Фото: g7italy.it
Незважаючи на те, що президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект про покарання за незаконне збагачення, посли "Великої сімки" (G7) і Світовий банк незадоволені рішенням Конституційного суду скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. Про це йдеться в заяві групи підтримки послів G7 в Twitter.
Захід вважає, що антикорупційні органи в Україні втратили можливість карати корупціонерів у вищих ешелонах влади.
"Недавнє скасування відповідальності за незаконне збагачення в Кримінальному кодексі – це поразка в боротьбі з корупцією в Україні. Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включаючи Вищий антикорупційний суд, який незабаром повинен бути створений і, як очікувалося, повинен був винести рішення по значній кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на здатність Національного антикорупційного бюро розслідувати корупцію в вищих ешелонах влади. Поточні розслідування і кримінальне переслідування за незаконне збагачення давали надію на притягнення до відповідальності тих, хто скористався своїм службовим становищем для особистого збагачення", – йдеться в спільній заяві.
Україні нагадують, що ще в 2010 році більше 40 країн криміналізували незаконне збагачення, і з тих пір багато інших юрисдикцій включили цей злочин в своє кримінальне законодавство. На Заході відзначають, що суди в усьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення – це потужний інструмент у боротьбі з корупцією.
"G7 та Світовий банк закликають українську владу активізувати зусилля для забезпечення ефективності антикорупційних правових інструментів і інститутів, включаючи відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР і ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань, завершення яких поставлено під загрозу цією постановою (КСУ)", – йдеться в заяві G7 та Світового банку.
Нагадаємо, нещодавно Конституційний суд ухвалив рішення скасувати статтю 368-2 в Кримінальному кодексі. На думку суду, корупціонери не зобов'язані доводити законність походження своїх статків – Конституція дає право підозрюваним в незаконному збагаченні не звітувати перед слідством про джерело своїх доходів.
У свою чергу генеральний прокурор Юрій Луценко назвав зазначену статтю неефективною, оскільки її не можна застосувати на практиці. "... за всі ці роки НАБУ не змогло притягнути до відповідальності за цією статтею нікого, жодної людини. Юристи називають такі статті "мертвими", тобто такими, які не можна застосувати на практиці".
А ось керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький вже передрік закриття близько 70 справ щодо чиновників, які підозрюються в корупції через скасування покарання за незаконне збагачення.
Як відомо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення ввели 26 листопада 2015 року. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації. 12 грудня 2017 року 59 нардепів направили до КСУ подання з проханням перевірити на відповідність Основному закону статтю 368-2 КК.
Дана стаття КК, серед іншого, передбачала позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна за отримання чиновником активів в значному розмірі, законність підстав придбання яких не підтверджена доказами, а також за передачу посадовою особою цих активів іншій особі.