Павло Клімкін. Фото: AFP
Україна в останні роки навмисно була обрана мішенню для кібератак з метою дестабілізації ситуації в країні. Про це в ході сьогоднішнього засідання Ради безпеки ООН заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, передає "112 Україна".
"З 2015 року низка державних установ в Україні, а також найважливіші національні інфраструктурні об'єкти, наприклад, регіональні електромережі і фінансові інститути, стали жертвою нападів з використанням шкідливого програмного забезпечення. Невідомі хакерські групи здійснили напади на електронні ресурси аеропорту в Києві, Міністерство оборони. 6 грудня 2016 року веб-сайти державного казначейства, Міністерства фінансів і державного Пенсійного фонду були тимчасово паралізовані напередодні завершення 2016 фінансового року. Ми знаємо, яка мета цих нападів – вивести з ладу фінансову систему України, ослабити наш оборонний потенціал і в кінцевому підсумку дестабілізувати українське суспільство. Очевидно, що Україна була навмисно обрана метою організованих зовнішніх кібертерористів, і їхні напади можуть бути такими ж, і навіть більш руйнівними, ніж звичайні засоби ведення війни. Ми постраждали, але в результаті стали ще сильнішими", – зазначив він.
При цьому Клімкін підкреслив, що зараз Україна розробляє національну правову базу для захисту критичної інфраструктури від подібних загроз.
Нагадаємо, раніше президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) "Про удосконалення заходів забезпечення захисту об'єктів критичної інфраструктури".
Даним рішенням від 29 грудня 2016 року РНБО доручила Кабінету міністрів протягом 2 місяців розробити і прийняти концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури і план заходів щодо її реалізації.
Протягом 2 місяців після прийняття концепції має бути розроблена державна система захисту критичної інфраструктури, а на розгляд парламенту внесено законопроект "Про критичну інфраструктуру та її захист".
В цьому законопроекті має бути передбачено: створення державної системи захисту критичної інфраструктури; визначення органу, відповідального за координацію діяльності по захисту критичної інфраструктури; основи державно-приватного партнерства та ресурсного забезпечення у сфері захисту критичної інфраструктури; міжнародне співробітництво у сфері захисту критичної інфраструктури.