Фото: ІТАР-ТАСС
5 вересня в Мінську відбудеться чергове засідання контактної групи з врегулювання кризи на сході України. На зустрічі мають бути присутні ті ж учасники, які збиралися на попередньому засіданні групи в Мінську 1 вересня – представники ОБСЄ, посол Росії в Україні Михайло Зурабов та екс-президент України Леонід Кучма, а також представники так званої ДНР.
Це засідання може стати доленосним для України. Як заявив сьогодні президент України Петро Порошенко в ході саміту НАТО в Великобританії, він допускає прийняття завтра рішення про двостороннє припинення вогню на сході України завдяки переговорам контактної групи в Мінську.
"Завтра о 14:00, якщо це буде підтверджено, якщо зустріч відбудеться, я звернуся і дам доручення керівництву Генерального штабу про двостороннє припинення вогню, і ми сподіваємося, що імплементація мирного плану буде розпочата завтра", – сказав Порошенко.
Цій заяві передувала телефонна розмова українського президента c президентом Росії Володимиром Путіним, після якої Путін оприлюднив свій план з мирного врегулювання, що складається з 7 пунктів. Зокрема, план передбачає припинення наступальних операцій тих, кого Путін називає "ополченням" і відвід українських військ, а також обмін полоненими. Порошенко підтримав готовність російської сторони до реалізації спільного плану. На його переконання, план дій повинен містити взаємні зобов'язання щодо режиму двостороннього припинення вогню, його моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ, виведення всіх іноземних військ з території України, введення буферної прикордонної зони, звільнення всіх заручників і громадян України, які незаконно утримуються на території Росії.
Примітно, що зустріч в Мінську збігається за часом із самітом НАТО 4-5 вересня в Південному Уельсі (Великобританія), а також з очікуваним 5 вересня рішення ЄС про посилення санкцій проти РФ. Поки Захід сприйняв план Путіна з недовірою. Представник США в ООН Джен Псакі заявила: "Вважаємо, що якщо президент Путін готовий припинити фінансувати, озброювати і навчати сепаратистів, вивести російські війська з України, то ці цілі готові були б підтримати не тільки ми, але і, звичайно, українці. Але план президента Путіна це не передбачає".
Українські політологи також вважають, що не варто чекати швидкої реалізації завтрашніх можливих домовленостей в Мінську.
"План Путіна в частині своїх пунктів відображає попередні домовленості з Порошенком – він просто дещо додав і вже уявив, як свій план. Ключова позиція – міжнародний моніторинг припинення вогню, який має проводити ОБСЄ, але їх зараз в регіоні недостатньо. Щоб забезпечити реальне припинення вогню по всій лінії фронту знадобитися тисячі спостерігачів в десятці населених пунктів. ОБСЄ має знайти під це діло ресурси, оцінивши кількість людей, які вимагають, і де, як їх розміщувати. Все це вимагає часу", – говорить він.
До того ж, Фесенко вважає, що ряд позицій, представлених Володимиром Путіним, відображають лише інтереси однієї сторони. "Наприклад, Путін каже, що українські війська повинні відійти від великих міст. Але тоді українська сторона в праві вимагати, щоб те ж зробила й інша сторона. Треба домовлятися, щоб системи залпового вогню відвели обидві сторони, але домовитися про це буде непросто. К того ж, українська сторона продовжить вимагати виведення зі своєї території іноземних громадян, які воюють на боці "ЛНР" і "ДНР". Хоч Росія це і заперечує, але там воюють російські контрактники – треба зрозуміти, як можна зробити, щоб вони вийшли", – відзначає він.
Політолог сподівається, що завтра сторони зможуть досягти домовленостей про процедури обміну полоненими і припинення вогню. "Раз є домовленість двох президентів, то завтра їх можна формалізувати... Можна домовитися, що в такій то годині припиняється вогонь, але з реальним припиненням вогню, як показує ситуація, яка була в кінці червня, будуть проблеми. Є домовленість двох президентів – і завтра її потрібно формалізувати рішенням контактної групи, щоб на себе взяли зобов'язання також представники так званих ДНР і ЛНР. Адже за деякими з оголошених Путіним пунктів стоїть реальна домовленість між ним і Порошенком", – говорить експерт.
Політолог Віктор Небоженко теж не налаштований на швидкий результат. "Припинити війну можна, припинивши вогонь з обох сторін, а також закривши україно-російський кордон, на якому з'являться миротворці. Але це може статися не раніше нового року. Адже поки і та, і інша сторона впевнені, що перемога буде за нею. Щоб перекрити кордон, потрібно, щоб німецькі спостерігачі прийшли на українсько-російський кордон, адже Меркель знаходить спільну мову з Путіним", – каже Небоженко.
Він закликає не довіряти запевненням Володимира Путіна. "Путін будь-яке перемир'я використовує для наступу, удару. Варто було з ним в перший раз Порошенку зустрітися в Мінську та потиснути руку, як Путін через 20 хвилин передав наказ про наступ на Україну. Путін – ненадійний парламентер", – підкреслює Небоженко.
Його колега Костянтин Бондаренко покладає великі надії на можливі завтрашні домовленості в Мінську. "Будуть обговорюватися і план Порошенка, і план Путіна, які, по суті, мало різняться, і реально досягти завтра компромісів. Сподіваємося, що переговори будуть успішніше попередніх, коли не було ніяких планів, бачення і збиралися, щоб просто поговорити. Щоб були напрацьовані хоча б якісь робочі документи для того, щоб досягти хоча б мінімального компромісу. Це буде необхідною точкою, з якої можна буде починати наступні переговори. Чи домовляться про припинення вогню і обмін військовополоненими, а все інше стане справою подальших переговорів. Після цього треба буде домовитися про заходження на територію миротворців, але я не знаю, чи підуть на це "ополченці". Сторони мають обговорити, кого вони хотіли б бачити в якості миротворців. Хоча б ідеально, якби були ОБСЄ або сили ООН, які формуються на інтернаціональній основі ", – говорить він.
Також Бондаренко вважає, що навіть у разі оголошення перемир'я, як з українського, так і з російського боку, не факт, що всі учасники боїв на Донбасі до цього прислухаються.