У депутатів обширний порядок денний. Фото: архів
У четвер у Верховній Раді – вкрай напружений порядок денний. У попередньому плані роботи у народних обранців – десятки і десятки законопроектів, причому, більшість з них запропоновані президентом Петром Порошенком або Кабінетом міністрів.
Чекають, до речі, в стінах українського парламенту і самого главу держави; він має намір приїхати в Раду разом зі своїм польським колегою Броніславом Комаровським, який перебуває в нашій країні з дводенним візитом. Президент Польщі планує виступити перед депутатами.
ВОЄННИЙ СТАН. Серед першочергових ініціатив на розгляд – президентські поправки в закон про воєнний стан, де детально прописується, як і в якій ситуації він вводиться, а також регламентують його режим – по всій країні і по окремих регіонах.
Розробку такого закону РНБО ініціювало ще наприкінці лютого. Втім, як пояснив тоді секретар Радбезу Олександр Турчинов, його мета зовсім не у введенні воєнного стану зараз і негайно, а в тому, щоб підкоригувати застаріле законодавство у відповідності з новими викликами.
"Заходами правового режиму воєнного стану щодо законопроекту, зокрема: 1) встановлення посиленої охорони важливих об'єктів національної економіки та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи... 2) введення трудової повинності для працездатних осіб... 3) примусове відчуження майна, що перебуває у приватній чи комунальній власності", – йдеться в пояснювальній записці.
Також у разі введення воєнного стану вводиться "заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій" і "регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів, театрально-видовищних закладів та інших підприємств, установ, організацій та закладів культури та ЗМІ". Неможливо буде у випадку воєнного стану і відправити у відставку прем'єра разом з Кабміном, а також розігнати Верховної Ради – проведення виборів також неможливо.
Відповідно до поправок влада буде зобов'язана провести евакуацію населення, а також отримати можливість примусово видворяти громадян іноземної держави, яке "загрожує нападом, здійснює агресію проти України".
Як зазначається в законі, військовий стан по всій території України, а також на окремих територіях вводиться президентом України з подачі РНБОУ і затверджується Верховною Радою.
БОРОТЬБА З КОМУНІЗМОМ. Є в порядку і кілька гучних ініціатив лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Перспективи їх проходження під питанням, але ось те, що шум і жаркі баталії в залі вони викличуть – факт.
Так, зокрема, законопроектом №2558 Ляшко разом з ще дванадцятьма депутатами з інших фракцій коаліції пропонує заборонити в Україні комуністичну символіку, прирівнявши її до символіки нацистської Німеччини, а також ввести покарання за публічне заперечення їх злочинів.
"Законопроектом пропонується засудити комуністичний і націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні як злочинні, заборонити публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання і пропаганди їх символіки", – йдеться в пояснювальній записці.
Причому, покарання за пропаганду передбачено вкрай жорстке: за публічне використання комуністичної та нацистської символіки, виконання гімну СРСР Ляшко співтовариші пропонують відправляти у в'язницю на 5 років (представників влади – і на всі 10), політичним партіям загрожує заборона, а ЗМІ – позбавлення ліцензії.
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ. Також Олегом Ляшко був запропонований законопроект про націоналізацію російського майна – №2497 "Про націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів".
Націоналізація, відповідно до тексту закону, може торкнутися "рухомого і нерухомого майна, коштів, вкладів у банках, цінних паперів та інших активів або корпоративних прав, розташованих (зареєстрованих) на території України, безпосередньо або через афілійованих осіб належать державі-агресору і його резидентам".
Рішення про націоналізацію того чи іншого об'єкта повинна приймати Верховна Рада.
ОУН-УПА. Мають намір розглянути парламентарії запропонований урядом законопроект №2538 "Про правовий статус і пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті".
"Держава визнає, що боротьба за незалежність України в ХХ столітті здійснювалася... з листопада 1917 до 1991 року і завершилася відновленням незалежності України 24 серпня 1991 року, коли Верховною Радою України був прийнятий Акт проголошення незалежності України, підтверджений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року", – йдеться в тексті закону.
Список організацій, які боролися за незалежність наводиться окремо, і в ньому, в тому числі, згадають Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА).
"Держава надає соціальні гарантії та пільги учасникам боротьби за незалежність України у ХХ столітті", – йдеться в законі. Також визнаються їх військові звання і нагороди.
8 ТРАВНЯ. Ще одна ініціатива стосується увічнення пам'яті жертв Другої світової війни.
В уряді пропонують ввести 8 травня День пам'яті та примирення. Автори законопроекту підкреслюють, що це повністю відповідає міжнародній практиці. А 9 травня, як і колись, буде відзначатися День Перемоги.
Також в планах депутатів – збільшення чисельності прикордонників ще на 3 тисячі осіб, опреденіе чисельності СБУ в особливий період, а також прийняття поправок, що регулюють харчування та забезпечення військовослужбовців.