Ім'я: Лєшек Бальцерович
Народився: 19.01.1947 в Ліпно (Польща)
Кар'єра: віце-прем'єр Польщі
Віце-прем'єр і міністр фінансів у польському уряді в 90-х роках минулого століття. Голова Національного банку Польщі (2001-2007). Організатор польських економічних реформ (так званої шокової терапії, або "план Бальцеровича") – прискореного переходу країни з планової економіки в країну з ринковим господарством. Незважаючи на велике неприйняття реформ Бальцеровича населенням, саме це дозволило Польщі стати повноправним членом Євросоюзу 2004 року. Кавалер найвищої польської нагороди – ордена Білого орла. В даний час професор Варшавської вищої школи економіки.
- Пане професоре, розкажіть, яким чином доля пов'язала вас з Україною?
- Після Революції гідності ситуація в українській економіці була жахливою. Кажу як економіст. Не всі українці знали, а більшість не знає й досі, яким було становище України після втечі Януковича. Він залишив економіку в жахливому стані. Проблеми, які існували під час його правління, стали лише посилюватися. Але великої шкоди завдала російська агресія – не тільки військова, а й економічна. Адже це призвело до того, що Україна була відрізана від великого російського ринку. Наприклад, якби німці відрізали свій ринок від Польщі, то у нас теж би була глибока рецесія.
Я віддаю належне українській владі разом з президентом Порошенком, прем'єр-міністром Яценюком, а також главою НБУ (Валерія Гонтарєва. – Авт.) – вони зробили все, щоб Україна уникнула економічної катастрофи. Якби вирішили друкувати гроші – міг би статися вибух галопуючої інфляції. Це завжди найгірше рішення. Вони на це не пішли. І завдяки цьому Україна змогла уникнути падіння економіки. Це й було досягненням першої влади після Майдану, українці мусять про це знати. Ніхто не знає, що було б, якби не дуже відповідальна фінансова політика влади, яка спричинила після себе обмеження витрат. І в таких умовах влада була змушена збирати кошти на оборону від російської агресії.
У 2016-2017 роках я часто бував в Україні як один з керівників групи стратегічних радників. Моїм колегою був Іван Міклош (словацький політик, очолював групу радників в уряді Володимира Гройсмана). Дана група була створена, щоб тимчасово допомагати владі – президенту і прем'єру. Це не означає, що всі наші поради брали – були навіть несподіванки від ухвалених рішень, але загалом комунікація була дуже гарною.
- Україна обрала нового президента. Як ви вважаєте, ті 73% українців, які проголосували за Володимира Зеленського, незадоволені впровадженням реформ команди Петра Порошенка?
- Я не можу знати – це чи прояв невдоволення реформами, або поганий рівень життя, адже в підгрунті виборчих рішень – різні емоції. І так скрізь – і в США, і в Польщі, і в Україні. Поживемо побачимо.
Є велике питання для України і для Зеленського – якою буде його команда. Без доброї команди він нічого не зробить. Якщо в Польщі у мене була можливість щось зробити, то тільки тому, що у мене була команда. Якою буде команда Зеленського – чи будуть ці люди компетентними, чесними, незаангажованими політично? Це і буде головним критерієм – тільки гарна команда може підготувати добру програму. А добра програма – це чесний діагноз: де найбільше невирішених головних проблем. Як у медицині: є діагноз – є терапія.
Коли я закінчував свою місію в Україні 2017 року, залишив короткий звіт, де зазначив, що для України, як і для Польщі 30-річної давності, найважливіше – прискорення економічного зростання. Не на рік-два – на тривалий період. Тому що це єдиний шлях до одужання. Дуже важливо, щоб зростання економіки не припинялося, а завдяки відповідній політиці реформи прискорювалися. Це і буде ще одним випробуванням для нової політичної конфігурації.
На щастя, те, що відрізняє Україну від Росії, це, по-перше, в Україні відбулися справжні вільні вибори. І це потрібно цінувати. По-друге, в Україні дуже активне громадянське суспільство, яке, як я розумію, не боїться влади.
- Ви говорите, що дуже багато залежить від команди президента. А як вважаєте, чи мусить кандидат в президенти мати відповідні політичний досвід і освіту?
- Тридцять років тому Тадеуш Мазовецький (перший посткомуністичний прем'єр-міністр Польщі 1989-1991 рр.) Попросив взяти на себе відповідальність за величезні проблеми Польщі. У мене не було політичного досвіду, але багато років моїм хобі було вивчення проблем в економіці різних країн.
- Чим може похвалитися президент Порошенко за п'ять років при владі. Назвіть три найважливіші досягнення, на ваш погляд.
- Я думаю, що з історичної точки зору у Порошенка великі досягнення. Історія оцінить це краще, ніж виборчий рейтинг. Україні загрожувала економічна катастрофа. Але країні вдалося уникнути гіперінфляції та дестабілізації. По-друге, Порошенко встановив добрі відносини з західними лідерами – у нього прекрасні комунікаційні та дипломатичні навички. Це людина, яка могла зателефонувати будь-якому великому політику Заходу. Не кожен може це зробити. По-третє, як президент, він взяв на себе головну відповідальність за підготовку України до придушення російської агресії. Це вимагало дуже складних рішень. Мені складно назвати іншого лідера, який загалом позитивно вийшов би з такого безпрецедентного скупчення проблем.
- Чому президенту Порошенку не вдалося перемогти корупцію?
- Боротьба з корупцією вимагає дуже доброго діагнозу, який розповість, де знаходяться причини корупції, де існують політично-ділові домовленості.
- Як ви вважаєте, при новому президенті в Україні відбудуться зміни в елітах?
- Ми повертаємося до питання – якими будуть дії нового президента, якою буде його команда. Дуже важливо, що в Україні є демократія. Демократія в тому й полягає, що не завжди можна передбачити результат. У Росії можна передбачити результат – це не демократія. Але якість демократії залежить від рівня знань і рішучості в елітах громадянського суспільства. Я хотів би побажати народу України, щоб ці еліти ще більше сконсолідувати і стали причинами поліпшення.
Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про те, що Зеленський запропонував скасувати "мажоритарку" і знизити прохідний бар'єр на виборах до Ради. Президент провів консультації з лідерами фракцій парламенту.