Більше двох тижнів минуло після так званого "всекримського референдуму", за підсумками якого Росія "внесла" півострів до свого складу. І якщо головні його противники, кримські татари, зараз розглядають різні способи взаємодії з невизнаними кримськими властями, то місцеві українці досі не можуть відійти від шоку.
У бесіді з кореспондентом Сегодня.ua депутат парламенту Криму Леонід Пілунський з гіркотою констатує, що найкраще почуття українців, які залишилися на півострові, можна описати словом "ніякі". Деяким – постійно загрожують: "Наприклад, мого сина 6 днів протримали у в'язниці, де його били і катували . Його відпустили тільки тому, що він достатньо відомий фахівець, і на його захист виступили багато російських і зарубіжних діячів. Багатьом з цих же причин доводиться виїжджати. Мені ж їхати нікуди, незважаючи на те, що діти й онуки живуть у Києві. Але виїхати я просто не можу – на сімферопольському кладовищі лежить три покоління Пілунських, які жили в Криму. Я зібрав їхній прах разом, і вони лежать в одній могилі – батьки, дядьки, бабусі та дружина. Хто буде стежити за їхніми могилами і моїм малесеньким садом?"
До слова, тепер Леонід Петрович не може займатися навіть депутатською діяльністю, оскільки будівлю кримського парламенту від небажаних осіб охороняють представники "самооборони". Однак, каже він, в тому, що відбувається, є і свої плюси: "Я здивований позицією багатьох київських політиків, в тому числі і тих, кого знаю особисто. Сьогодні вони займаються своїм прилаштуванням у новій владі. Все, що сталося – це дуже хороший урок. Він показав, що ті, кого я вважав друзями, виявилися ворогами. А прості знайомі стали дуже близькими людьми, які мене рятували і турбувалися про мого сина. Декому з них це зашкодило".
З тривогою про навколишнє кримської дійсності говорить і 25-річна Анна. Дівчина зізнається, що не приховує своїх проукраїнських поглядів, що вже призвело до кількох сутичок з колегами: "Особливо дратує, коли після кожного згадування імені Путіна багато людей мало не падають на коліна. Весь час не покидає бажання кудись виїхати. Потрібно розуміти, що насправді на краще нічого не зміниться. Сьогодні закриваються банки, закриваються магазини, люди втрачають робочі місця. Та ще й ціни виросли".
Але, мабуть, в одній із найскладніших ситуацій зараз опинилися вчителі української мови. Як розповіла нам викладач однієї з сімферопольських шкіл, такого вони не могли уявити і в страшному сні: "Кажуть, що тепер залишать тільки по одному вчителю на школу для тих, хто захоче вивчати українську мову факультативно. А що робити людям, які 5 років навчалися на українській філології? Куди їм тепер йти з їхніми дипломами?"
Не раді переїзду
Втім, далеко не всі з тих, хто виїхав, виявилися раді зміні обстановки. Вже тиждень глава Кримської організації Конгресу українських націоналістів Василь Овчарук, який знаходиться в Києві, скаржиться на байдужість влади.
"Багато хто покидав Крим з оптимізмом, сподіваючись, що українська влада їх захистить. Зараз ці люди перебувають у підвішеному стані. Виникає багато юридичних проблем, в тому числі й тому, що парламент не визнає півострів окупованою територією. Влада кинула українців у Криму – вони опинилися між небом і землею, але продовжують сподіватися, що хтось допоможе їм у вирішенні соціальних та інших проблем", – говорить Овчарук.