Фото: facebook.com/UkraineMFA
Сьогодні завершується дводенний візит голови ОБСЄ, міністра закордонних справ Австрії Себастьяна Курца на Донбас. Головний австрійський дипломат з делегацією на власні очі побачили наслідки російської агресії в Виноградному і разом з СММ ОБСЄ поїздили по населених пунктах Донецької області на лінії розмежування.
Українське питання Курц назвав головним на порядку денному роботи ОБСЄ цього року – Німеччина передала Австрії головування в Організації. В цілому плани у Австрії на час свого головування в ОБСЄ грандіозні: деескалація наявних конфліктів, відновлення міждержавної довіри і боротьба з радикалізацією, яка становить загрозу багатьом державам. Україна ж наполягає на розгортанні на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ. Для цього потрібна згода всіх 57 країн-членів Організації. Але головне, щоб свій голос дала і Росія. З цим завданням не впоралася Німеччина під час свого головування в ОБСЄ. Чи впорається Австрія – теж велике питання, оскільки, крім згоди 57 країн-членів, потрібні великі гроші на фінансування поліцейської місії – понад 1 млрд євро.Та й випади того ж Курца в сторону Росії, його заяви про можливе скасування санкцій можуть говорити про те, що Австрія, швидше, стане на бік Кремля, у якого своє бачення мандата і чисельності поліцейської місії.
Офіційно пріоритети австрійського головування на 2017 рік Себастьян Курц озвучить 12 січня в Відні на засіданні постійної ради ОБСЄ. Попередньо голова австрійського МЗС заявив, що ОБСЄ зможе знайти шлях до вирішення "конфліктів на континенті, в тому числі і українського". Для цього Курц вирішив особисто відвідати Донбас.
"Наочно зміг побачити ситуацію на сході України – відвідав блокпост "Харчовик" разом зі Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ (а також передав мерії Маріуполя протитанкові таблички – Авт.). Нашою метою, як ОБСЄ, є те, щоб договір про припинення вогню дотримувався в повній міру і ситуація для місцевого населення покращилася. Ми повинні продовжувати переговори, і Мінські домовленості – єдина база, єдиний документ, на основі якого ми можемо це робити... Я повністю незадоволений тим статусом-кво, який є зараз, але, через брак іншого базового документа, ми повинні робити все, щоб впроваджувати їх", – заявив сьогодні Курц.
Голова українського МЗС Павло Клімкін заявив, що всі розуміють, що потрібно змусити Росію виконати Мінські домовленості: "Це виглядає просто: припиніть стріляти, надайте місії ОБСЄ повний доступ до Донбасу, до неконтрольованого російсько-українського кордону. Зрештою, віддайте заручників, допустіть хоча б Червоний Хрест міжнародні гуманітарні організації, дайте допомогти на території окупованого Донбасу". За його словами, Себастьян Курц ще раз приїде на Донбас менше ніж через два тижні 15 січня – на 25-річний ювілей відносин України і ОБСЄ. "Ми домовилися відзначити цей ювілей подією і концертом Луганського симфонічного оркестру, який зараз перебуває в Сєвєродонецьку", – підсумував Клімкін.
В українському МЗС напередодні візиту голови ОБСЄ заявляли, що на переговорах йтиметься і про розгортання на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ. Але про це під час невеликого брифінгу для преси сторони не сказали ні слова. Озброєна поліцейська місія – ініціатива України. Вона прийшла на зміну "блакитним каскам" ООН. У Радбезі Росія має право "вето", тому ніколи не допустить миротворців на Донбас. Але і рішення про розгортання поліцейської збройної місії вибити з ОБСЄ не так-то просто. Для цього потрібен консенсус усіх 57 країн-членів Організації, в тому числі і Росії. Під час останньої зустрічі лідерів "нормандської четвірки" в Берліні 19 жовтня Володимир Путін дав попередню згоду на розгортання на Донбасі поліцейської місії.
"Озброєна, поліцейська місія ОБСЄ... Її можна називати як завгодно. В цілому на розміщення такої місії Путін в ході переговорів погодився. І є загальне розуміння. У цій ситуації Володимир Путін говорив про необхідність використовувати нинішнє головування Німеччини в ОБСЄ для того, щоб активізувати опрацювання цього питання", – говорив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.
Але Німеччина, як ми бачимо, не впоралася з цим завданням, а голова російського МЗС Сергій Лавров заявив, що ніхто в ОБСЄ не підтримує створення збройної місії, незважаючи на попередню згоду Путіна. Насправді, як уже раніше писав "Сегодня.ua", у Росії є своє бачення мандата, чисельності та оснащення поліцейської місії. "Попередня згода була, в тому числі і Володимиром Путіним, просто зміст збройної поліцейської місії, яке вкладає кожна зі сторін, а саме російська сторона і Україна, – різний. РФ зацікавлена девальвувати, дискредитувати саму ідею місії, зробити її з дуже обмеженим мандатом, без важкого озброєння, нечисленної, щоб зробити її фактор незначним для розвитку подальших подій в ОРДЛО", – говорила представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактній групі Ольга Айвазовська.
Зараз у складі спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ на Донбасі працюють 600 осіб. Але, по-перше, вони не моніторять ситуацію ночами, коли бойовики відкривають вогонь по наших позиціях, а по-друге, їх чисельність і мандат обмежені, вони не мають доступу до окупованих територій і до кордону. "Звичайно, роботу місії можна було б поліпшити. Ще є куди рости місії. Головне, що я почув, на що скаржаться, що місія не працює цілодобово. Треба зазначити, що ситуація була б набагато складніше і гірше, якби не було цієї місії . Ми всіляко підтримуватимемо роботу місії, не тільки технічними засобами. Робитимемо все для того, щоб спостерігачі могли виконувати своє завдання якомога ефективніше", – пообіцяв Себастьян Курц.
Україна неодноразово піднімала питання збільшення чисельності сьогоднішньої СММ ОБСЄ хоча б до 1,5 тис осіб. Але проти, як завжди, Росія. Стосовно ж збройної поліцейської місії, зціпивши зуби Кремль згоден лише на табельну зброю, але не на допуск "миротворців" на кордон і на всю окуповану проросійськими бойовиками територію Донбасу. Джерела "Сегодня.ua" в Адміністрації президента України розповідали, що російська сторона пропонує на ділянці неконтрольованого кордону в 462 км розмістити всього три-чотири КПП, куди допустять поліцейських ОБСЄ. Аналогічно Кремль пропонує зробити і на окупованій території, дозволивши ОБСЄ допуск лише до пунктів відведення важкої техніки і озброєння. До того ж, за словами Ольги Айвазовської, розгортання на Донбасі такої місії справа витратна – на це потрібно близько 1 млрд євро на рік.
"З бюджету, який сьогодні має ОБСЄ, 170 млн євро, 100 млн євро закладено для України. І зараз дуже важливим є питання, чи зможуть вони також виділяти такі величезні кошти для подальшого фінансування знаходження представників ОБСЄ на Донбасі, як щодо лінії контролю, так і щодо гуманітарної частини. Коли вони приймали рішення про направлення сюди представників, у них було розуміння, що цей конфлікт не повинен розтягнутися надовго. А ми його вже третій рік маємо. І для них виклик як далі фінансувати, це питання залишилося відкритим", – розповів Сегодня.ua "позафракційний нардеп Сергій Тарута, який був у складі української делегації на переговорах з австрійськими дипломатами.
Навряд чи, щоб такі європейські важковаговики, як Німеччина і Франція напередодні виборів у себе дали згоду на фінансування місії, і що найголовніше – своїх поліцейських для відправки на Донбас, де триває війна. До того ж, Австрія, до якої перейшло головування в ОБСЄ, вже готується до майбутніх парламентських виборів 2018 року. З цим, за словами експертів, і може бути пов'язана недавня заява Себастьяна Курца в інтерв'ю Der Spiegel про можливе поетапне зняття санкцій з Росії. Адже президентські вибори, що відбулися наприкінці минулого року в Австрії, показали популярність ультраправих політиків: до другого туру разом з переможцем, колишнім лідером "Зелених" Александером ван дер Белленом вийшов проросійський Норберт Гофер. Він представник "Австрійської партії свободи", яка на початку грудня 2016 року підписала договір про співпрацю з "Єдиною Росією".
Сьогоднішня риторика Курца сильно нагадує поведінку голландського прем'єра Марка Рютте, який не хотів ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною. Так, з одного боку через результати референдуму 6 квітня 2016 року в Нідерландах, коли проти Асоціації проголосував 61% учасників референдуму, за – більше 38% (явка становила 32,28%). З іншого, цей референдум був консультативним і більше півроку лідери ЄС вмовляли Рютте ратифікувати Угоду. Але в гонитві за голосами опозиційного електорату (як раз ультраправі в Голландії не хотіли ратифікацію Угоди з Україною) Рютте спекулював на українському питанні і погодився ратифікувати Угоду лише з ухваленням додаткового документа, за яким Україна не претендує на членство в ЄС, на гроші ЄС, а українці – на роботу в ЄС тощо.
В Австрії також, як і в Голландії, Німеччині та Франції, набирають обертів ультраправі сили і політики. І риторика Себастьяна Курца щодо санкцій цілком може бути пов'язана з грою на опозиційний електорат. Адже, за словами посла України в Австрії Олександра Щерби, у Курца є всі шанси стати новим австрійським канцлером. До того ж, можливість ослаблення санкцій проти Росії на сьогодні пов'язана не тільки з виконанням Мінських угод, але і з позицією Адміністрації Дональда Трампа. Адже, за словами експертів, якщо США почне послаблювати санкції проти Росії, Євросоюзу утримати єдність з цього питання буде вкрай складно.