Захисники Вітчизни. В армії чекають грошей на зарплати і нова зброя
Витрати на оборону і безпеку України наступного року можуть сильно збільшити. Міністерство фінансів у проекті Державного бюджету на 2016 рік пропонує виділити на ці потреби до 100 млрд грн. Майже половина цієї суми – 49,8 млрд – повинна піти на забезпечення Збройних сил. Однак Міністерство оборони має намір домагатися фінансування у розмірі 57 млрд грн, оскільки саме такі кошти, на думку військових, дозволять підвищити грошове утримання контрактників. Втім, в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони кажуть, що міністерство ще не витратило всіх грошей, які виділялися в році, що минає.
ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ. На початку минулого тижня Мінфін оприлюднив проект Держбюджету на наступний рік. Документ був опублікований без доповнень, за якими можна судити про конкретні витрати для кожного міністерства, проте в уряді вже повідомили, що на оборону і безпеку нашої країни в майбутньому році планується витратити 100 млрд гривень.
У свою чергу, секретар РНБО Олександр Турчинов уточнив, що 100 млрд грн будуть виділені безпосередньо із загального фонду держбюджету. Ще 13 млрд будуть забезпечені за рахунок спеціального фонду та державних гарантій. У сумі, за словами Олександра Турчинова, витрати на оборонний сектор в наступному році складуть 113 млрд грн, або 5% від ВВП. "РНБО затвердила оборонний бюджет нашої країни. Відповідно до Стратегії нацбезпеки та Військової доктриною – це 5% від ВВП. Це той мінімум, який дозволить нам протистояти агресії", – заявив журналістам Олександр Турчинов.
Проти суми в 100 млрд не заперечують і у Верховній Раді. За словами члена парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука ("Народний фронт"), комітет не підтримав би той варіант бюджету, в якому витрати на сектор безпеки були б менше, ніж в 2015 році. "Минулого року було 90 млрд. У наступному – 100. Тобто членів комітету така ситуація влаштовує", – уточнив Тимчук. Він пояснив, що вказана сума призначена на всі силові структури, включаючи Збройні сили.
ЩО ОТРИМАЄ АРМІЯ. У неділю начальник Генштабу Віктор Муженко заявив, що з 1 січня планується збільшення грошового утримання військовослужбовців. Він зазначив, що контрактник отримуватиме близько 7000 грн, командир бригади – 14000, командир батальйону – 12000, командир роти – 10000, а командир взводу – 9000 грн. Втім, як уточнили в Генштабі, таке збільшення можливе в тому випадку, якщо уряд і Верховна Рада візьмуть до уваги позицію Міністерства оборони, яке просило виділити в 2016 році на потреби армії 57 млрд грн (2,5% ВВП). "Поки ж нам виділяють всього 49,8 млрдгрн (2,2% ВВП). А от сума в 57 млрд якраз і дозволяла підняти зарплату контрактникам до 7000 (зараз бійцям у зоні АТО платять в середньому 5-6 тисяч. – Авт.)", – пояснили в Генштабі. Відзначимо, що в 2015 році загальні витрати на функціонування армії також становили близько 50 млрд грн.
У Генштабі розповіли, на що саме Міноборони збиралося витратити ці гроші. Так, у пропозиціях МОУ з 57 млрд грн планувалося направити 30,4 млрд на грошове утримання військовослужбовців, а 12 млрд – на розвиток озброєнь. А ось Кабмін готовий направити на ці ж цілі 24,6 і 10,6 млрд грн, відповідно. При цьому інші фінансові пропозиції Міноборони залишилися практично без змін. "Міністр оборони Степан Полторак не погодився з варіантом у 49,8 млрд і не підписав його. Ми будемо домагатися фінансування у розмірі 57 млрд, тим більше що ця сума підтримана парламентським комітетом з питань нацбезпеки і оборони", – заявили в Генштабі.
ЩО ГОВОРЯТЬ ДЕПУТАТИ. Дмитро Тимчук, у свою чергу, зазначив, що опублікований варіант Держбюджету містить лише загальні показники, а розподіл коштів по конкретних статтях ще не розглядалося. Він звернув увагу на те, що Міністерство оборони не витратило дуже багато коштів, виділених у 2015 році. "Наприклад, в міністерстві рапортують, що здали близько 700 квартир для військовослужбовців, а в реальності прийнято від сили 200. При цьому Кабмін виділив кошти на закупівлю 2,5 тисячі квартир. Тобто з 1 мільярда 140 мільйонів гривень, станом на листопад, освоєно всього 119 мільйонів. За чиєюсь злочинній недбалості до вересня кошти взагалі не витрачалися. Це коли в країні йде війна, кошти на оборону видирається із соціальної сфери, а на фронті завжди чогось не вистачає. Я не знаю, чому так відбувається, але думаю, в цій ситуації конкретні посадові особи мають понести конкретну відповідальність", – пояснив Тимчук.
За його словами, спеціально для того, щоб з'ясувати це питання, на засідання комітету з питань нацбезпеки і оборони, яке відбудеться 9 грудня, запрошений замміністра оборони Юрій Гусєв. "Ми повинні зрозуміти, чому Міноборони не витрачає виділені кошти, а вже потім приймає рішення по бюджету", – пояснив Тимчук.
До слова, 24 листопада Юрій Гусєв заявив, що йде у відставку, і вже передав міністру оборони відповідну заяву. Свої дії Гусєв пояснив у Facebook підготовленою на нього "інформаційною атакою": "За моїми даними, планується розширена прес-конференція, на якій мене будуть звинувачувати у причетності до корупційних схем під час підготовки до Євро-2012 і в тому, що фірми моєї дружини витісняють виробників, отримуючи контракти в Міноборони". При цьому Гусєв підкреслив, що не мав відношення до організації Євро-2012, а його дружина не є засновником якихось фірм.
Після такої заяви колеги і товариші Гусєва влаштували в інтернеті флешмоб, закликаючи його змінити рішення. Швидше за все, це здобуло свою дію, оскільки 25 листопада помічник міністра оборони Юрій Бірюков повідомив в Facebook, що "відставки Гусєва немає і не передбачається". "Юра написав заяву про відставку десь в середині лютого. Відразу вступаючи на посаду. Віддав мені, і ось лежить воно в мене... А мою заяву про складання повноважень теж написано при вступі на посаду", – пояснив при цьому Бірюков.
Менше, ніж очікувалося. У кожному разі, ні 49, ні 57 млрд грн і близько не відповідають початковим бажанням військових. Як уже писала "Сегодня", у вересні Міноборони направило в Кабмін бюджетний запит на 2015 рік у розмірі 86,9 млрд грн. Причину такого різкого внаслідок скорочення фінансування ніхто толком не пояснив. На думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, це могло статися тому, що Міністерство оборони не може конкретно сформулювати пріоритети у своєму розвитку на найближчі три-п'ять років, тому Мінфін і Мінекономіки визначили фінансування, виходячи з прогнозних показників, а не реальних потреб армії. "У нас не прийняті держпрограми розвитку озброєнь і збройних сил. Тому абсолютно незрозуміло, які орієнтири ставить перед собою армія в наступному році. Відповідно, ми навіть не можемо оцінити ризики, який несе в собі саме такий рівень фінансового забезпечення", – пояснив Згурець.
І все ж, на його думку, бюджет ЗСУ в обсягах 49-57 мільярдів означає як мінімум "зменшення уваги до розвитку високотехнологічних видів озброєнь, таким, як авіація і ППО, які потребують великих витрат". "Європейський досвід говорить, що для нормальної підготовки одного солдата потрібно $ 100 000, а збройні сили чисельністю в 100 тисяч чоловік коштують $ 10 млрд на рік. Це розрахунки для армій таких країн, як Німеччина чи Польща. Чисельність нашої армії – 250 000", – уточнив Сергій Згурець. Виходить, що їм необхідно, за західними мірками, $ 25 млрд (591 млрд грн), тобто в 10 разів більше, ніж зараз...