Перші в Україні вибори селищної старости пройшли без порушень. фото AFP
В Україні відбулися перші вибори старости села, і вчора стало відомо ім'я переможця – першого обраного старости в країні. Що вдає із себе інститут старост і які питання буде вирішувати новий представник влади, розібралася "Сегодня".
Перші вибори старости пройшли в селищі міського типу Ірдинь Черкаської області. Ще минулого літа, 26 серпня, це селище в рамках закону про децентралізацію об'єдналося з більш великим селом, Білозір'я, і створило територіальну громаду. За крісло старости в Ірдині боролися два кандидати: діючий сільський голова Олександр Максимов і його опонент – місцевий житель Юрій Перевалов. Як повідомили в прес-службі Черкаської райдержадміністрації, за Максимова проголосувало 246 виборців (78,6%), у той час як за Перевалова віддали голоси 67 осіб (21,4%). За даними громадської організації "Комітет виборців України", порушень на виборах спостерігачі не зафіксували, а явка склала 46,7%. "Сегодня" вдалося поспілкуватися з переможцем виборів. "Я працюю сільським головою з 1998 року. Вирішив балотуватися, бо народився і виріс в Ірдині, це моє рідне селище, і всі його проблеми мені близькі, адже я не збираюся нікуди звідси їхати", – розповів Максимов.
Тепер Олександр Максимов, як староста, представлятиме інтереси свого селища в Білозерській об'єднаній територіальній громаді. Відповідно до закону, він зобов'язаний допомагати жителям селища налагоджувати комунікацію з органами місцевого самоврядування, наприклад при підготовці документів. Крім того, староста бере участь у підготовці бюджету територіальної громади і домагається фінансування програм, які реалізуються у нього в селі. Ну і, нарешті, староста може вносити в місцеві виконкоми пропозиції щодо організації в селі роботи органів влади та комунальних підприємств, а також вирішувати кадрові питання.
Сам Максимов зізнається, що роботи в селищі у нього вистачає. "У нас депресивна територія. Хочеться, щоб працювало підприємство (у селі проводиться розробка торфу. – Авт.), були робочі місця, наповнювався дитячий садок, школа. У селищі 26 багатоквартирних будинків і централізоване водопостачання, тому і комунальних проблем багато, їх теж потрібно вирішувати", – пояснив староста.
Для виборців Ірдинь Максимов – своя людина. Майже у кожного тут є його мобільний, і нового старосту практично всі знають особисто. Мешканка селища Валентина Падурець розповіла "Сегодня", чого чекає від новообраного старости. "Ми хочемо, щоб наше маленьке село не зникло з карти і розвивалося. Наприклад, в амбулаторії у нас навіть немає лікаря! Хотілося б, щоб було гідне утримання для дитячого садка і школи і щоб школа не закрилася, адже зараз там мало учнів. Дороги у нас теж дуже розбиті, і хотілося б, щоб ситуація змінилася", – поділилася місцева мешканка.
Цієї неділі в Україні виберуть ще 30 старост: 13 старост буде вибрано в Хмельницькій області, 5 – у Черкаській, а ще по 6 оберуть у Запорізькій і Рівненській областях. Всього по країні створено вже 159 громад з більш 700 планованих.
Мери світу: просять грошей, дарують будинки та одружуються на крокодилах
У світі керівники маленьких міст і селищ нерідко займаються питаннями, які не входять до компетенції місцевого самоврядування. Наприклад, в німецькому місті Баденвайлер, населення якого складає всього 4 тис. осіб (середній вік жителів – 68 років), градоначальник Карл-Юген Енглер працює мером вже 25 років. Він не тільки видає укази, але й особисто вмовляє громадян здавати гроші на ремонт вулиць і доріг. Майже щодня він гуляє по місту, вітається з жителями, заходить в магазини і пивні, де розповідає про свої плани і агітує городян допомагати владі.
Ще один приклад такої турботи про малу батьківщину – мер Джузеппе Феррарелло з італійського села Ганджі на Сицилії, який роздає порожні будинки всім бажаючим всього за 1 євро. Таке рішення було прийнято, щоб врятувати Ганджі, одне з найкрасивіших сіл Італії, від долі селища-примари – спустошення сіл сьогодні є серйозною проблемою в країні. На сайті громади Ганджі на сьогоднішній день є дані про 31 такий будинок.
Але, напевно, далі всіх пішов Джоель Васкес Рохас, керуючий мексиканським містечком Сан-Педро-Уамелуле (близько 8 тис. осіб). За традицією, щоб забезпечити жителів хорошим урожаєм і гідним уловом креветок, він... одружився на крокодилі! Такий ритуал – традиція, а для мера Рохаса це вже другий шлюб з крокодилом.