Фото: Pixabay
Директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович підвів підсумки громадського обговорення законопроекту про державні та інші свята в Україні. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.
"Воно (обговорення. – Ред.) було досить бурхливим – надійшло 672 звернення від громадян України, громадських об'єднань, партійних і профспілкових організацій, державних установ. Крім того, відбувалися цікаві дискусії на майданчику і в ЗМІ. Окремі громадяни висловлювали свої пропозиції під час громадських прийомів", – розповів В'ятрович.
Так. документ доповнено новою категорією – "Міжнародні дні", – куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним), – і 1 травня – День праці (буде вихідним).
"Оскільки українці не підтримали намір ввести Шевченківський день (9 березня) і День сім'ї (друга п'ятниця вересня) як вихідні святкові, то ця пропозиція знята з календаря", – додав голова Інституту нацпам'яті.
Разом з тим, Інститут прислухався до побажань громадськості і включив в проект традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня і Трійці (понеділок) залишається вихідним. Також вноситься як традиційне свято Різдво Христове за григоріанським календарем, яке відзначається 25 грудня (не є вихідним днем).
Неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (крім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День Державного Прапора України відзначатиметься 4 вересня (саме в цей день підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України в 1991 році).
Законопроектом запропоновано День пам'яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на честь жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули більше 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в'язнів Соловецького табору особливого призначення.