Президент РФ Володимир Путін. Фото: Pavel Golovkin/Pool via REUTERS
Війна за Нагірний Карабах- це не тільки протистояння Вірменії та Азербайджану на полі бою, а й велика політика із залученням великих гравців – Росії і Туреччини, ось тільки для Кремля все склалося не дуже вдало. Колишній радник президента РФ Андрій Ілларіонов в LiveJournal розповів про найважчі провали російського лідера Володимира Путіна в кавказькій кризі.
Росія переважно тільки спостерігала за тим, як Азербайджан виграє війну у Вірменії. І навіть прихована допомогу Москви не допомогла впоратися з азербайджансько-турецьким альянсом.
10 поразок Путіна в Нагірному Карабасі
- Він не зміг запобігти початку відкритих військових дій, коли силова перевага Азербайджану над Вірменією стала абсолютно очевидною.
- Він не зміг їх зупинити тоді, коли хотів це зробити.
- Військові дії 9 листопада були зупинені не завдяки "втручанню Путіна", а через капітуляцію його союзника: коли азербайджанські війська взяли Шушу і стали погрожувати Степанакерту, Вірменія капітулювала, прийнявши всі азербайджанські вимоги.
- Путін в одному з інтерв'ю визнав, що надавав всебічну підтримку Вірменії в цьому конфлікті, але вона все одно програла. Висновок: Азербайджан з Туреччиною виявилися сильнішими Вірменії з Росією.
- Зміна формату переговорів щодо карабаської проблеми. Раніше ці питання вирішували тільки Росія, США і Франція (Мінська група ОБСЄ), а тепер Путіну довелося домовлятися з Азербайджаном і Вірменією як посереднику.
- Відсутність в тристоронній мирній угоді будь-яких згадок статусу Нагірного Карабаху, хоча раніше Путін наполягав на збереженні нинішнього статусу-кво для Карабаху.
- Росія допустила спільну з Туреччиною миротворчу місію: ніколи раніше Москва не погоджувалися на розміщення на територіях, які коли-небудь входили до складу Російської імперії чи СРСР, турецьких військових (а зараз ще і члена НАТО).
- Визнання Путіним миротворчого мандату турецьких військових: господар Кремля погодився з тим, що турецькі дрони, відповідальні за загибель як мінімум сотень вірменських військових під час війни, стежитимуть за вірменами в мирний час.
- Визнання Путіним нового міжнародного статусу Азербайджану – "абсолютний суверенітет". У карбаському конфлікті Баку показав, що сам може повертати території. Особливо це неприємно виглядає на тлі спроб інших пострадянських країн віддалитися від Росії.
- Визнання абсолютно нового міжнародного статусу Туреччини, яка зараз досягла такого становища, яке змушує Путіна поважати Туреччину настільки, що вона або безпосередньо сама, або ж через Азербайджан диктує Путіну умови.
Як повідомляли новини "Сьогодні", Росія, Азербайджан і Вірменія домовилися про розміщення російських миротворців в Нагірному Карабасі. Згідно з підписаним трьома країнами документом, військові будуть розміщені вздовж лінії зіткнення і Лачинського коридору, який з'єднує Вірменію і Нагірний Карабах. Чисельність контингенту становитиме 1960 військовослужбовців, вони будуть озброєні стрілецькою зброєю. Президент Азербайджану Ільхам Алієв говорив, що російські миротворці там будуть п'ять років.
При цьому Алієв повідомив, що і Туреччина введе туди своїх миротворців. Турецькі і російські військові діятимуть спільно. Президент Реджеп Тайїп Ердоган підтвердив участь Туреччини у врегулюванні в Нагірному Карабасі. Пізніше парламент Туреччини схвалив відправку військових до Азербайджану.