Війна чи мир? Фото: AFP
Однозначної відповіді на те, коли і яким чином все-таки вдасться припинити збройне протистояння на сході України як і раніше немає.
У четвер до Києва до Петра Порошенка з екстреним візитом прибули канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд, щоб на наступний день відправитися в Москву – вже для зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним. Сьогодні в Мюнхені проходила Міжнародна конференція з безпеки, причому, саме субота була визначена як спеціальний "український день", проте і вона, незважаючи на спілкування Порошенка з тією ж Меркель, а також з іншими лідерами ЄС, США і НАТО, чіткої відповіді – "війна або мир" – не дала.
МИР? Переговори мають поновитися завтра. Відразу ж після закінчення зустрічі в Кремлі (її, нагадаємо, Меркель і Олланд покинули мовчки, не зробивши ніяких підсумкових заяв) прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков повідомив, що в неділю лідери чотирьох країн мають намір здзвонитися в "нормандському форматі" для вироблення якогось остаточного документа.
"Виходячи з пропозицій, сформульованих президентом Франції та канцлером ФРН, в даний час спільна робота ведеться для підготовки тексту можливого спільного документа щодо імплементації мінських домовленостей, документа, який включав би в себе пропозицію президента України і пропозиція, сформульована сьогодні і додана президентом Російської Федерації Путіним, щоб потім, природно, цей текст і ці пропозиції були представлені на схвалення всім сторонам конфлікту", – сказав він. Інших офіційних коментарів не надходило, що змусило спостерігачів говорити про те, що, найімовірніше, ні до чого конкретного московська зустріч не привела, і ніяких реальних домовленостей з перемир'я немає.
До ранку конкретики стало трохи більше: як повідомив журналістам представник німецького уряду Штеффен Зайберт, сторони все ж почали роботу над якимось новим "загальним документом щодо реалізації мінських домовленостей".
Також з'явилася інформація, що сторони не просто поговорять по телефону, вони зустрінуться очно, в білоруській столиці. Втім, поки ніяких офіційних повідомлень МЗС країн про те, що "мінсько-нормандські переговори" відбудуться, на даний момент немає.
Саме вересневий "мінський протокол" має стати основою майбутнього перемир'я, заявив, виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, президент України Петро Порошенко. "Я президент миру, а не президент війни, моїм першим кроком було одностороннє припинення вогню і мій мирний план. Я впевнений, що тільки Мінський меморандум, тільки всесвітньо визнаний Мінський договір може стабілізувати ситуацію в Україні", - сказав він, зазначивши, що Росія повинна в кінцевому підсумку підтримати його без всяких додаткових вимог, тим більше, що претензії бойовиків так званих "ДНР" і "ЛНР" на території та обрану ними "владу" Україна, за словами Порошенка, підтримувати не має наміру.
Європейські лідери, коментуючи сьогодні в Мюнхені, що пройшли в Києві і в Москві зустрічі, були вельми обережні в оцінках, сходячись тільки в одному – домовлятися необхідно терміново, інакше – нова світова війна.
"Ми ще не знаємо, чи доб'ємося успіхів після вчорашніх переговорів", — сказала Меркель, виступаючи на Міжнародній конференції з безпеки в Мюнхені. При цьому канцлер ФРН підкреслила, що спроба переговорів "в будь-якому випадку мала сенс".
Меркель також зазначила, що криза на сході України "не може бути вирішена військовим шляхом" і необхідно зробити кроки для реалізації Мінських домовленостей.
Президент Франції Франсуа Олланд, в свою чергу назвав мирну ініціативу, яку вони з Меркель представили на переговорах у Москві, "одним з останніх шансів" для досягнення миру.
"Якщо нам не вдасться досягти не просто компромісу, а сталого мирної угоди, ми чудово розуміємо, яким буде подальший сценарій розвитку подій. У цього (сценарію – ред.) є ім'я. Це буде називатися війною", – сказав Олланд, слова якого наводить Reuters.
ВІЙНА? Якщо переговори так і не принесуть результату, є небезпека, що російська агресія може піти далі, побоюються західні ЗМІ. Так, за інформацією Deutsche Welle, "США та інші країни також долучені до, ймовірно, останньою німецько-французької спробі вирішити конфлікт. Якщо в цей раз не буде досягнутий результат, конфлікт може остаточно перерости від регіональних масштабів до глобальних", – йдеться в статті.
При цьому, як зазначають автори статті, якщо це все ж станеться, то великий шанс, що Захід все-таки прийме рішення про постачання зброї в Україну. "Поставки зброї в Україну – на порядку денному, якщо дипломатичні ініціативи зірвуться", – резюмує видання.
У свою чергу, за інформацією американського видання Financial Times, ще в серпні (2014 року – ред.) стало зрозуміло одне: пан Путін не збирається програвати на Україні".
Нагадаємо, що віце-президент США Джо Байден, виступаючи в Мюнхені, зазначив, що Штати продовжать надавати Україні допомогу, але не для того, щоб та вела війну. "Ми будемо продовжувати надавати допомогу в плані безпеки України не для того, щоб розпалювати війну, а для того, щоб дати Україні можливість оборонятися. Ми не віримо в військове рішення української кризи і повинні шукати мирне вирішення конфлікту, але не можна заборонити Україні оборонятися", – зазначив він.
Крім того, Байден зазначив, що оцінювати Росію треба не за документами, а по діях. "Ми повинні оцінювати Росію з того, що вона робить, а не по тому, які документи вона підписує. Дуже часто Путін обіцяв мир, а поставляв танки, війська і зброю", – сказав американський віце-президент.
Побоювання у подальшій ескалації конфлікту викликає і той факт, що, нібито Путін в ході вчорашньої зустрічі запропонував Меркель і Олланд план, фактично з частковим визнанням автономій так званих "ДНР" і "ЛНР". Президент Росії Володимир Путін запропонував канцлеру Німеччини Ангелі Меркель та президенту Франції Франсуа Олланду дорожню карту щодо створення в Україні "нового Придністров'я", повідомляє The New York Times з посиланням на інформованого західного дипломата.
"Це не мирний план. Це дорожня карта до створення нового Придністров'я чи Абхазії в Україні. Це цинічна спроба вийти з усіх зобов'язань, взятих в Мінську", – повідомив дипломат виданню на умовах анонімності.