Фото з відкритих джерел
Навколо закону про Антикорупційний суд розгорівся скандал. Активісти заявили, що в документ прокралася правка, яка нібито дозволить топ-корупціонерам уникнути покарання. На цьому тлі в НАБУ зажадали змінити закон. Втім, профільний парламентський комітет всі звинувачення спростував і пояснив, навіщо була введена норма, що викликала резонанс.
Про те, що в тексті документі є "помилка" повідомив Центр протидії корупції (ЦПК). Активісти заявили, що правка була зачитана головою комітету правової політики і правосуддя Русланом Князевичем в сесійній залі перед прийняттям закону і не обговорювалася на комітеті. Активісти зазначили, що тепер закон передбачає: справи НАБУ, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції (наприклад, по екс-главі ДФС Насирова), будуть завершені так само в загальних судах. Тобто, апеляція відбудеться в обхід Антикорупційного суду.
"Ця норма – це амністія для всіх топ-корупціонерів, чиї справи вже в судах. Це зміна попередніх домовленостей і текст самого законопроекту прямо перед голосуванням, – заявив голова правління ЦПК Віталій Шабунін. – У погоджувальній таблиці, викладеній на сайті Верховної Ради, цієї поправки не було, і апеляція повинна була бути в Антикорупційному суді. Тепер же справи Мартиненка, Насирова та інших одіозних топ-чиновників так і залишаться в звичайних судах і, як ми розуміємо, будуть "злиті".
У НАБУ теж обурилися з приводу редагування і зажадали переглянути цю норму закону про Антикорупційний суд.
"Це положення фактично позбавляє сторони звинувачення і захисту права перегляду вироків незалежним судовим органом у провадженнях, які розслідувалися НАБУ протягом останніх трьох років, і будуть надалі передаватися в суди загальної юрисдикції, поки Антикорупційний суд не почне роботу. Це означає, що велика частина топ-чиновників, щодо яких НАБУ вже завершило розслідування, можуть уникнути справедливого покарання", – заявили в прес-службі Бюро.
У той же час, в Комітеті з питань правової політики і правосуддя заявили, що норма про апеляцію відповідає висновкам експертів Венеціанської комісії.
"У Комітеті категорично спростовують звинувачення громадських організацій щодо "не зачитування головою Комітету поправок щодо апеляційного розгляду справ НАБУ в судах загальної юрисдикції, а не у Вищому антикорупційному суді, а поява такої правки за годину до голосування", – йдеться в офіційному повідомленні комітету.
У парламенті запевняють: при підготовці законопроекту до другого читання "Комітет погодився з рекомендаціями експертів Венеціанської комісії, які в своєму висновку звертали увагу на доцільність того, щоб справи, які знаходяться на розгляді на момент початку роботи Вищого Антикорупційного суду продовжували розглядати суди, де вони на той момент слухаються".
Як пояснюють в комітеті, в іншому випадку, передача справ привела б до перевантаження суддів Вищого антикорупційного суду, з огляду на значну кількість справ, які розглядаються в судах першої та апеляційної інстанцій до моменту створення Вищого антикорупційного суду.
"Крім того, Комітетом було взято до уваги, що відповідно до прийнятого в першому читанні редакції законопроекту Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду буде судом апеляційної інстанції тільки щодо судових рішень Вищого антикорупційного суду", – відзначають у Верховній Раді.
Тому на засіданні комітету 21 травня 2018 року було вирішено "рекомендувати врахувати відповідну правку визначивши, що судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який почався в судах першої та/або апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, триває в цих судах".
У комітеті пояснюють, що цю правку відбили в підготовленій на розгляд Верховної Ради порівняльній таблиці до законопроекту. У той же час її не поставили на підтвердження при розгляді законопроекту в сесійній залі і залишили в його остаточній редакції. Була проведена техніко-юридична обробка її редакції, "в результаті якої були виявлені логічні і термінологічні неузгодженості деяких положень КПК в редакції законопроекту".
"Щоб уникнути можливого порушення Конституції України і логічного узгодження положень законопроекту, необхідні техніко-юридичні коригування були неодноразово озвучені на засіданні Верховної Ради України, вчинені абсолютно відкрито і публічно, оформлені рішенням Комітету з питань правової політики і правосуддя і підтримані Верховною Радою України", – заключають в комітеті.
Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла президентський закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Глава Верховної Ради Андрій Парубій підписав документ 9 червня. 11 червня президент Петро Порошенко підписав закон про Вищий антикорупційний суд.
Однак, щоб Антикорупційний заробив, необхідний ще один закон, який повинен представити президент Петро Порошенко. Цей документ повинен визначити механізм створення суду.