Нацрада. Поки не отримала додаткові повноваження / Фото: Григорій Салай
Якби не широкий громадський резонанс, шквал обурення з боку міжнародних діячів і зусилля українського журналістського цеху, вже 3 лютого Україна могла б стати іншою країною. Мало чим відрізняється від тієї, райдужні перспективи якої малювалися перед президентом-втікачем Януковичем сумно відомими "законами 16 січня".
Пакет регулює ситуацію в медіаіндустрії законопроектів, половину яких Рада намагалася і не змогла прийняти 3 лютого, а половину залишила на голосування сьогодні, 5 лютого, викликали одностайну реакцію навіть на рівні всіх президентів незалежної України – крім того, хто втік, і того, який діючий.
"Депутати від коаліції пропонують закріпити за державним апаратом потужний інструмент впливу на медіа, перевести на нього функції суду. Поділ влади на три гілки є основоположним демократичним принципом, закріпленим у Конституції України", – йдеться у відкритому листі Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.
"Ми застерігаємо український парламент від необдуманих кроків. Відхід від європейського шляху розвитку, на який встала Україна, загрожує втратою демократичних основ і різким розворотом у бік диктатури, тоталітаризму, від якого наша країна вдосталь натерпілася. Кращою відповіддю України на чужу пропаганду може стати не скалькований російський закон і псевдорадянська цензура, а лише чесна, відкрита і демократична позиція, яка базується на гласності та свободі слова", – написали президенти України.
"Демократичний світ не сприйме наступ влади на свободу слова в Україні, яка обрала європейський шлях розвитку, задекларувала відданість європейським цінностям", – підкреслили Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко.
"Хороша порада від колишніх президентів, які знають, що свобода слова має бути непорушною", – прокоментував їх звернення у своєму Twitter посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.
Але навіть такий гучний рада не почули 189 депутатів, які віддали свої голоси 3 лютого за законопроект Вікторії Сюмар №1889, що наділяє Нацраду з телебачення і радіомовлення повноваженнями до рішення суду (!) тимчасово призупиняти ліцензію будь-якого телерадіомовників в Україні. З коаліції це були 83 депутати з фракції блоку Петра Порошенка, 69 – з фракції "Народний фронт", 12 з "Самопомочі", 3 від фракції "Батьківщина" та 1 від фракції Олега Ляшка. Депутатська група "Економічний розвиток" дала 8 голосів "за", а позафракційні 13.
З 301 депутатів, що знаходяться в залі на момент голосування, 88 вирішили не брати участь, 13 утрималися і лише 11 знайшли в собі сміливість голосувати "проти". Як ви думаєте – чому? Тому що наступ на свободу слова ведеться під приводом боротьби за забезпечення національної безпеки і захист українського інформаційного простору в умовах російської агресії. Тому і захищають медійників переважно не діючі політики, а колишні – діючі остерігаються. Як би чого не вийшло.
Але медійники не мовчать і мовчати не збираються.
"Законопроекти №№ 1317, 1768, 1824 і 1889 є найбільшою загрозою для вітчизняних мас-медіа за всі роки незалежності. Ухвалення згаданих законопроектів надасть Національній раді з питань телебачення і радіомовлення на свій розсуд, без судового рішення, зупиняти на шість місяців дію ліцензії та припиняти мовлення будь-якого телеканалу або радіостанції. Для будь-якого мовника це означає фактичне знищення. Все це відбуватиметься на підставі виключно власної оцінки контенту мовника Нацрадою. Іншими словами – кілька людей від влади на суб'єктивний розсуд вирішуватимуть, як журналістам треба любити Батьківщину, критикувати владу, політиків", – йшлося у відкритому листі голова правління телеканалу "Інтер" Єгора Бенкендорфа. "Ми вимагаємо від депутатів зняти з розгляду Верховної Ради України законопроекти №№ 1317, 1768, 1824 і 1889 і разом з представниками медіа розробити нові законопроекти", – написав Бенкендорф.
Медіа-група Starlight Media, у відкритому листі її генерального директора Володимира Бородянського, висловлює впевненість, що "прийняття проектів безперечно призведе до створення унікального, неконтрольованого карального органу державного нагляду у сфері телерадіомовлення". "Просимо вас не підтримувати проект Закону України" Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення "№ 1889 від 30.01.2015 р, та проект Закону України" Про внесення змін до деяких законів України стосовно посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення "№ 1824 від 23.01.2015 р, та інші подібні їм ініціативи, які можуть призвести до знищення незалежних засобів масової інформації та придушення свободи слова в Україні", – написав Бородянський .
Директор Медіа-Групи "Україна" Євген Лященко, також у відкритому листі, позначив неможливим "надання Національній раді з питань телебачення і радіомовлення повноважень без рішення суду тимчасово відкликати ліцензію будь-якого телеканалу країни, в якому б законопроекті і за якими б формулюваннями ні ховалася ця норма. Тільки рішення суду може регулювати такі серйозні питання, як призупинення мовлення телеканалів, керуючись дуже серйозними і доведеними для цього підставами. Ми також вважаємо неможливим будь-яку позасудову заборону з боку держави на медіаконтент, коли така заборона планується здійснювати, керуючись вкрай розмитими критеріями". "Розробка нових законів повинна відбуватися з дотриманням Конституції України та в повній відповідності з нормами міжнародного права", – написав Лященко.
Міжнародна реакція теж не змусила себе чекати. Сама ситуація викликала обурення і в парламентах європейських держав, і в Європарламенті як такому.
"Мене дуже засмутить таке нововведення, – сказав депутат Європарламенту Марк Демесмакер, – адже я вірю в демократію і свободу преси. Я розумію, що в країні війна, і ви повинні боротися з пропагандою. Звичайно, повинні приймати якісь контрзаходи, але я не думаю, що заходи проти свободи преси – це правильний шлях. Я думаю, треба пошукати інші варіанти".
Залишається сподіватися, що у Верховної Ради сьогодні вистачить здорового глузду не приймати решту законопроектів у чинній редакції, а все-таки проконсультуватися з громадськістю та медіа.