Україна буде в НАТО - про це заявили за підсумками саміту Альянсу.
На запрошення української влади Північноатлантична рада (Рада НАТО) на рівні послів відвідає з візитом Україну 30 і 31 жовтня, повідомила в понеділок прес-служба альянсу.
Візит розпочнеться в Одесі 30 жовтня, коли генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і посли побувають у Другій постійній групі НАТО з протидії мінам (SNMCMG2), говориться у повідомленні. Чотири протимінних кораблі НАТО з Болгарії, Італії, Румунії та Іспанії пришвартується в порту Одеси в межах патрулювання в Чорному морі.
Генеральний секретар виступить з промовою перед курсантами Одеської військово-морської академії.
А в Києві 31 жовтня він проведе засідання Комісії НАТО-Україна за участю президента України Володимира Зеленського та виступить з промовою у Верховній раді.
Генеральний секретар і постійні представники НАТО зустрінуться з головою Ради Дмитром Разумковим, міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком та міністром оборони України Андрієм Загороднюком.
До того ж, заступник генерального секретаря Мірча Джоана і посли НАТО проведуть зустріч зі спікером парламенту України Дмитром Разумковим і главами парламентських фракцій. До того ж, відбудуться бесіди з віце-прем'єром, міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою.
Будуть організовані інформаційні заходи, під час яких посли НАТО будуть спілкуватися з представниками громадянського суспільства.
Як повідомляли новини "Сьогодні", днями міністр оборони Андрій Загорднюк і Єгор Божок їздили до штаб-квартири альянсу. Міністр заявив, що Україна більше не буде знову просити про ПДЧ в НАТО. Український уряд більше не має наміру діяти "методом папуги", а візьметься за зміни в українській армії.
До того ж, Загороднюк розповів, що Україна і НАТО домовилися про перезапуск відносин. З його слів, тепер всі існуючі програми співпраці України і НАТО будуть зведені в одну програму.
План дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan) – програма з прийняття нових членів до НАТО. Розпочата у квітні 1999 року. Призначена для допомоги країнам, які планують стати членами НАТО. Програма передбачає отримання країнами-кандидатами зворотнього зв'язку щодо їхніх дій, пов'язаних з підготовкою до членства в НАТО і дотриманням стандартів НАТО, за всіма основними напрямками (політичним, економічним, військовим, правовим і т. ін.)
Нагадаємо, 11 років тому на сумнозвісному Бухарестському саміті 2008 року Україну відмовилися приєднати до Плану дій щодо членства в НАТО. Багато в чому через Росію рішення заблокували Німеччина і Франція. Тоді в столиці Румунії відбулася вечеря глав держав країн-членів НАТО. Вона відбулася після переговорів президента США Джорджа Буша, який наполягав на прийнятті України до Плану дій щодо членства в НАТО, і федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вечеря глав держав мала стати вирішальною зустріччю. Однак президент РФ Володимир Путін, звертаючись до Буша, сказав, що "Україна – це навіть не держава". Офіційна ж версія відмови звучала як "вступ України до НАТО не підтримує народ". Дійсно, за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, лише 15% українців 2005 року висловлювалися за інтеграцію країни до лав альянсу, 45% були проти. Кардинально не змінилося ставлення до НАТО і 2008 року: лише 17,5% українців підтримували ідею вступу до НАТО, проти були 55,5% опитаних. Як стало відомо після завершення заходу, питання про надання нашій країні ПДЧ вирішили з формулюванням "допуск без приєднання". Це означає, що Україна може брати участь у всіх заходах НАТО без права консенсусу. Тобто наша країна має право брати участь в операціях альянсу, але не може впливати на його рішення.