Яких дій очікують від глави держави, обраного на прийдешніх виборах, українці? Таке питання поставили аналітики Центру "Нова Європа" та соціологи. Результати соцопитування, представленого громадськості, бентежать.
Почнемо з головного: у нас для вас є дві новини. Як водиться, хороша і погана. Хороша полягає в тому, що більшість українців тверді в своїх бажаннях бачити Україну повноправним членом Євросоюзу. Погана ж – прагнення ці багато в чому викликані патерналістськими настроями. А багато хто просто не розуміють, що таке Євросоюз, що він нам може дати і що вже дав. Втім, по порядку.
Точка біфуркації пройдена
Згідно з опитуванням, проведеним компанією GfK Ukraine на прохання Центру "Нова Європа" * в листопаді-грудні 2018 року, 17,77% українців заявили, що продовження майбутнім главою держави курсу на інтеграцію з ЄС є принципово важливим. Тобто, вибираючи серед кандидатів, вони будуть приділяти вкрай важливу увагу тієї позиції, яку мають політики з даного питання. Для більш ніж третини опитаних євроінтеграційна позиція президента буде важливою, але не принциповою. В цілому виходить, що більшість українців в тій чи іншій мірі очікують від майбутнього глави держави продовження курсу, розпочатого нинішнім президентом. Зрозуміло, на заході України ці показники вище, ніж на сході.
Як зазначив в ході презентації дослідження член Несторівські групи (експертного об'єднання, створеного для розробки стратегічного бачення майбутнього України) Євген Глібовицький, результати опитування фактично фіксують ситуацію, коли суспільство вже прийняло рішення, куди потрібно рухатися Україні.
"Точка біфуркації пройдена. Суспільство внутрішньо вже прийняло рішення. Але впевненості, що органи центральної державної влади його імплементують, немає ... Тобто українці має дуже хороший вбудований автопілот, який дає нам внутрішнє відчуття, куди треба рухатися. А чого не мають – так це вміння створювати інститути, які ці внутрішні відчуття будуть реалізовувати", – сказав Євген Глібовицький.
Даєш бацьку! Чи краще не треба?!?
Однак відповіді на наступні питання викликають якесь здивування. Так, наприклад, на питання, чий стиль правління повинен наслідувати український президент, найбільше число опитаних (13,44%) вказало на лідера Білорусі. Олександр Лукашенка, що у вподобаннях українців випередив канцлера Німеччини Ангелу Меркель (9,83%) і лідера Литви Далю Грібаускайте (4,71%). Важко не погодитися, що европредпочтенія українців слабо корелюють зі стилем правління політика, якого ще зовсім недавно називали "останнім диктатором Європи". Втім, не виключено, Лукашенку віддали голоси ті ж громадяни України, які виступають за скасування європейського курсу країни (за соцопитуваннями таких 9,37%).
"Мені дивно, що на першому місці прототипів – стиль а-ля Лукашенко. А на четвертому місці – Дуда (лідер Польщі, – Ред). Польща останні чотири роки зовсім не зміцнює загальноєвропейську систему. Перший і четвертий в списку переваг в найменшій мірі уособлюють європейські цінності", – зазначив в ході презентації дослідження член стратегічної групи радників Центру" Нова Європа ", глава представництва України при ЄС у 2000-2008 роках Роман Шпек.
У свою чергу, Євген Глібовицький пояснив результати декількома причинами. По-перше, "віртуальні" уявлення про тих чи інших політиків.
"Лукашенка ми знаємо з екранів телевізорів, а не з щоденної практики. Чи знають, наприклад, українці, що в Білорусі досі існує смертна кара? Або, наприклад, Меркель. Я здивований, що цілих 9% українців уявляють, що означає стиль Меркель. Тому що навіть ті, хто професійно займається вивченням німецької політики, не можуть у трьох словах сформулювати, що означає це стиль", – сказав експерт.
Ще одна причина одночасних симпатій до Лукашенка і ЄС полягає в патерналістських настроях українців, зазначає Глібовицький.
"Мені здається, що показник Лукашенко має одне пояснення: патерналізм. Це очікування простого рішення, що хтось прийде і все зробить. В даному випадку очікування щодо європейської інтеграції також пояснюються патерналістськими очікуваннями. Що прийде багатий Євросоюз, нагодує, обігріє, допоможе і так далі. Меншість людей розуміють, що насправді означає Євросоюз і як саме функціонує ЄС. Що євроінтеграція – це в першу чергу вимоги громадян до самих себе. І, відповідно, необхідність змінитися внутрішньо, по-іншому себе вести. Євроінтеграція – це, перш за все, дотримання правил, законів, сплата податків, ощадливість, довгострокове планування і т.д. Тобто речі, які зараз не домінують в Україні на рівні звичок", – сказав Євген Глібовицький.
Не такий Євросоюз
А якщо українці очікують від ЄС та євроінтеграції не зовсім того, чим вони насправді є, то в підсумку і отримують не зовсім те, що хотіли. Тільки так можна пояснити відповіді ще на одне питання, поставлене Центром "Нова Європа": "Чи відчуваєте ви позитивний ефект від зближення України з ЄС?". 64,1% опитаних відповіли, що не відчувають, 17,5% не змогли відповісти. І лише 18,41% сказали "так".
Втім, таких результатів є й інші пояснення. Наприклад, люди просто не асоціюють позитивні зміни в країні з процесами, які запущені асоціацією.
"Дуже важко відокремити, що є прямими наслідками цих процесів. Ми багато їздимо по Україні і багато зустрічаємося з молоддю. І молодь сприймає як безумовно позитивний ефект безвіз, можливість подорожей", – розповів в ході презентації прес-аташе представництва Євросоюзу в Україні Давид Стулик.
За його словами, навіть громадяни країн ЄС часто не асоціюють позитивні зміни з тим, що їх держава є членом Євросоюзу.
"Є аналогічні опитування в країнах ЄС, як жителі бачать результати членства в Євросоюзі. І, я думаю, результати приблизно схожі. Навіть громадяни ЄС не бачать ефекту від членства. Просто тому, що багато речей стали нормою життя. І розуміють це тільки тоді, коли є загроза втратити досягнуте. Ми бачимо це на прикладі Британії", – зазначив Давід Стулик.
Роман Шпек, в свою чергу, також пояснив результати опитування тим, що українці просто слабо поінформовані про те, чого нам вдалося досягти завдяки євроасоціації.
"В результаті війни, агресії з боку Росії Україна втратила великий промисловий потенціал, більше 20% промисловості. Втратила значний обсяг експорту. Росія закрила свій ринок, закрила транзит українських товарів до країн Центральної Азії і Далекого Сходу через свою територію. І в цей час, маючи такі значні втрати, ми наростили експорт в країни ЄС. 15 кварталів ми ростемо плюс-мінус три відсотки. І це дало нам можливість зберегти фінансову стабільність, не допустити значного ослаблення національної валюти. Це те, що нам дає співпраця з ЄС. Те, що прийшло в кожну родину", – сказав Роман Шпек.
Меркель за голову взялась б…
У той же час, як зазначили присутні, щоб досягти більшого ефекту, українській владі необхідно більш активно працювати над імплементацією Угоди про євроасоціацією.
"Всі інститути в суспільстві повинні бути відповідальними і спрямовані на одну мету. А цього ще немає. Європейська інтеграція вирішується не тільки і не стільки в Брюсселі, а в Україні. Причому не тільки в Києві, а й на місцях. До тих пір, поки ми не будемо відповідати вимогам за всіма аспектами – 32 розділах, – нам будуть говорити, що ЄС не може розглядати питання розширення. Вони не можуть обділяти інших, щоб навести порядок в Україні. Порядок – це наша справа", – зазначив, зокрема, Роман Шпек.
За його словами, наприклад, перед парламентом стоїть питання про адаптацію понад 60 тисяч сторінок європейського законодавства.
"Ми зміни до Конституції вносимо, а закон, який може створити справедливі умови конкуренції на фінансовому і банківському ринку, не приймаємо. За закон про захист прав кредиторів ми з Верховною Радою три роки буцалися, поки вони прийняли. Якщо вони три роки приймали цей закон, то скільки потрібно буде, щоб адаптувати 60 тисяч сторінок європейського законодавства?", – сказав Роман Шпек.
При цьому він зазначив, що якщо говорити про стилі правління, то український президент не може бути схожим на главу якоїсь іншої держави.
"Мені здається, пані Меркель за голову б взялася, якби їй довелося працювати з українським парламентом", – сказав Роман Шпек.
У свою чергу, Давид Стулик зазначив, що прогрес у виконанні Угоди про асоціацію все ж є.
"Минулого тижня в Кабміні були оприлюднені результати виконання Угоди про асоціацію. У 2018 році, за даними українського Кабміну, виконано 52% всіх зобов'язань. З початку дії Угоди – 43%. І тут треба пояснювати людям зв'язок між законодавством, яке стосується охорони прав споживачів, охорони навколишнього середовища, децентралізації і так далі, з тим, що це і є результати євроінтеграції. Те, що на місцях вони громадяни стали мати більше впливу, що на місцях стало залишатися більше грошей, – це євроінтеграція. Потрібно це людям пояснювати", – сказав Давид Стулик.