною по цей день.
"Це має бути просто справою честі для нової влади. До якихось економічних реформ, якихось соціально-політичних змін, перше, що потрібно було зробити – це покарати тих людей, через яких загинули сотні людей", – додав Володимир .
Спочатку так і було. Силовики терміново взялися за розслідування. Справа Небесної Сотні – під особистим контролем Генпрокуратури. Брифінги, доповіді. Всі чекали – ось-ось, і й знайдуть вбивць.
"Прокуратура на сьогоднішній день контролює цю ситуацію, проводиться експертиза і, я думаю, що рішення суду вже буде відповідним законним і адекватним", – запевнив Олег Махніцький, генеральний прокурор України.
Олег Махніцький до суду довести справу не встиг. Влітку 2014 р. пішов у відставку. Розслідування Генпрокуратура продовжила під керівництвом Віталія Яреми.
Але й Яремі не судилося передати обвинувальні акти до суду. Вже в лютому естафету прийме Віктор Шокін. За півтора року це вже третій генпрокурор. Однак риторика обіцянок залишилася колишньою.
Напередодні річниці початку Революції про хід слідства доповідає він – не генпрокурор, а начальник управління главку. Щодня прес-конференція, приходить навіть на ефіри телеканалів. До речі, тоді, взимку 14-го, Сергій Горбатюк вже працював у Генпрокуратурі. Зізнається – багатьох всередині структури мучила совість.
"Ось саме бачення нереагування правоохоронних органів на численні звернення про побиття. Це виглядало як така дискредитація правоохоронних органів, і з цим було важко змиритися. Деякі надавали фінансову допомогу, тобто, хтось приносив якусь їжу і так далі. Тобто , були такі", – сказав Сергій Горбатюк, начальник управління спецрозслідувань ГПУ.
Сьогодні у справі Небесної сотні об'єднали 2000 злочинів. Вивчають трафіки записів телефонних дзвінків і десятки годин відео. Одних тільки свідків – більше 5000.
Але повне відновлення картини найтяжчого злочину за всю історію України займе ще декілька років – кажуть слідчі. Надто вже багато доказів.
А надалі – низка перемог і розчарувань. Не зламаний тиранією народ поріднився. Але політикум так і не став його частиною. Система гнучко підлаштувалася – факт участі в Революції тепер гідно вписується в політичне резюме.
"Викликає болісні відчуття, коли я бачу, як люди намагаються маніпулювати своєю присутністю на Майдані, коли намагаються зараз вже, через два роки навіть, використовувати свою присутність для якихось політичних чи інших цілей", – сказав Володимир, учасник Революції Гідності.
Марнославство, кар'єризм і вседозволеність. Проти цього зібралися люди на Майдані. Сотник Парасюк – саме він поставив історичний ультиматум Януковичу – тепер у числі парламентських бешкетників.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".