Олена Зеркаль. Фото: Facebook
Міжнародний суд ООН завершив слухання у рамках позову України до Росії про застосування запобіжних заходів проти РФ у зв'язку із запитом Києва. Рішення може бути до кінця квітня. Про це сьогодні в Гаазі по завершенні слухань повідомила заступник міністра закордонних справ України, керівник делегації в Міжнародному суді ООН Олена Зеркаль.
"Ми очікуємо рішення суду, і я сподіваюся, що воно буде справедливим. За нашими прогнозами, воно може бути до кінця квітня", – сказала вона.
Коментуючи результати розгляду, Зеркаль висловила думку, що позиція російської сторони під час слухань продемонструвала, що "логіка Росії полягає в тому, що вони можуть робити все і не нести ніякої відповідальності за свої дії".
"Росія вважає, що у нас виключно внутрішній конфлікт, і що вона може постачати зброю для бойовиків на схід. Із сьогоднішніх заяв юристів слід, що Росія, як країна, яка не несе відповідальності за фінансування тероризму, тому що якби Росія знала, коли ратифікувала Конвенцію, що буде відповідати за фінансування тероризму, то вона б її не ратифікувала", – пояснила зміст заяв російської сторони керівник української делегації.
Подібна позиція і що стосується відповідальності Росії в рамках боротьби з расовою дискримінацією. "(З їх позиції) виходить, що татари і українці в Криму живуть щасливо і не страждають, оскільки у них (росіян) зовсім інше бачення, а Меджліс – це екстремістська організація, тому що вони організували блокаду Криму, коли їх права гнобили. Це – їх реальність, і вони звинувачують усіх, що всі живуть в іншій реальності", – підкреслила Зеркаль.
При цьому вона висловила переконання, що зараз "весь світ знаходиться на позиції України, а Росія повинна нести відповідальність за свої дії".
"Цей суд є єдиною інстанцією, яка може залучити Росію до відповідальності", – підкреслила керівник делегації.
Представники російської сторони від коментарів відмовилися.
Зазначимо, що слухання стартували 6 березня, які почалися з виступу української сторони. Україна звинуватила Росію в підтримці бойовиків на Донбасі і обстрілі Авдіївки і закликала вжити заходів проти Москви.
7 березня виступив російський представник з контраргументами на звинувачення України. Так, серед іншого, Ілля Рогачов заявляв, що бойовики на Донбасі озброїлися зброєю, яке знайшли в шахтах, де воно зберігалося ще з часів СРСР. У той же час не зміг відповісти, звідки у них новітня російська зброя.
8 березня представник української сторони доктор Гарольд Кох звинуватив представників РФ в "перекручуванні законів і фактів", "законодавчої акробатики", а також запевнив Суд в тому, що тимчасові заходи треба ввести невідкладно.
Нагадаємо, 16 січня Міністерство закордонних справ України подало позов щодо порушення Росією Конвенції ООН з протидії фінансуванню тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в Міжнародний суд ООН в Гаазі.
У позові Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконного збройного формування, які скоїли ряд актів тероризму на території України. До найбільш трагічних терористичних атак російських маріонеток Київ відносить знищення літака "Малайзійських авіаліній" рейсу MH17, обстріли житлових районів Маріуполя і Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.
Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, приймаючи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Київ вважає, що, починаючи з незаконного "референдуму", російська окупаційна влада проводить політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною асамблеєю ООН і проявилася в заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також в обмеженні викладання української та кримськотатарської мови.