Депутати допрацюють закон про люстрацію, фото з архіву "Сегодня"
Через три місяці скандальний закон про люстрацію може помінятися. Венеціанська комісія завершила перевірку Закону "Про очищення влади", який набув чинності 16 жовтня. Її висновки невтішні – документ потребує значних поліпшень: основна претензія – звільняти чиновників без рішення суду, як значиться в законі, не можна. Крім того, єврочиновники вважають, що вина держслужбовця, якому загрожує люстрація, також повинна бути доведена в суді. У підсумку ВК дала парламентаріям три місяці на внесення потрібних поправок. "Сегодня" розбиралася в ситуації.
ЗАСПОКОЇЛИ. Як з'ясувала "Сегодня", закон міг бути і зовсім скасований комісією. Як розповів "Сегодня" нардеп від "Народного фронту" і учасник української делегації у Венеції Леонід Ємець, минулого тижня стало відомо, що ВК готує негативний висновок по люстрації: "Щоб відстояти закон, ми пізно ввечері в четвер з Єгором Соболєвим і главою Мін'юсту Павлом Петренко вилетіли до Венеції, щоб пояснити європейцям, навіщо нам потрібен цей закон. Про що в підсумку ми домовилися: потрібен окремий орган перевірки чиновників (зараз Люстраційний комітет входить до складу Мін'юсту. – авт.). Також їм не подобається, що у нас два окремих закони регулюють питання про люстрацію суддів: закон "Про відновлення довіри" та "Про очищення влади", виникає плутанина. А норму, згідно з якою можна звільнити чиновника без суду, ми ще будемо обговорювати. Ми думаємо, що в наступні три місяці ми зможемо розібратися з проблемами". Депутати домовилися і про співпрацю з ВК щодо поліпшення закону. "Після Нового року до нас приїдуть представники комісії, щоб побачити, як у нас реалізується закон про люстрацію", – говорить Ємець.
ХТО ВИНЕН. На думку експертів, в ситуації з законом про люстрацію зіграли роль два фактори: політігри Росії та ініціативи представників старої влади. "Хто першим зажадав оцінки цього закону Венеціанською комісією? Держдума РФ. А хто виступав "адвокатом" України в ВК? Представник України в ВК Сергій Ківалов. Він повинен був пояснити Європі, навіщо нам потрібен цей закон", – запевнив "Сегодня" представник громадської ради з люстрації при Мін'юсті Карл Волох. Але Сергій Ківалов наполягає, що чинний варіант люстрації порушує права людини. "Комісія нагадала Україні, що люстрації не означає порушення прав людини, – підкреслив у коментарі "Сегодня" Ківалов. – Демократична держава вимагає від держслужбовців дотримуватися конституційних принципів, але для дотримання прав людини люстрація повинна справедливо балансувати між захистом принципів демократичного суспільства і прав окремої людини. Процес має проводитися виключно правовими методами. Українська влада погодилася з тим, що в закон треба вносити зміни".
"НЕМАЄ ДОВІРИ". На думку політологів, потрібно створити окреме відомство з люстрації. "Люстраційний комітет повинен бути за межами Мін'юсту. Так він буде хоча б формально незалежний", – сказав нам професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Розгляд кожного випадку можливого звільнення в суді – питання спірне, в той же час вважають юристи. "Питання про судах неоднозначний в ситуації, коли суди у нас не користуються великою довірою у населення. Тому початковий різкий висновок ВК був некоректний. Європейці наполягають в цьому питанні на принципі презумпції невинності, але ж питання стоїть не в залученні чиновників до кримінальної відповідальності, а в нових критерії відбору їх на роботу, – сказав нам юрист Василь Мірошниченко. – Але саму перевірку треба починати з верхівки влади – з Верховного суду, Генпрокуратури, МВС, Міноборони і т.д. Адже головне завдання закону про люстрацію – побороти корупцію. У Балтії та Польщі подібні норми спрацювали на "ура".
ПОТРІБНІ ЧІТКІ КРИТЕРІЇ. Вердикт Венеціанської комісії – це компроміс, вважають також експерти. "Закон про очищення влади – сирий, тому певна його ревізія була необхідна. Депутатам як мінімум потрібно розширити перелік критеріїв для звільнення, чітко прописати їх, – сказав нам політолог Володимир Фесенко. – Звільнення людей через суд – нормальна європейська практика, але це десятки тисяч справ. Чи готові наші суди до такого обсягу роботи? Я не впевнений". Але, на думку Вадима Карасьова, кожен випадок звільнення все ж потрібно розглядати індивідуально, через суд: "Також потрібно відмовитися від принципу колективної провини та пункту про діяльність чиновників у радянський період: вже 23 роки минуло, а ми ніяк не заспокоїмося".