/ Фото: AFP
Сайт "Сьогодні" публікує другу частину бесіди з народним депутатом, заступником голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександром Качурою. У першій частині інтерв'ю "В Україні досі зареєстрована партія на чолі з Пушиліним" нардеп розповів про те, що планується змінити в Виборчому кодексі в тій частині, яка стосується виборів до Верховної Ради України.
Нижче читайте, якою нова влада бачить систему місцевих виборів і яких ще нововведень варто очікувати від Виборчого кодексу, доопрацьованого з урахуванням пропозицій президента.
Олександр Качура. Фото: соцмережі
- Затверджений парламентом минулого скликання Виборчий кодекс передбачає, що пропорційна система з нібито відкритими списками застосовуватиметься і на місцевому рівні. А саме під час виборів до облрад і міськрад в містах з населенням понад 90 тисяч осіб. Раніше ми вже розібралися, що на загальнодержавному рівні систему ви мінятимете. А на місцевому?
- Наступного року в країні буде завершена децентралізація. Зміниться територіальний устрій держави. У тому числі буде скорочено кількість районів – їх залишиться близько сотні. При цьому роль району як адміністративної одиниці в місцевому самоврядуванні буде зведена до мінімуму. Головною ж одиницею стануть об'єднані територіальні громади (ОТГ). Звідси ідея: збільшити їх роль в представництві на обласному рівні.
- Як це передбачається реалізувати?
- Через можливість кожної ОТГ без винятку бути пропорційно представленою в обласній раді. Зараз що ми спостерігаємо в облрадах? У них засідають депутати, якіпредставляють, зазвичай, обласний центр. В результаті левова частка коштів, яку заробляє область, йде на розвиток облцентру. Таку картину ми бачимо, зокрема, на Дніпропетровщині, та й в інших регіонах теж. Захищати інтереси людей в глибинці просто нікому. Ми маємо намір змінити це. Зробити так, щоб кожна ОТГ в облраді була представлена 1-2 депутатами, залежно від кількості населення. Кожна!
Партії висуватимуть до ОТГ своїх кандидатів. Потім, залежно від кількості поданих за кандидатів голосів, вони потраплятимуть до облради.
- Тобто, по суті, це схема, яка використовувалася на останніх місцевих виборах?
- Є ключова відмінність. Наша система передбачає, що всі ОТГ будуть представлені в облрадах. Водночас стара схема цього не гарантувала. У Києві, припустимо, сьогодні є округи, представлені відразу двома депутатами в Київраді. А є не представлені жодним.
- Кількість депутатів в конкретній облраді, таким чином, залежатиме від числа ОТГ в області?
- Буде встановлена гранична чисельність всіх облрад. Крім того, є ідея, що депутати облрад працюватимуть на професійній основі, як народні депутати. Отримуватимуть зарплату за цю роботу, матимуть можливість брати в штат помічників і так далі. Водночас вони не матимуть права суміщати роботу депутата з іншого. Займатися бізнесом і так далі. Ця ідея вже закладена до нового закону про столицю, і ми думаємо поширити її на всі облради. Стосовно райрад, то, оскільки роль районів на місцевому рівні зводиться до мінімуму, немає необхідності в райрадах.
- Міські ради як обиратимуться?
- Питання також обговорюється. Якщо говорити про столицю, то ми прийняли в першому читанні закон, який регулює вибори в Києві – закон про столицю. Стосовно інших міст, то депутати міськради обиратимуться за відкритими партійними списками.
- Це стосуватиметься всіх міст? Чи лише міст з населенням понад 90 тисяч осіб – як має на увазі Виборчий кодекс зараз?
- Питання ще дискутується.
- Вибори мерів. Тут який принцип буде закладений?
- У великих містах вибори міських голів відбуватимуться в два тури. Переможець визначається відносною більшістю голосів. Стосовнотого, які міста вважати "великими", також ще визначаємося.
- Громадські організації при обговоренні проекту Кодексу також вимагали передбачити в ньому серйозні обмеження політичної реклами. Що, на їхню думку, має знизити вплив на політику з боку великого бізнесу.
- Це питання також обговорюється. На місцевому рівні необхідно обмежувати політрекламу однозначно. Потрібно, щоб люди голосували за кандидата, особистість. А ось на загальнодержавному, думаю, вона допустима. Оскільки там триває боротьба ідей, і партіям необхідно пояснювати свою позицію. Наскільки я розумію з дискусій, такої думки дотримується більшість в Комітеті.
- Питання, що стосуються обрання Центрвиборчкому, в Кодексі будуть якось змінені?
- Питання, пов'язані з функціонуванням ЦВК, взагалі повинні бути прибрані з Виборчого кодексу! Це нонсенс – регламентація роботи ЦВК Виборчим кодексом. Адже Центрвиборчком проводить не тільки вибори, але і референдуми. Тому ми хочемо виокремити з Кодексу норми про ЦВК, доопрацювати їх і оформити в окремий закон. До речі, точно так само повинен бути оформлений та затверджений закон про Всеукраїнський референдум. І про місцеві референдуми – якщо буде в цьому необхідність.
- Ваша команда позиціонує себе як вельми просунуту в плані впровадження високих технологій. Ну, там, "Держава в смартфоні" і так далі. Як щодо того, щоб на рівні Виборчого кодексу зафіксувати ідею "виборів в смартфоні"? Я маю на увазі електронне голосування в тому чи іншому вигляді?
- Я задавав це запитання профільного віце-прем'єру Михайлу Федорову. Він сказав, що електронне голосування можливо зробити до наступних парламентських виборів. Є ціла низка моментів, які не дозволяють впровадити електронне голосування прямо зараз. Наприклад, інтернет. У нас, на жаль, немає покриття мережею по всіх населених пунктах. Ми ухвалили закон, що стимулює операторів створити таке покриття, і, сподіваюся, ця проблема буде розв'язана. Є питання отримання громадянами електронного підпису. Є інші технічні питання. Причому це, по суті, ланцюжки питань: щоб розв'язати одне, потрібно попередньо розв'язати низку інших, в тому числі в суміжних сферах. По суті, ЦВК технічно готова організувати і провести вибори з електронним голосуванням хоч сьогодні. Немає готовності на інших рівнях.
Але ми в жодному разі не відмовляємося від цієї ідеї і працюватимемо над її реалізацією. Як перехідний етап я запропонував ідею електронного зчитування результатів голосування.
- Це як?
- Виборчі урни оснащуються електронним зчитувачем інформації. Як тільки людина опускає в урну бюлетень, інформація миттєво йде на сервер ЦВК. Дільничні комісії, по суті, лише дублюють роботу з підрахунку голосів. Виконують "технічну" роботу. При цьому "домалювати" результат у них не буде ніякої можливості – адже інформація вже пішла, вона зафіксована. Це буде перший крок до впровадження повноцінного електронного голосування. І цю систему можна запровадити – хоча б на рівні великих міст і на великих виборчих дільницях – вже на місцевих виборах восени майбутнього року.
- Чи немає небезпеки, що в ході роботи над документом ви знову отримаєте тисячі правок від депутатів, і це значно відсуне терміни затвердження проекту, як це було в парламенті попереднього скликання?
- Це неможливо. Процедура не передбачає внесення поправок депутатів до документа, повернутого з пропозиціями президента. Документ буде доопрацьований лише на рівні комітету. На цьому ж рівні враховуватимуться пропозиції громадських організацій. Єдине, кожна правка виноситиметься на голосування в залі окремо. І тут ми можемо або отримати підтримку парламентаріїв, або ні.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як у Зеленського хочуть перевести в онлайн не тільки вибори, але і перепис населення, і багато іншого.